Psalms 91
1 He that dwelleth in the secret place of the Most High, Under the shadow of the Almighty, will tarry,
Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні́ Всемогутнього мешкає,
2 Saying of Yahweh—My refuge and my fortress, My God, in whom I will trust.
той скаже до Господа: „Охоро́но моя та тверди́не моя, Боже мій“, — я наді́юсь на Нього!
3 For, he, will rescue thee, From the snare of the fowler, From the destructive pestilence.
Бо Він тебе вирве з тене́т птахоло́ва, з морови́ці згубно́ї,
4 With his pinion, will he cover thee, And, under his wings, shalt thou seek refuge, A shield and buckler, is his faithfulness.
Він перо́м Своїм вкриє тебе, і під кри́льми Його заховаєшся ти! Щит та лук — Його правда.
5 Thou shalt not be afraid, Of the dread of the night, Of the arrow that flieth by day;
Не будеш боятися стра́ху нічно́го, ані стріли, що вдень пролітає,
6 Of the pestilence that, in darkness, doth walk, Of the plague that layeth waste at noonday.
ані зарази, що в те́мряві ходить, ані морови́ці, що нищить опі́вдні, —
7 There shall fall, at thy side, a thousand, Yea, myriads, at thy right hand, Unto thee, shall it not come nigh;
впаде тисяча з боку від тебе, і десять тисяч право́руч від тебе, до тебе ж не ді́йде!
8 Save only, with thine own eyes, shalt thou discern, And, the recompense of the lawless, shalt thou see.
Тільки своїми очима поди́вишся, — і заплату безбожним попобачиш,
9 Because, thou, [hast made] Yahweh, my refuge, —The Most High, thou hast made thy dwelling-place,
бо Господа, охорону мою, Всевишнього ти учини́в за своє пристано́вище!
10 There shall not be sent unto thee misfortune, Nor shall, plague, come near into thy tent;
Тебе зло не спітка́є, і до наме́ту твого вдар не набли́зиться,
11 For, his messengers, will he charge concerning thee, To keep thee, in all thy ways;
бо Своїм Ангола́м Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх, —
12 On hands, will they bear thee up, Lest thou strike, against a stone, thy foot;
на руках вони будуть носити тебе, щоб не вдарив об камінь своєї ноги́!
13 On the lion and adder, shalt thou tread, Shalt trample on young lion and crocodile.
На лева й вужа́ ти наступиш, левчука́ й крокодила ти будеш топта́ти!
14 Because, on me, he hath set firm his love, Therefore will I deliver him, I will set him on high, Because he hath known my Name;
„Що бажав він Мене, то його збережу́, зроблю́ його сильним, — бо знає Ім'я́ Моє він;
15 He shall call me, and I will answer him, With him, will, I, be, in distress, I will rescue him, and will honour him;
як він Мене кли́катиме, то йому відповім, Я з ним буду в недолі, врятую його та просла́влю його,
16 With length of days, will I satisfy him, And will show him my salvation.
і довгістю днів Я наси́чу його, і він бачити буде спасі́ння Моє!“
