< Psalms 83 >

1 A Song, a Melody of Asaph. O God, Do not keep quiet, Do not hold thy peace, Neither be thou still, O GOD!
Пісня. Псалом Асафів. Боже, не залишайся в тиші, не мовчи й не заспокоюйся, о Боже!
2 For lo! thine enemies, are tumultuous, And, they who hate thee, have lifted up the head;
Адже вороги Твої гомонять і ненависники Твої підняли голови.
3 Against thy people, they craftily devise a secret plot, And conspire against thy treasured ones.
Складають змову проти Твого народу й радяться проти тих, кого Ти бережеш.
4 They have said—Come, and let us wipe them out from being a nation, That the name of Israel may be remembered no more.
Сказали вони: «Ходімо, знищимо їх з-поміж народів, і не згадається більше ім’я Ізраїля».
5 For they have taken counsel with one heart, Against thee—a covenant, would they solemnize—
Змовилися одностайно, уклали проти Тебе угоду –
6 The tents of Edom, and the Ishmaelites, of Moab and the Hagarenes;
шатри Едомові й ізмаїльтяни, Моав і аґаряни,
7 Gebal and Ammon, and Amalek, The Philistines, with the dwellers in Tyre;
Ґевал, Аммон і Амалик, Филистея із жителями Тира.
8 Even Assyria hath joined herself with them, They have become an arm to the sons of Lot. (Selah)
Навіть Ассирія приєдналася до них, ставши сильним плечем для синів Лотових. (Села)
9 Make them like Midian, like Sisera, like Jabin, by the torrent of Kishon;
Зроби з ними так, як із Мідіаном, як із Сісерою й Явіном при потоці Кішон,
10 They perished at En-dor, They become manure for the soil!
що були знищені в Ен-Дорі й стали гноєм землі.
11 Make them—their nobles—like Oreb and like Zeeb, And, like Zebah and like Zalmunna, all their princes:
Учини з вельможами їхніми, як з Оревом і Зевом, і з князями їхніми, як із Зевахом і Цальманом,
12 Who said—Let us take a possession for ourselves, The pastures of God!
що говорили: «Візьмемо собі у спадок угіддя Божі».
13 O my God, make them, As whirling [dust], As chaff before a wind;
Боже мій, нехай будуть вони, як курява, як полова на вітрі.
14 As a fire burneth a forest, —And as a flame setteth mountains ablaze,
Як вогонь пожирає ліс і як полум’я обпікає гори,
15 So, wilt thou pursue them with thy tempest, —And, with thy storm-wind, wilt terrify them:
так Ти пожени їх Своєю бурею й вихором Своїм збентеж їх.
16 Fill thou their faces with dishonour, That men may seek thy Name, O Yahweh;
Вкрий їхні обличчя безчестям, і нехай шукають вони ім’я Твоє, Господи!
17 Let them turn pale, and be terrified to futurity, Yea let them blush, and perish:
Нехай вони посоромляться й збентежаться навіки, нехай вкриються ганьбою й загинуть.
18 That men may know that, thou, Whose Name alone is Yahweh, Art Most High over all the earth.
Нехай пізнають, що Ти, Чиє ім’я – Господь, лише Ти один Всевишній над усією землею.

< Psalms 83 >