Psalms 81
1 To the Chief Musician. On "the Gittith." Asaph’s. Shout ye for joy, unto God our strength, Sound the note of triumph, to the God of Jacob;
Керівнику хору. У стилі ґіттіт. Псалом Асафів. Радісно співайте Богові, твердині нашій, вигукніть переможно Богові Якова!
2 Raise a melody, and strike the timbrel, The lyre so sweet, with the harp:
Заспівайте пісню, вдарте у бубон, заграйте на арфі милозвучній і лірі.
3 Blow, at the new moon, the horn, At the full moon, for the day of our sacred festival:
Сурміть у ріг на свято нового місяця і в повний місяць, у день святкування нашого.
4 For, a statute to Israel, it is, A regulation, by the God of Jacob;
Бо це постанова для Ізраїля, правило від Бога Якова.
5 A testimony in Joseph, he appointed it, When he went forth over the land of Egypt: A language I liked not, used I to hear;
Він встановив це як одкровення для Йосифа, коли Він проходив по землі Єгипетській. Я чув мову, якої не знав:
6 I took away, from the burden, his shoulder, his hands, from the clay, were set free.
«Я зняв ярмо з його плеч, його руки звільнилися від коша.
7 In distress, thou didst cry, and I delivered thee, —I answered thee, within a hiding-place of thunder, I proved thee by the waters of Meribah. (Selah)
У скорботі ти покликав [Мене], і Я визволив тебе; відповідав тобі з-під покрову грозової хмари; випробовував тебе при водах Мериви. (Села)
8 Hear, O my people, and I will adjure thee, O Israel, if thou wilt hearken unto me!
Слухай, народе Мій, Я буду свідчити тобі. О Ізраїлю, якби ти послухався Мене!
9 There shall not be, within thee, a foreign GOD, —Neither shalt thou bow down to a strange GOD:
Нехай не буде в тебе чужого бога, і не вклоняйся богові чужоземному.
10 I, Yahweh, am thy God, Who brought thee up out of the land of Egypt, —Open wide thy mouth, that I may fill it.
Я – Господь, Бог твій, Який вивів тебе із землі Єгипетської. Розкрий свої вуста, і Я наповню їх.
11 But my people, hearkened not, unto my voice, Even, Israel, inclined not unto me.
Але народ Мій не слухався Мого голосу, Ізраїль не вподобав Мене.
12 So then I let them go on in the stubbornness of their own heart, They might walk in their own counsels!
Тому полишив Я їх владі впертості власних сердець – нехай ходять за своїми задумами.
13 If, my people, were hearkening unto me, [If, ] Israel, in my ways, would walk,
О, якби народ Мій слухався Мене, Ізраїль ходив би Моїми дорогами!
14 Right soon, their foes, would I subdue, And, against their adversaries, would I turn my hand:
Ще трохи, і Я підкорив би ворогів їхніх і на супротивників їхніх простягнув би руку Мою.
15 The haters of Yahweh, should come cringing unto him, Then let their own good time be age-abiding!
Ті, хто Господа ненавидить, плазували б перед Ним, і час [їхньої кари] тривав би вічно.
16 Then would he feed them from the marrow of the wheat, Yea, out of the rock—with honey, would I satisfy thee.
Я годував би Ізраїля найкращою пшеницею й насичував би тебе медом зі скелі».
