Psalms 72
1 Solomon’s. O God! thy justice, give, unto the king, And thy righteousness, unto the son of a king;
Соломонів.
2 May he judge, Thy people with righteousness; And thine oppressed ones with justice;
хай він правдою судить наро́да Твого, а вбогих Твоїх — справедливістю!
3 May the mountains bring peace to the people, And the hills [be laden] with righteousness;
Нехай гори прино́сять наро́дові мир, а па́гірки — правду.
4 May he, Vindicate the oppressed of the people, Bring deliverance to the children of the needy, and, Crush the oppressor.
Він судитиме вбогих наро́ду, помага́тиме бідним, і ти́снути буде гноби́теля!
5 Let men revere thee, With the sun, And in presence of the moon, Unto the remotest generation.
Будуть боятись Тебе, поки сонця, і поки місяця, — з ро́ду до ро́ду!
6 Let him come down, Like rain on fields to be mown, Like myriad drops on land to be reaped.
Він зі́йде, як дощ на покіс, немов кра́плі, що зро́шують землю!
7 May righteousness, in his days, blossom forth, And abundance of peace, till there be no moon.
Праведний буде цвісти́ в його дні, а спо́кій великий — аж поки світи́тиме місяць, —
8 So let him have dominion, From sea to sea, And from the River ["Euphrates"] unto the ends of the earth;
і він запанує від моря до моря, і від Ріки́ аж до кі́нців землі!
9 Before him, let the men of the desert kneel, But, as for his foes, the dust, let them lick;
Мешканці пустинь на коліна попа́дають перед обличчям його, а його вороги будуть по́рох лиза́ти.
10 The kings of Tarshish and of the Coastlands, A gift, let them render, The kings of Sheba and Seba, A present, let them bring;
Царі Тарші́шу та острові́в дадуть да́ри, принесуть царі Ше́ви та Се́ви дару́нки!
11 Yea let all kings, bow down unto him, Let, all nations, serve him;
І впадуть перед ним усі царі, і будуть служити йому всі наро́ди,
12 Because he Rescueth, The needy from the rich, The oppressed, who hath no helper;
бо ви́зволить він бідаря́, що голо́сить, та вбогого, що немає собі допомоги!
13 He Pitieth the weak and the needy, And, the lives of the needy, he Saveth:
Він змилується над убогим та бідним, і спасе́ душу бідних,
14 From extortion, and, violence, he Redeemeth their life, And precious is their blood in his sight.
від кривди й наси́лля врятує їхню душу, їхня кров дорога́ буде в о́чах його!
15 Let him live, then! And be there given unto him of the gold of Sheba, —Let prayer also be offered for him continually, All the day, let him be blessed.
І буде він жити, і дасть йому з золота Ше́ви, і за́вжди молитися буде за нього, буде благословля́ти його кожен день!
16 May there be an abundance of corn in the earth, in the top of the mountains, —Let the fruit thereof, wave like Lebanon, And they of the city bloom like the fresh shoots of the earth.
На землі буде збіжжя багато, на гірсько́му верху́ зашумить, як Лива́н, його плід, і наро́д зацвіте по міста́х, як трава на землі!
17 May his Name be age-abiding, In the presence of the sun, let his Name flourish, —And may all the families of the ground bless themselves in him, All nations, pronounce him happy!
Хай ім'я́ його бу́де навіки, хай росте, поки сонця, найме́ння його, нехай благословля́ються ним, — будуть хвали́ти його всі наро́ди!
18 Blessed be Yahweh God, the God of Israel, —Who doeth wondrous things by himself alone;
Благословен Госпо́дь Бог, Бог Ізраїлів, єдиний, що чу́да вчиня́є,
19 And blessed be his glorious Name, unto times age-abiding, —And filled with his glory be all the earth, Amen and Amen!
і благослове́нне навіки Ім'я́ Його слави, і хай Його слава всю землю напо́внить! Амі́нь і амі́нь!
20 Ended are the prayers of David, son of Jesse.
Скінчи́лись молитви Давида, сина Єссе́я.
