Psalms 69
1 To the Chief Musician. On "The Lilies." David’s. Save me, O God, For waters have entered as far as the life;
Керівнику хору. На мотив «Лілея». Псалом Давидів. Врятуй мене, Боже, бо води дійшли аж до шиї!
2 I have sunk in deep swamp, Where there is no place to stand, I have come into abysses of waters, Where a flood hath overflowed me;
Я загруз у глибокій трясовині й не маю опори; увійшов у глибокі води, вируючий потік накрив мене.
3 I am weary with mine outcry, Parched is my throat, —Mine eyes have become dim, through waiting for my God.
Я виснажився від крику, моє горло палає. Очі мої вичерпалися [від сліз], виглядаючи мого Бога.
4 More than the hairs of my head, Are they who hate me without cause, —Firmer than my bones, Are they who are my foes for false cause, —What I had not plundered, then, had I to restore.
Ненависників моїх стало більше, ніж волосся на моїй голові. Численними стали вороги мої, що хочуть знищити мене безпідставно: те, чого я не забирав у них, усе ж мушу повернути.
5 O God, thou, hast known my folly, And, my wrong-doings, from thee, have not been hid.
Боже, ти знаєш мою нерозсудливість, і провина моя не прихована від Тебе.
6 Let them not be ashamed, through me, Who have waited for thee, O My Lord, Yahweh of hosts, —Let them not be confounded, through me, Who are seeking thee, O God of Israel!
Нехай же не будуть через мене засоромлені ті, хто на Тебе, Владико, Господи воїнств, покладає надію. Нехай не будуть принижені через мене ті, хто шукає Тебе, Боже Ізраїля!
7 Because, for thy sake, have I borne reproach, Confusion hath covered my face;
Адже заради Тебе я несу ганьбу, і безчестя вкрило моє обличчя.
8 One estranged, have I become, to my own brethren, Yea, an alien, to the sons of my own mother;
Вигнанцем став я для братів моїх і чужинцем для синів моєї матері;
9 Because, zeal for thy house, hath eaten me up, And, the reproaches of them who have reproached thee, have fallen upon me.
бо ревність до Дому Твого з’їдає мене, і образи тих, хто ганьбить Тебе, впали на мене.
10 When I have humbled my soul with fasting, Then hath it turned to my reproach;
Коли душа моя плакала постячись, то на ганьбу мені це обернулося.
11 When I have made my clothing of sackcloth, Then have I served them for a by-word;
Коли вдягав на себе лахміття, я став для них приказкою [глузливою].
12 They who sit in the gate talk against me, —And [against me are] the songs of them who imbibe strong drink.
Пересуджують мене ті, хто сидить біля воріт, і наспівують про мене ті, що п’ють міцний напій.
13 But, as for me, my prayer shall be unto thee, O Yahweh, in a time of acceptance, O God, in the abounding of thy lovingkindness, answer me with thy saving faithfulness.
А я молюся до Тебе, Господи, у сприятливий час. Боже, за великою милістю Своєю дай мені відповідь, заради вірності [обіцяному] Тобою спасінню.
14 Rescue me out of the mire, lest I sink, Let me be rescued, From my haters, and, From abysses of waters:
Визволи мене з багнюки – нехай я не загрузну, але врятуюся від ненависників моїх і від водних глибин!
15 Let not a flood of waters overflow me, And let not the depth swallow me up, Neither let the well close, over me, her mouth.
Нехай не накриє мене бурхливий водний потік, і не поглине мене трясовина, і провалля не зімкне наді мною своєї пащі.
16 Answer me, O Yahweh, for good is thy lovingkindness, According to the abounding of thy compassions, turn thou towards me:
Дай мені відповідь, Господи, бо добра милість Твоя; повернися до мене з усією щедрістю милосердя Твого.
17 Then do not hide thy face from thy servant, Because I am in distress, haste thou—answer me!
Не ховай обличчя Свого від раба Твого, бо тісно мені. Поспіши відповісти мені!
18 Oh draw near unto my soul—redeem it, Because of mine enemies, ransom me.
Наблизься до душі моєї, визволи її; відкупи її заради ворогів моїх.
19 Thou, knowest my reproach, and my shame, and my confusion, Before thee, are all mine adversaries.
Ти знаєш, наскільки вкритий я ганьбою, соромом і безчестям – перед Тобою всі супротивники мої.
20 Reproach hath broken my heart, and I am weak, —Though I waited for one to pity me, yet there was none, And for comforters, yet I found not any.
Ганьба розбила моє серце, і я розчавлений. Мав надію уникнути [гніту], та не вдається, сподівався на втіху, та не знайшов її.
21 But they put in my food—poison! And, for my thirst, they gave for my drink—vinegar!
Але дали мені замість втішної їжі жовч; і під час спраги моєї напоїли мене оцтом.
22 Let their table, before them, become a snare, And unto their friends, a lure;
Нехай трапеза їхня стане для них пасткою, а їхній добробут – тенетами.
23 Let their eyes become too dim to see, And, their loins, continually cause thou to shake;
Нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, а їхні стегна завжди тремтять.
24 Pour out over them thine indignation, And let, the glow of thine anger, overtake them:
Вилий на них Свій гнів, і лють обличчя Твого нехай впаде на них.
25 Let their encampment become desolate, In their tents, be there none to dwell:
Нехай будуть спустошені поселення їхні; у шатрах їхніх нехай не буде мешканця.
26 For, whom, thou thyself, hadst smitten, they pursued, And, unto the pain of thy wounded ones, they must needs add.
Адже вони переслідують тих, кого Ти вразив, і про муки поранених Тобою розповідають.
27 Lay punishment on their iniquity, And let them not enter into thy righteousness;
Додай же [і цей] гріх до їхніх гріхів, і нехай не увійдуть вони до праведності Твоєї.
28 Let them be blotted out of the book of life, And, with the righteous, let them not be enrolled.
Нехай вони викреслені будуть із книги життя і не будуть записані разом із праведниками.
29 I, then, am humbled and in pain, Thy salvation, O God, may it set me on high.
Я ж пригнічений і сповнений болю – нехай Твій порятунок, Боже, підніме мене!
30 I will praise the Name of God with a song, And will magnify him with thanksgiving;
Я прославлю ім’я Бога піснею і величатиму Його подякою.
31 So shall it be more pleasing to Yahweh than a bullock of the herd, Showing horn [and] divided hoof.
Це буде приємніше Господеві, ніж віл, ніж молодий бичок із рогами й роздвоєними копитами.
32 The humbled have seen—they rejoice! Ye seekers of God, let your heart, then, revive;
Побачать пригнічені й зрадіють – ви, що Бога шукаєте, нехай серця ваші оживуть!
33 For, a Hearkener to the needy, is Yahweh, And, his prisoners, hath he not despised.
Бо прислухається до бідних Господь і в’язнів Своїх не цурається.
34 Let the heavens and the earth, praise him, The seas, and everything that creepeth therein.
Нехай прославляють Його небеса і земля, моря і все, що роїться в них,
35 For, God, will save Zion, And build the cities of Judah, So shall men dwell there, and possess it:
бо врятує Бог Сіон і збудує міста Юди. І поселяться там, і вспадкують їх,
36 Yea, the seed of his servants, shall inherit it, And, the lovers of his Name, shall settle down therein.
нащадки рабів Його вспадкують їх, і ті, хто любить ім’я Його, мешкатимуть у них.
