Psalms 68
1 To the Chief Musician. David’s. A Melody, a Song. Let God arise, let his enemies be scattered, Yea let them that hate him flee before him:
Для дириґента хору. Псалом Давидів. Пісня. Нехай воскре́сне Бог, — і розпоро́шаться вороги́ Його, і нехай від лиця Його повтіка́ють Його ненави́сники!
2 As smoke is driven about, Let them be driven about, —As wax is melted before a fire, Let the lawless perish before God.
Як дим розвіва́ється, так їх розві́й, як то́питься віск від огню́, отак несправедли́ві заги́нуть перед Божим лице́м!
3 But let, the righteous, be glad, let them exult before God, Yea let them rejoice with gladness.
А пра́ведні будуть раді́ти, і будуть ті́шитися перед Богом, і весели́тися в радості будуть!
4 Sing ye to God, Make music of his Name, —Lift up (a song), to him that rideth through the waste plains, —Since Yah is his name, exult ye before him.
Співайте Богові, виспівуйте Йме́нню Його, рівняйте дорогу Тому́, Хто їде на хмарах, — Господь Йому Йме́ння, — та перед Ним веселі́ться!
5 The father of the fatherless, And the advocate of widows, Is God, in his holy habitation.
Си́ротам батько й вдови́цям суддя́, — то Бог у святому мешка́нні Своїм!
6 God, is he that causeth the solitary to dwell in a home, That bringeth out prisoners into prosperity, But, the rebellious, have made their habitation in a sunburnt land.
Бог самі́тних уводить до дому, витягує в'я́знів з кайда́нів, — тільки відсту́пники ме́шкати будуть у спа́леній сонцем землі!
7 O God! When thou camest forth before thy people, When thou didst stride through the wilderness, (Selah)
Боже, коли перед наро́дом Своїм Ти вихо́див, коли йшов Ти пустинею, (Се́ла)
8 Earth, trembled, Yea, the heavens, dripped at the presence of God, —This Sinai—at the presence of God, the God of Israel.
то трясла́ся земля, також ка́пало небо було перед Богом, Сіна́й затремті́в перед Богом, Богом Ізраїля!
9 A bounteous rain, dost thou shed abroad, O God, upon thine inheritance, When exhausted, thou thyself, hast supported it:
Дощ добродійний спускаєш Ти кра́плями, Боже, на спа́док Свій перему́чений — міцно поставив його́.
10 Thy living host, have remained therein, Thou dost provide, in thy bounty, for the humbled ones—O God!
У ньому сиділо Твоє многолю́ддя, у Своїй доброті́ все готуєш Ти бідному, Боже!
11 Let, My Lord, but give the word, The herald bands, will be a mighty host:
Господь дає слово; прові́сниць велика много́та:
12 Kings of armies, they flee! they flee! And, she that stayeth at home, shall share the spoil.
„Царі військ утікають, утікають, па́ні ж до́му розділює здо́бич“.
13 Though ye rest between the folds, The wings of the dove, shall be covered with silver, And, her pinions, with green-shimmering gold.
Коли ви спочиваєте між обійстя́ми — то кри́ла голубки покриті сріблом, а пе́ра її — зеленка́вістю золота.
14 When the Almighty scattereth kings therein, It will gleam like snow in the gloom:
Коли Всемогу́тній царів розпоро́шував в Кра́ї, то сніг Ти спускав на Цалмо́ні.
15 A mighty mountain, is the mountain of Bashan, A mountain of peaks, is the mountain of Bashan!—
Гора Божа — Баша́нська гора, гора верхогі́р'я — гора та Баша́нська.
16 Wherefore start ye up, ye mountains, ye peaks? The mountain God hath coveted for his habitation, Surely, Yahweh will inhabit it ever!
Верхогі́р'я, — чого за́здрісно ди́витеся на ту го́ру, що Бог зажадав на мешка́ння Своє, і Госпо́дь буде ме́шкати там за́вжди?
17 The chariots of God, are two myriads—thousands repeated, My Lord, is among them Sinai, is in the sanctuary!
Колесни́ць Божих дві десятьти́сячки, тисячі багатокра́тні, — Господь із Сіна́ю прибув до святині.
18 Thou hast ascended on high, Thou hast led in procession a body of captives, Thou hast received gifts consisting of men, Yea even the rebellious, That, Yah, Elohim, might settle down to rest.
Ти піднявся був на висоту́, полоне́них набрав, узяв дари ради люди́ни, — і відсту́пники ме́шкати будуть у Господа Бога також.
19 Blessed be My Lord! Day by day, he beareth our burden for us, GOD himself, is our salvation. (Selah)
Благословенний Господь, — тягарі́ Він щоденно нам носить, Бог — наше спасіння! (Се́ла)
20 The GOD we have, is a GOD of saving deeds, And, due to Yahweh, My Lord, are escapes from death.
Бог для нас — Бог спасіння, і в Господа Владики ви́ходи смерти!
21 Yea, God himself, will smite through the head of his foes, —The hairy crown of him that is marching on in his guilty deeds.
Але розторо́щить Бог го́лову Своїх ворогів, ма́ківку, вкриту волоссям, того, хто в гріха́х своїх ходить!
22 Said My Lord, From Bashan, will I bring back, —I will bring back from the depths of the sea:
Промовив Господь: „Я спрова́джу з Баша́ну тебе́, з глибин моря спрова́джу,
23 That thou mayest bathe thy foot in blood, —The tongue of thy dogs, from the foes, hath its portion.
щоб ти но́гу свою мив у кро́ві, щоб язик твоїх псів мав частину свою в ворогів!“
24 They have seen thy progress O God, The progress of my GOD, my king into the sanctuary:
Похо́ди Твої, Боже, ба́чено, похо́ди Бога мого у святині мого Царя:
25 In front are the singers, Behind are the harpers, In the midst of damsels playing on timbrels:
Попе́реду йшли співаки́, пото́му грачі́, посеред дівчат, що бряжча́ли на бу́бнах:
26 In the congregations, bless ye God, My Lord, from among the called of Israel:
„Благословляйте на зборах Бога, Господа, ви, хто від джерел Ізраїля!“
27 There, is Benjamin, the Diminutive—ruling them, The princes of Judah—their throng, The princes of Zebulun, The princes of Naphtali.
Там Веніями́н молодий, їхній воло́дар, князі Юди, їхні полки́, князі Завуло́на, князі Нефтали́ма.
28 Thy God hath commanded thy strength, —The strength, O God, which thou hast wrought for us.
Твій Бог наказав тобі силу, — будь силою, Боже, того́, кого нам учинив!
29 Because of thy temple above Jerusalem, Unto thee, shall kings bear along a gift—
Із храму Твого на Єрусалимі царі привезуть Тобі дара.
30 Rebuke thou, The wild beast of the reeds, The herd of mighty oxen among the calves of the peoples—Each one bowing down with bars of silver, —Scatter thou the peoples, who in wars take delight.
Погрози́ звірині́ в очере́ті, череді волів ра́зом з телятами лю́дськими, понищ тих, хто кава́лками срі́бла ми́лується, розпоро́ш ті наро́ди, що воєн бажають!
31 Ambassadors come out of Egypt, The Ethiopian, eagerly stretcheth out his hands, unto God.
При́йдуть з Єгипту посли, і руки свої Куш простягне до Бога.
32 Ye kingdoms of the earth, sing unto God, Praise in song Adonay. (Selah)
Царства землі, — співайте Богові, виспівуйте Господа, (Се́ла)
33 Unto him that rideth upon the most ancient heavens, Lo! he uttereth his voice, a voice of strength.
що їздить в відвічному небі небес. Ось Він загримить Своїм голосом, голосом сильним.
34 Ascribe ye strength unto God, —Over Israel, is his majesty, And his strength, in the skies. To be revered is God, for his sanctuary, —
Ви́знайте Богові силу, величність Його над Ізраїлем, а в хмарах потуга Його!
35 As for the GOD of Israel, he, is giving strength and abundant might to the people. Blessed be God!
Бог грізни́й у святинях Своїх, Бог Ізраїлів Він, що наро́дові дає силу й міць, Бог благослове́нний!
