< Psalms 65 >
1 To the Chief Musician. A Melody of David—a song. Thine, are silence [and] praise, O God, in Zion, —And, to thee, shall be paid the vow.
Керівнику хору. Псалом Давидів. Пісня. Тобі, Боже, належить тиха хвала на Сіоні, і перед Тобою будуть виконані обітниці.
2 Thou hearer of prayer! Unto thee, shall all flesh come.
Ти чуєш молитву; усе живе приходить до Тебе.
3 Iniquitous things, have been too strong for me, As for our transgressions, wilt, thou, by propitiation remove them.
Здолали мене справи беззаконні, [але] Ти очистиш нас від переступів наших.
4 How happy the man thou shalt choose and bring near! He shall abide in thy courts, —We shall be satisfied with, The blessing of thy house, The holiness of thy temple.
Блаженний той, кого Ти обираєш і наближуєш, щоб він мешкав у Твоїх дворах! Ми наситимося благами Твого дому, святого Твого Храму.
5 By things reverend in righteousness, wilt thou answer us, O God of our salvation, The confidence of all the ends of the earth, And of the sea far away;
Ти справедливо відповідаєш нам [діяннями], що страх наводять, Боже, Рятівнику наш, надіє всіх країв землі й далеких морів!
6 Who setteth fast the mountains by his strength, Being girded with might;
Ти, підперезаний могутністю, утверджуєш гори Своєю силою.
7 Who stilleth, The noise of the seas, The noise of their rolling waves, and The tumult of races of men?
Ти втихомирюєш шум морів, шум їхніх хвиль і рик племен.
8 Yea the dwellers in the uttermost parts have feared at thy tokens, The goings forth of morning and evening, thou causest to shout for joy.
І злякаються мешканці країв землі через знаменні діяння Твої. Вихід ранку й захід вечора Ти вигуками радості наповнюєш.
9 Thou hast visited the earth, and made it abound, Abundantly, dost thou enrich it—The channel of God, is full of waters, Thou preparest their corn, Yea, thus, dost thou prepare it:
Ти турбуєшся про землю й напуваєш її, збагачуєш її щедро. Потік Божий повний води – Ти готуєш людям зерно, бо так влаштував Ти землю.
10 The ridges thereof, drenching, Settling the furrows thereof, With myriad drops, dost thou soften it, The sprouting thereof, doth thou bless.
Ти зволожуєш її ріллю, рівняєш її борозни, розм’якшуєш рясними дощами, благословляєш її збіжжя.
11 Thou hast set a crown upon thy year of bounty, And, thy tracks, drop fatness;
Ти увінчуєш рік добротою Своєю, і стежки Твої крапають жиром.
12 Fruitful are the pastures of the wilderness, And, with exultation, the hills do gird themselves.
Крапають вологою пустельні пасовища, і радістю оперізуються пагорби.
13 Clothed are the pastures with flocks, The valleys also, cover themselves with corn, They shout for joy, yea they sing.
Луги вдяглися отарами худоби, і долини вкрилися зерном. [Усі] радісно вигукують і співають!