Psalms 56
1 To the Chief Musician. Upon "The Dove of God from the distant Sea." David’s. A precious Psalm. When the Philistines seized him in Gath. Show me favour, O God, For weak man hath panted for me, All the day, a fighter oppresseth me:
Для дириґента хору. На „Німа голубка вдалечині“. Золотий Давидів псалом, коли филисти́мляни захопи́ли були його в Ґа́ті. Помилуй мене, Боже, бо то́пче мене чоловік, — цілий день він воює та ти́сне мене!
2 Mine adversaries have panted all the day, For, many, are fighting with me, loftily.
Чату́ють мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзя́то на мене!
3 What day I am afraid, I, unto thee will direct my confidence.
Того дня, коли страх обгорта́є мене, я надію на Тебе кладу́, —
4 In God, I will praise his cause, —In God, have I trusted, I will not fear, What can flesh do unto me?
я в Бозі хвали́тиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, — що тіло учи́нить мені?
5 All the day, they wrest, my words, Against me, all their devices are for mischief;
Цілий день біль прино́сять слова́ мої, усі їхні думки́ проти мене на зло:
6 They stir up strife—they lie hid, They, mark my steps, —Seeing they have waited for my life.
слідкують, ховаються, пильнують вони мої сто́пи... Як чатують на душу мою,
7 Because of iniquity, recompense thou them, —In anger, bring thou down, the peoples, O God.
так Ти через гріх віджени́ їх, пониж, Боже, людей в Своїм гніві!
8 My wandering, hast, thou, recorded, —Put thou my tears in thy bottle, Are they not in thy record?
Полічив Ти тиня́ння моє, помісти́ ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не запи́сані в книзі Твоїй?
9 Then, shall my foes turn back, in the day I cry, This, I know, for God is mine!
Тоді то мої вороги́ повтікають назад, того дня, як я кли́кати буду. Те я знаю, що Бог при мені,
10 In God, will I praise with good cause: In Yahweh, will I praise with good cause;
і в Бозі я справу свою докінчу́, докінчу́ я в Господі справу!
11 In God, have I trusted, I will not fear, What can a son of earth do unto me!
На Бога надію кладу́ й не боюсь, — що́ люди́на учи́нить мені?
12 Upon me, O God, are thy vows, I will pay back praises unto thee.
На мені зостаються, о Боже, прися́ги Тобі, та для Тебе я ви́повню жертви хвали́.
13 For thou hast rescued my soul from death, Wilt thou not [rescue] my feet from stumbling? That I may walk to and fro, before God, In the light of life.
Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від паді́ння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?
