Psalms 39
1 To the Chief Musician. For Jeduthun. A Melody of David. I said, [to myself, ] I will take heed to my ways, That I sin not with my tongue, —I will put on my mouth a muzzle, So long as the lawless is before me.
Керівнику хору Єдутуну. Псалом Давидів. Я сказав: «Я стежитиму за своїми [життєвими] дорогами, від гріха утримуватиму язик свій, вустам моїм поставлю перепону, поки нечестивий переді мною».
2 I was dumb with silence, I held my peace, afar from happiness, But, my pain had been stirred:
Я онімів, затих, мовчав навіть про добре, та біль мій [внутрішній] лише роз’ятрився,
3 Hot was my heart within me, While I was musing, there was kindled a fire, I spake with my tongue!
серце моє запалало зсередини. Коли я роздумував, загорівся вогонь, [тоді] я промовив язиком своїм:
4 Let me know, O Yahweh, mine end, And the measure of my days—what it is, I would know how short-lived I am.
«Дай мені знати, Господи, [час] мого кінця і яка кількість моїх днів? Хотів би я знати, наскільки швидкоплинне життя моє.
5 Lo! as hand-breadths, hast thou granted my days, and my life-time, is as nothing before thee, —Surely, a mere breath, are all men, [even] such as stand firm. (Selah)
Ось Ти дав мені днів лише на ширину долоні, і тривалість мого життя – як ніщо перед Тобою. Справді, кожна людина, що існує, – лише пара. (Села)
6 Surely as a shadow, doth every man wander, Surely in vain, do they bustle about, he heapeth things up, and knoweth not who shall gather them in.
Так, людина снує в сутінках, марно клопочеться, накопичує, та не знає, хто забере все це.
7 Now, therefore, for what have I waited, O My Lord? My hope, is, in thee.
Тож на що мені тепер надіятися, мій Володарю? Лише на Тебе моє сподівання.
8 From all my transgressions, rescue thou me, —The reproach of the base, oh do not make me!
Визволи мене від усіх беззаконь моїх, не віддавай мене на глузування нерозумним.
9 I am dumb, I cannot open my mouth, for, thou, hast done it.
Я онімів, не відкриваю вуст моїх, бо Ти зробив так.
10 Remove from off me thy stroke, Because of the hostility of thy hand, am, I, consumed.
Відведи від мене удар Твій; від стусанів Твоїх я гину.
11 When, by rebukes for iniquity, thou hast corrected a man, Then hast thou consumed, as a moth, all that was delightful within him, Surely, a breath, are all men. (Selah)
Докорами за беззаконня Ти караєш людину й нищиш її красу, як міль. Справді, кожна людина – марнота. (Села)
12 Hear my prayer, O Yahweh, And, unto my cry for help, give ear, At my tears, do not be silent, —For, a sojourner, am, I, with thee, A stranger, like all my fathers.
Почуй молитву мою, Господи, і прислухайся до зойку мого; не мовчи щодо сліз моїх, адже я лише приходько в Тебе, [тимчасовий] поселенець, як і всі прабатьки мої.
13 Look away from me that I may brighten up, Ere yet I depart and am no more.
Відведи Свій [суворий] погляд від мене, щоб я трохи порадів, перш ніж я піду й мене не стане».
