Psalms 34
1 David’s. When he disguised his sanity before Abimelech, —who dismissed him, and he departed. [An Alphabetical Psalm.] Let me bless Yahweh at all times, Continually be his praise in my mouth.
Давидів, коли він удавав був причи́нного перед Авімелехом, що вигнав його, і той пішов. Я благословля́тиму Господа кожного ча́су, хвала́ Йому за́всіди в у́стах моїх!
2 In Yahweh, boasteth my soul, The patient oppressed-ones shall hear and be glad.
Душа моя буде хвалитися Господом, — хай це почують слухня́ні, і нехай звеселяться!
3 Ascribe ye greatness unto Yahweh with me, and let us exalt his Name together.
Зо мною звели́чуйте Господа, і підносьте Ім'я́ Його ра́зом!
4 I enquired of Yahweh, and he hath answered me, And, out of all my terrors, hath he rescued me.
Шукав я був Господа, — і Він озвався до мене, і від усіх небезпе́к мене ви́зволив.
5 They looked unto him and were radiant, And, as for their faces, let them not be abashed.
Приглядайтесь до Нього — й зася́єте, і не посоро́мляться ваші обличчя!
6 This, oppressed one cried, and, Yahweh, heard—and, out of all his distresses, saved him.
Цей убогий взивав, — і Господь його ви́слухав, і від усіх його бід його ви́зволив.
7 The messenger of Yahweh encampeth around them who revere him, Thus hath he delivered them.
Ангол Господній табо́ром стає кругом тих, хто боїться його́, — і визво́лює їх.
8 Oh taste and see, that good is Yahweh, —How happy the man who seeketh refuge in him!
Скушту́йте й побачте, який добрий Госпо́дь, блаженна люди́на, що надію на Нього кладе́!
9 Revere Yahweh, ye his holy ones, For there is no want to them who revere him.
Бійтеся Господа, всі святії Його, бо ті, що бояться Його, недостатку не мають!
10 Young lions, have come short, and suffered hunger, but, they who seek Yahweh, shall not lack any good thing.
Левчуки́ бідні й голодні, а ті, хто пошукує Господа, недостатку не чують в усьому добрі́.
11 Come, ye children! hearken unto me, The reverence of Yahweh, will I teach you.
Ходіть, діти, послухайте мене, — стра́ху Господнього я вас навчу!
12 Who is the man that desireth life, Loving days, that he may see good?
Хто та людина, що хоче життя, що любить дні довгі, щоб бачити добро́?
13 Keep thy tongue from wickedness, And thy lips from speaking deceit:
Свого язика́ бережи від лихого, а уста свої — від гово́рений пі́дступу.
14 Depart from wickedness and do good, Aim at well-being, and pursue it.
Відступися від злого і добре чини, миру шукай і женися за ним!
15 The eyes of Yahweh, are towards the righteous, And, his ears, towards their cry for help:
Очі Господні на праведних, уші ж Його — на їхній зойк,
16 the face of Yahweh, is against such as do wickedness, To cut off, from the earth, their memory.
Господнє лице — на злочинців, щоб ви́нищити їхню пам'ять з землі.
17 They made outcry, and Yahweh heard, And, out of all their straits, hath he rescued them.
Коли пра́ведні кли́чуть, то їх чує Господь, і з усіх утисків їхніх визво́лює їх.
18 Near is Yahweh, to the broken in heart, And, the crushed in spirit, will he save.
Господь зламаносе́рдим близьки́й, і впоко́рених духом спасає.
19 Many are the misfortunes of the righteous, But, out of them all, doth Yahweh rescue him.
Багато лихого для праведного, та його визволя́є Господь з них усіх:
20 Keeping all his bones, Not, one from among them, is broken.
Він пильнує всі кості його, — із них жо́дна не зламається!
21 Misfortune shall be the death of the lawless one, And, the haters of the righteous man, shall be held guilty.
Зло безбожному смерть заподіє, і винними будуть усі, хто нена́видить праведного.
22 Yahweh ransometh the soul of his servants, And none shall be held guilty, who seek refuge in him.
Господь ви́зволить душу рабів Своїх, і винні не будуть усі, хто вдається до Нього!
