Psalms 18
1 To the chief Musician. Of the servant of Yahweh, of David, —who spake unto Yahweh the words of this song, —in the day when Yahweh had rescued him out of the hand of all his enemies, and out of the hand of Saul; and he said: — I will love thee, O Yahweh my strength!
Керівнику хору. Псалом раба Господнього Давида. Він заспівав слова цієї пісні Господеві того дня, коли визволив його Господь від руки всіх ворогів його й від руки Саула. І сказав він: «Я люблю Тебе, Господи, сило моя!»
2 Yahweh, was my mountain crag and my stronghold, and my deliverer: My GOD, was my rock, I sought refuge in him, My shield, and my horn of salvation, my high tower.
Господь – бескид [крутий] для мене, твердиня моя і мій Визволитель. Мій Бог – моя скеля, на Нього я надію покладаю, [Він] – мій щит і ріг порятунку мого, притулок мій.
3 As one worthy to be praised, called I on Yahweh, —And, from my foes, was I saved.
До Господа прославленого кличу я – від ворогів моїх врятований буду.
4 The meshes of death encompassed me, The torrents of perdition, made me afraid;
Облягли мене пута смерті, потоки зради затягнули мене у вир.
Пута царства мертвих охопили мене, тенета смерті постали переді мною. (Sheol h7585)
6 In my distress, called I on Yahweh, And, unto my God, made outcry for help, He heard, out of his temple, my voice, And my outcry for help came before him—entered into his ears!
У скорботі моїй я кликав Господа й волав до Бога мого. Він почув мій голос зі святого Храму Свого, і волання моє до вух Його дійшло.
7 Then did the earth shake and quake, Even, the foundations of the mountains, were deeply moved, Yea they did shake, because he was angry.
Тоді здригнулася земля, захиталась, затремтіли підвалини гір, стрепенулися, бо розгнівався Він.
8 There went up smoke in his nostrils, and, a fire out of his mouth, devoured, Live coals, were kindled from it:
Дим піднявся із ніздрів Його, і вогонь, що [все] пожирає, – із вуст Його, розжарене вугілля [посипалося] від Нього.
9 Then he stretched out the heaven, and came down, —and, thick gloom, was under his feet;
Він нахилив небеса і зійшов, і під ногами Його – хмара імли.
10 Then he rode on a cherub, and flew, and darted on the wings of the wind;
Він сів верхи на херувима й полетів, понісся на крилах вітру.
11 Made darkness his hiding-place, Round about him—his pavilion, Darkness of waters, clouds of vapours.
Морок зробив Він Своїм покровом, [немов] шатро навколо Нього – темні хмари дощові, клуби пилу.
12 Out of the brightness before him, his clouds rolled along, hail, and live coals of fire.
Від сяйва, що перед Ним, випливають хмари – [вони несуть] град і спалахи вогню.
13 Then did Yahweh thunder in the heavens, and the Highest uttered his voice, —hail, and live coals of fire.
Тоді загримів на небесах Господь, Всевишній подав Свій голос – град і спалахи вогню.
14 And he sent forth his arrows and scattered them, yea, lightnings, he shot out, and confused them.
І пустив Він стріли Свої, і розсіяв [ворогів], численними блискавками розгромив їх.
15 Then appeared the channels of waters, were uncovered the foundations of the world, —At thy rebuke O Yahweh, at the blast of the breath of thy nostrils.
Тоді з’явилися джерела води й підвалини всесвіту відкрилися від докору Твого, Господи, від подиху вітру із ніздрів Твоїх.
16 He sent from on high, he took me, —he drew me out of many waters.
Він схилився з висоти, узяв мене, витягнув мене із вод глибоких.
17 He rescued me from my foe, in his might, and from them who hated me, because they were too strong for me:
Визволив мене від сильного мого ворога й від ненависників моїх, що сильніші були від мене.
18 They confronted me, in the day of my necessity, Then became Yahweh my stay:
Вони стали переді мною в день лиха, але Господь був моєю опорою.
19 And brought me out, into a large place, he delivered me, because he delighted in me.
Він вивів мене на просторе місце, визволив мене, бо Він мене уподобав.
20 Yahweh rewarded me according to my righteousness, According to the cleanness of my hands, he repaid me;
Віддячив мені Господь за правдою моєю, за чистотою рук моїх винагородив мене.
21 For I had kept the ways of Yahweh, and not broken away from my God;
Адже я тримався шляхів Господніх і не чинив нечестиво, відвернувшись від мого Бога.
22 For, all his regulations, were before me, and, his statutes, did I not put from me:
Бо всі закони Його правосуддя – переді мною, і від постанов Його я не ухилявся.
23 So became I blameless with him, and kept myself from mine iniquity.
Я був бездоганний перед Ним і від гріха оберігав себе.
24 Yahweh therefore repaid me according to my righteousness, according to the pureness of my hands, before his eyes.
Тому й винагородив мене Господь за правдою моєю, за чистотою рук моїх перед Його очима.
25 With the loving, thou didst show thyself loving, —With the blameless man, thou didst show thyself blameless;
Ти вірність виявляєш тому, хто сам вірний, з людиною бездоганною й Ти поводишся бездоганно,
26 With the pure, thou didst show thyself pure, But, with the perverse, thou didst show thyself ready to contend.
із чистим Ти обходишся щиро, але з підступним – відповідно до його підступності.
27 For, as for thee, an oppressed people, thou didst save, but, looks that were lofty, layedst thou low;
Адже Ти рятуєш людей смиренних, а тих, у кого очі зухвалі, принижуєш.
28 For, thou, didst light up my lamp, Yahweh my God, enlightened my darkness;
Ти запалюєш мій світильник; Господь, Бог мій, освітлює мою темряву.
29 For, by thee, I ran through a troop, and, by my God, I leapt over a wall.
[Разом] із Тобою я змушую [вороже] військо тікати, і з Богом моїм я долаю стіну.
30 As for GOD, blameless is his way, The speech of Yahweh hath been proved, A shield, he is to all who seek refuge in him.
Бог! Бездоганний шлях Його, слово Господа чисте. Він – щит для всіх тих, хто на Нього надію покладає.
31 For who is a GOD, save Yahweh? And who is a Rock, save our God?
Бо хто [ще] є Богом, окрім Господа? І хто є скелею, крім нашого Бога?
32 The GOD who girded me with strength, and set forth, as blameless, my way:
Бог підперізує мене силою і бездоганним чинить мій шлях.
33 Planting my feet like hinds’ [feet], yea, on my high places, he caused me to stand:
Він робить ноги мої, мов у лані, і ставить мене на узвишшях.
34 Teaching my hands to war, —so that a bow of bronze was bent by mine arms.
Він привчає руки мої до битви, так що плечі мої можуть зігнути бронзовий лук.
35 Thus didst thou grant me, as a shield, thy salvation, —and, thy right hand, sustained me, and, thy condescension, made me great.
Ти дав мені щит порятунку Твого, і правиця Твоя підтримує мене, милість Твоя звеличує мене.
36 Thou didst widen my stepping-places under me, so that, mine ankles, faltered not.
Ти розширюєш мій крок піді мною, так що не тремтять мої ступні.
37 I pursued my foes, and overtook them, and returned not, till they were consumed:
Я переслідую ворогів моїх і наздоганяю їх, не повертаюся назад, поки їх не знищу.
38 I crushed them, and they were unable to rise, They fell under my feet.
Я вражаю їх так, що не можуть більше встати, вони падають під мої ноги.
39 Thus didst thou gird me with strength, for the battle, Thou subduedst mine assailants under me.
Ти підперезав мене силою для битви, упокорив тих, хто повстав проти мене.
40 As for my foes, thou didst give me their neck, and, as for them who hated me, I destroyed them.
Ти ворогів моїх обернув до мене спиною, і ненависників моїх я знищив.
41 They cried out, but there was none to save, unto Yahweh, but he answered them not.
Вони волали [про допомогу], але не було рятівника, до Господа[кликали], та Він їм не відповідав.
42 Then did I beat them in pieces, like dust on the face of the wind. Like the mire in the lanes, did I scatter them.
Я стер їх у порох, у пил, що [розноситься] на крилах вітру; я топтав їх, як бруд на вулицях.
43 Thus didst thou rescue me from the contentions of a people, —didst appoint me to be the head of nations, A people I had not known, served me:
Ти визволив мене від заколоту в народі, поставив мене головувати над іноземцями. Народи, яких я не знав, служать мені,
44 At the hearing of the ear, they submitted to me, the sons of the foreigner, came cringing unto me:
слухаються мене, лише почувши краєм вуха [про мене]. Сини чужинців плазують переді мною.
45 The sons of the foreigner, lost heart, and came quaking out of their fortresses.
Понурилися сини чужинців і завмирають [від страху], [виходячи] зі своїх укріплень.
46 Yahweh liveth and, blessed, be my Rock, yea, exalted, be the God of my salvation:
Живий Господь і благословенна Скеля моя! Нехай звеличений буде Бог порятунку мого!
47 The GOD, who hath avenged me, —and subjugated peoples under me:
Він – Бог, Який помсту за мене вчиняє, підкорює мені народи
48 Who hath delivered me from my foes, —Yea, from mine assailants, hast thou set me on high, From the man of violence, hast thou rescued me.
й визволяє мене від ворогів моїх. Ти підніс мене над тими, хто повстав проти мене, врятував мене від людини жорстокої.
49 For this cause, will I praise thee among the nations, O Yahweh, and, to thy Name, will I sweep the strings: —
За це я славитиму Тебе серед народів, Господи, та імені Твоєму співатиму [хвалу].
50 Who hath made great the victories of his King, —and shown lovingkindness to his Anointed One, To David and to his Seed, Unto times age-abiding.
Звеличує Він перемогою [поставленого] Ним царя і милість виявляє Своєму помазанцю Давиду й нащадкам його повіки.
