Psalms 147
1 Praise ye Yah, For it is good, to make melody to our GOD, —For it is delightful, seemly is praise!
Алілуя! Як добре співати Богові нашому, яка ж приємна належна Йому хвала!
2 Yahweh, is building Jerusalem, The outcasts of Israel, will he gather together.
Господь відбудовує Єрусалим, збирає вигнанців Ізраїля;
3 He is healing the broken in heart, —and binding up their hurts.
зцілює розбитих серцем і перев’язує їхні рани;
4 Counting the number of the stars, To all of them—names, he giveth.
обчислює кількість зірок і кожну називає поіменно.
5 Great is our Lord, and of abounding strength, And, his knowledge, cannot be expressed.
Великий Володар наш і вельми сильний, розум Його безмірний.
6 Yahweh, relieveth the humbled! casting the lawless down to the earth.
Господь підтримує пригноблених, а нечестивих принижує аж до землі.
7 Respond to Yahweh with thanksgiving, Make melody to our God with the lyre.
Віддайте Господеві подяку, співайте Богові нашому на арфі.
8 Who covereth the heavens with clouds, preparing rain for the earth, who causeth the mountains to sprout grass:
Він небеса вкриває хмарами, готуючи дощ для землі, Хто на горах вирощує траву,
9 Giving, to the beast, its food, to the young ravens, when they cry.
дає худобі їжу й пташенятам ворона, коли вони кричать.
10 Not in the strength of the horse, doth he delight, Not in the legs of a man, hath he pleasure:
Не міць коня Йому до вподоби, не силу стегон людських Він уподобав;
11 Yahweh, hath pleasure, in them who revere him, in them who wait for his lovingkindness.
Господь уподобав тих, хто боїться Його, хто на милість Його сподівається.
12 Laud thou, O Jerusalem, Yahweh, Praise thy God, O Zion:
Хвали, Єрусалиме, Господа; прославляй Бога твого, Сіоне!
13 For he hath strengthened the bars of thy gates, He hath blessed thy children in thy midst:
Бо Він зміцнив засуви воріт твоїх, благословив синів твоїх посеред тебе.
14 Who maketh thy boundaries to be peace, With the marrow of wheat, doth he satisfy thee:
Він встановлює мир на твоїх кордонах, насичує тебе відбірною пшеницею.
15 Who sendeth his utterance to the earth, How swiftly, runneth his word!
Він посилає наказ Свій землі, швидко біжить Його Слово.
16 Who giveth snow like wool, Hoar-frost—like ashes, he scattereth:
Він дає сніг, немов вовну, розпорошує паморозь, наче попіл,
17 Casting forth his ice like crumbs, Before his cold, who can stand?
кидає кригу Свою, ніби дрібні камінці; хто може встояти перед Його морозом?
18 He sendeth forth his word and melteth them, He causeth his wind to blow, the waters, stream along:
Він пошле слово Своє, і [все] розтане, подує вітром Своїм – потечуть води.
19 Declaring his word unto Jacob, His statutes and his regulations, unto Israel.
Він звіщає слово Своє Якову, постанови й закони правосуддя – Ізраїлеві.
20 He hath not dealt so with any nation, and, his regulations, he maketh not known to them. Praise ye Yah!
Він не зробив такого жодному іншому народові, і правосуддя законів вони не знають. Алілуя!
