Psalms 12

1 To the Chief Musician. On the Octave. A Melody of David. O save Yahweh, for the man of lovingkindness, is no more, for the faithful, have vanished, from among the sons of men.

Для дириґента хору. На окта́ву. Псалом Давидів. Спаси мене, Господи, бо нема вже побожного, з-поміж лю́дських синів позника́ли вже вірні!

2 Deception, speak they, every one with his neighbour, —with lips uttering smooth things—with a heart and a heart, do they speak.

Марно́ту говорять один до одно́го, їхні уста обле́сні, і серцем подвійним говорять.

3 May Yahweh cut off All the lips that utter smooth things, —the tongue that speaketh swelling words;

Нехай підітне́ Господь уста обле́сливі та язика чванькува́того

4 Them who say—With our tongue, will we prevail, our lips, are our own, who is our master?

тим, хто говорить: „Своїм язиком будем си́льні, наші уста при нас, — хто ж буде нам пан?“

5 Because of violence done to the poor, because of the crying of the needy, Now, will I arise! O may Yahweh say, —I will place [him] in safety—let him puff at him!

Через утиск убогих, ради сто́гону бідних тепер Я повстану, — говорить Господь, — поставлю в безпе́ці того, на ко́го розтя́гують сітку!

6 The words of Yahweh, are words, that are pure, silver refined in a crucible of earth, purified seven times!

Господні слова — слова чисті, як срі́бло, очищене в глинянім го́рні, сім раз перето́плене!

7 Thou, O Yahweh, wilt keep them, —Thou wilt guard him, from this generation unto times age-abiding.

Ти, Господи, їх пильнува́тимеш, і будеш навіки нас стерегти́ перед родом оцим!

8 On every side, the lawless, march about, —when worthlessness is exalted by the sons of men.

Безбожні кружля́ють навко́ло, бо нікче́мність між лю́дських синів підійма́ється.