Psalms 109
1 To the Chief Musician. David’s. A Melody. O God of my praise, do not be silent;
Керівнику хору. Псалом Давидів. Боже моєї хвали, не мовчи,
2 For, the mouth of the lawless one and the mouth of the deceiver, against me, are open, They have spoken to me with false tongue;
адже нечестиві й підступні люди відкрили на мене вуста свої, говорять зі мною брехливим язиком.
3 And, with words of hatred, have they surrounded me, and have made war upon me without cause:
Оточили мене словами ненависті й даремно воюють зі мною.
4 For my love, they have been accusing me, while, I, was at prayer:
За любов мою ворогують зі мною, а я [заглиблюся] в молитву.
5 Yea they have returned unto me—Evil for good; and, Hatred for my love.
Вони віддячують мені злом за добро й ненавистю – за мою любов.
6 Set in charge over him, one who is lawless, and let, an accuser, stand at his right hand;
Постав над ним нечестивця, і обвинувач нехай стане по його правиці.
7 When he is judged, let him go out condemned, and let, his own petition, become a sin;
Коли постане він перед судом, нехай виявиться винним і молитва його нехай вважається гріхом.
8 Let his days become few, his overseership, let another take;
Нехай дні його будуть нечисленними, нехай інший займе його становище.
9 Let his children become fatherless, and his wife a widow;
Нехай діти його стануть сиротами, а дружина його – вдовою.
10 Let his children, wander about, and beg, Let them be driven out of their ruins;
Нехай нащадки його тиняються й жебрають, нехай просять на руїнах своїх [домівок].
11 Let the creditor take aim at all that he hath, and let strangers prey on the fruit of his toil;
Нехай захопить лихвар усе, що є в нього, і чужі пограбують плоди його праці.
12 Let him have no one to continue lovingkindness, and there be none to favour his fatherless children;
Нехай не буде нікого, хто виявив би йому співчуття, і над сиротами його нехай ніхто не змилується.
13 Let his posterity be for cutting off, In another generation, let their name be wiped out;
Нехай будуть викорінені його нащадки й зітреться ім’я його в наступному поколінні.
14 Remembered be the iniquity of his fathers against Yahweh, and, the sin of his mother, let it not be wiped out;
Нехай згадаються перед Господом беззаконня його предків і гріх матері його не буде стертий.
15 Let them be before Yahweh continually, and let the memory of them, be cut off out of the earth.
Нехай [гріхи його] будуть завжди перед Господом і нехай викорінена буде з землі пам’ять його
16 Because that he remembered not to show lovingkindness, but pursued the man that was oppressed and needy, that, the downhearted, he might slay.
за те, що він не пам’ятав виявляти [іншим] милість, але переслідував пригніченого, бідного й зламаного серцем, щоб умертвити його.
17 Because he loved cursing, May it have come upon him, Because he delighted not in blessing, May it have kept far from him;
Він любив прокляття – воно прийде до нього; йому не подобалося благословення – воно від нього віддалиться.
18 Because he clothed himself in cursing as his outer garment, therefore may it have entered like water into his inward part, and like oil into his bones;
Оскільки він вдягався в прокляття, мов у шати, воно просякло, як вода, в його нутро, і, немов олія, – у його кістки.
19 Be it his, as a garment he shall wrap round him, and for a girdle he shall, at all times, gird on:
Нехай стане воно для нього одягом, у який він огортається, і поясом, яким він завжди підперізується.
20 This, be the reward of mine accusers, from Yahweh, even of them who are speaking wrongfully against my life.
Така відплата від Господа тому, хто ворогує проти мене, і тим, хто зле говорить на душу мою.
21 But, thou, Yahweh, Adonay, deal effectually with me, for the sake of thy Name, Since good is thy lovingkindness, O rescue me;
Ти ж, Господи, Володарю, вступися за мене заради імені Твого; через доброту милосердя Твого визволи мене.
22 For, oppressed and needy, I am, and, my heart, is wounded within me.
Адже я пригнічений і бідний і серце моє зранене в нутрі моєму.
23 As a shadow when it stretcheth out, I am gone, I am shaken off like the locust;
Я сную, немов похилена тінь, як сарану, струшують мене.
24 My knees, tremble from fasting, and, my flesh, faileth of fatness:
Мої коліна ослабли від посту, і тіло моє геть виснажилося без олії.
25 So, I, am become a reproach for them, They see me, they shake their head.
Я став посміховищем для них: ті, що бачать мене, похитують [глузливо] головами своїми.
26 Help me! O Yahweh my God, Save me, according to thy lovingkindness:
Допоможи мені, Господи, Боже мій, врятуй мене за милістю Твоєю.
27 That they may know that, Thine own hand, this is, Thou, Yahweh, hast done it.
Нехай же знають, що це рука Твоя, що це Ти зробив, Господи.
28 They, may curse if, thou, wilt bless, —Mine assailants, shall be ashamed, but, thy servant, shall rejoice;
Нехай вони проклинають, а Ти благослови; вони повстануть, але посоромляться, а слуга Твій радітиме.
29 Mine accusers shall be clothed with confusion, and shall wrap about them, like a cloak, their own shame.
Нехай вдягнуться в безчестя ті, хто проти мене ворогує, і огорнуться ганьбою, немов шатами.
30 I will thank Yahweh loudly with my mouth, Yea, in the midst of multitudes, will I praise him;
Я буду славити вустами моїми Господа завзято й серед велелюддя хвалитиму Його.
31 Because he standeth at the right hand of the needy, To save, from them who would pass sentence on his life.
Бо Він стоїть по правиці від бідняка, щоб врятувати його від тих, хто судить його душу.
