Psalms 106
1 Praise ye Yah, Give ye thanks to Yahweh—For he is good, For age-abiding, is his lovingkindness.
Алілуя! Славте Господа, бо Він добрий, бо навіки Його милосердя!
2 Who can relate the mighty deeds of Yahweh? can cause to be heard, all his praise?
Хто може виразити словами могутність Господа й сповістити всю хвалу Його?
3 How happy! They who observe justice, He that executeth righteousness at all times.
Блаженні ті, хто стереже правосуддя, хто справедливо діє повсякчасно!
4 Remember me, O Yahweh, when thou acceptest thy people, Visit me, with thy salvation;
Згадай мене, Господи, заради прихильності до Свого народу, з’яви Себе мені в порятунку Твоєму,
5 That I may look upon the welfare of thy chosen ones, That I may rejoice in the joy of thy nation, That I may glory, with thine inheritance.
щоб [міг я] побачити добробут обраних Тобою, радіти радістю за народ Твій, похвалитися разом зі спадком Твоїм.
6 We have sinned—with our fathers, We have acted perversely, we have committed lawlessness;
Згрішили ми, як і предки наші, вчинили беззаконно, діяли нечестиво.
7 Our fathers, in Egypt, understood not thy wonders, They remembered not the abounding of thy lovingkindnesses, but rebelled by the sea—at the Red Sea.
Батьки наші в Єгипті не збагнули Його чудес, не пам’ятали величі милості Твоєї, але збунтувалися біля моря, моря Червоного.
8 Yet he saved them, for the sake of his Name, to make known his mighty power;
Та Він все ж врятував їх заради Свого імені, щоб виявити Свою могутність.
9 So he rebuked the Red Sea, and it dried up, And he led them through deeps, as pasture-land;
Пригрозив Він морю Червоному, і висохло воно, і провів Він їх через безодні морські, як по пустелі.
10 And saved them from the hand of one full of hatred, And redeemed them out of the hand of the foe;
І врятував їх від руки ненависника, визволив від руки ворога.
11 So the waters covered their adversaries, Not one from among them, was left.
Покрили води супротивників їхніх – жоден з них не лишився [живим].
12 They believed therefore in his words, They sang his praise.
Тоді повірили вони словам Його й заспівали Йому хвалу.
13 Soon forgat they his works, —They waited not for his counsel;
Та швидко забули Його діяння, не чекали на пораду від Нього.
14 But lusted a lust in the desert, and tested GOD in the waste.
Запалали пристрастю в пустелі й випробовували Бога в дикій землі.
15 So he gave them their request, but sent leanness into their soul.
Тоді Він задовольнив прохання їхнє, але послав виснаження їхнім душам.
16 And they became jealous of Moses in the camp, —of Aaron the holy one of Yahweh;
Та вони позаздрили Мойсею у стані й Аарону, святому Господа.
17 The earth opened and engulfed Dathan, and covered up the assembly of Abiram;
Відкрилася земля, і поглинула Датана, і накрила все зборище Авірама.
18 Then was kindled a fire in their assembly, —a flame, consumed the lawless ones.
Запалав вогонь серед їхнього зборища, полум’я пожерло нечестивих.
19 They made a calf in Horeb, —and bowed down to a molten image;
Вони зробили теля на Хориві й вклонилися істукану, вилитому з металу,
20 Thus changed they my glory, for the similitude of an ox that eateth grass.
проміняли Славу свою на зображення бика, що їсть траву.
21 They forgat GOD their saviour, who had done great things in Egypt:
Забули Бога, Рятівника свого, Що звершив великі діяння в Єгипті,
22 Wonders in the land of Ham, Terrible things by the Red Sea.
чудеса в землі Хамовій, дії страшні на морі Червоному.
23 Then would he have bidden to destroy them, —had not Moses his chosen, stood in the breach before him, To turn back his wrath from destroying.
Він наказав би знищити їх, якби Мойсей, обранець Його, не став перед Ним у проломі, щоб відвернути гнів Його, аби Він не погубив [їх].
24 And they refused the delightful land, They believed not his word;
І знехтували вони Землею Бажаною, не повірили Його слову,
25 But murmured in their tents, —They hearkened not unto the voice of Yahweh.
і ремствували в шатрах своїх, і не слухали голосу Господа.
26 So he lifted up his hand unto them, that he would let them fall in the desert;
Тоді Він простягнув руку Свою на них, щоб повалити їх в пустелі,
27 And would disperse their seed among the nations, and would scatter them throughout the lands.
і розкидати нащадків їхніх поміж народами, і розсіяти їх по [чужих] землях.
28 Yet they let themselves be bound to Baal-peor, —and did eat sacrifices to the dead:
Вони пристали до Ваал-Пеора і їли жертви мертвим [богам].
29 So they provoked to anger by their doings, and a plague, made a breach among them.
І гнівили [Бога] вчинками своїми, тоді спалахнула серед них моровиця.
30 Then stood up Phinehas, and interposed, and stayed was the plague:
Постав Пінхас і вчинив суд, і моровиця припинилася.
31 So it was counted unto him, for righteousness, To generation after generation, unto times age abiding.
Це зараховано було йому в праведність з роду в рід, навіки.
32 And they provoked by the waters of Meribah, —And it fared ill with Moses, for their sakes;
І розлютили Його при водах Мериви, і Мойсей зазнав через них лиха,
33 For they embittered his spirit, and he spake rashly with his lips.
бо засмутили вони його дух, і він говорив нерозсудливо своїми вустами.
34 They destroyed not the peoples of which Yahweh had spoken to them;
Вони не знищили народів, про які сказав їм Господь,
35 But had fellowship with the nations, and learned their doings;
але змішалися з народами й навчилися [діяти] за їхніми вчинками;
36 Yea they served their idols, and they became to them a snare:
служили ідолам їхнім, які стали для них пасткою.
37 Yea they sacrificed their sons and their daughters to mischievous demons;
Приносили синів своїх і доньок у жертву бісам
38 And poured out innocent blood, the blood of their sons and their daughters, whom they sacrificed to the idols of Canaan, And the land was polluted with blood-shed;
і проливали невинну кров, кров своїх синів і доньок, яких вони приносили в жертву ідолам ханаанським, і осквернилася земля кров’ю.
39 And they became unclean by their works, and became unchaste in their doings.
Вони стали нечистими через свої діяння, розпусно поводилися у своїх вчинках.
40 Then was kindled the anger of Yahweh with his people, and he abhorred his own inheritance.
Тоді спалахнула лють Господа на народ Його, гидким став Йому спадок Його.
41 So he delivered them up into the hand of the nations, And they who hated them, had dominion over them;
І віддав Він їх у руки народів, і ненависники їхні панували над ними.
42 And their enemies oppressed them, And they were bowed down under their hand.
Вороги гнобили їх, і вони підкорилися під їхню руку.
43 Many times, did he rescue them, —But, they, rebelled by their counsel, and sank low in their iniquity.
Він багато разів визволяв їх, але вони бунтували у своїх задумах і занурилися у гріхи свої.
44 Then looked he on the distress which befell them, —when he heard their loud cry;
Але Він зглянувся на скорботу їхню, коли почув їхнє волання,
45 Then remembered he, for them, his covenant, and was moved to pity, according to the abounding of his lovingkindnesses;
і згадав про Завіт Свій з ними, і змилувався через велике Своє милосердя.
46 And granted them compassion before all their captors.
І викликав співчуття до них у тих, хто тримав їх у полоні.
47 Save us, O Yahweh our God, and gather us from among the nations, That we may give thanks unto thy holy Name, That we may triumph aloud in thy praise.
Врятуй нас, Господи, Боже наш, і збери нас з-поміж народів, щоб прославити Твоє святе ім’я, піднесено співати Тобі хвалу.
48 Blessed be Yahweh, God of Israel, from one age even unto another, And all the people, shall say, Amen! Praise ye Yah!
Благословенний Господь, Бог Ізраїлю, споконвіку й повіки! І нехай скаже увесь народ: «Амінь!» Алілуя!
