Proverbs 9
1 Wisdom, hath builded her house, hath hewn out her seven pillars;
Мудрість свій дім збудувала, сім стовпі́в своїх ви́тесала.
2 hath slaughtered her beasts, hath mingled her wine, hath even set in order her table;
Зарізала те, що було на зарі́з, змішала вино своє, і трапе́зу свою пригото́вила.
3 hath sent forth her maidens, She crieth aloud, upon the tops of the heights of the city:
Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висо́тах міськи́х:
4 Whoso is simple, let him turn in hither, as for him that lacketh sense, she saith to him—
„Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, говорить йому:
5 Come, feed on my food, and drink of the wine I have mingled;
„Ходіть, споживайте із хліба мого́, та пийте з вина, що його́ я змішала!
6 Forsake the simple ones, and live, and advance in the way of understanding.
Покиньте глупо́ту — і будете жити, і ходіте дорогою розуму!“
7 He that rebuketh a scoffer, getteth to himself contempt, and, he that reproveth a lawless man, [getteth to himself] his shame.
Хто карта́є насмішника, той собі га́ньбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.
8 Do not reprove a scoffer, lest he hate thee, Reprove a wise man, and he will love thee.
Не доріка́й пересмі́шникові, щоб тебе не знена́видів він, ви́картай мудрого — й він покохає тебе.
9 Give to a wise man, and he will be wiser still, Inform a righteous man, and he will increase learning.
Дай мудрому — й він помудріє іще, навчи праведного — і прибі́льшить він мудрости!
10 The beginning of wisdom, is the reverence of Yahweh, and, the knowledge of the Holy, is understanding;
Страх Госпо́дній — початок премудрости, а пізна́ння Святого — це розум, —
11 For, by me, shall be multiplied—thy days, and there be added to thee—the years of life.
бо мною помно́жаться дні твої, і додаду́ть тобі ро́ків життя.
12 If thou art wise, thou art wise for thyself, but, if thou scoff, alone, shalt thou bear it.
Якщо ти змудрів — то для себе змудрів, а як станеш насмі́шником, сам понесе́ш!
13 The woman Stupidity, is boisterous, so simple that she knoweth not what she would do;
Жінка безглу́зда крикли́ва, нерозумна, і нічого не знає!
14 So she sitteth at the entrance of her house, upon a seat, in the heights of the city;
Сідає вона на сидінні при вході до дому свого́, на висо́костях міста,
15 To invite them who pass by the way, who are going straight on in their paths:
щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю просту́є:
16 Whoso is simple, let him turn aside hither, and, as for him that lacketh sense, she saith to him:
„Хто бідний на розум, хай при́йде сюди, “а хто нерозумний, то каже йому́:
17 Stolen waters, will be sweet, —and a secret meal, will be pleasant;
„Вода кра́дена — солодка, і приє́мний прихо́ваний хліб“.
