Proverbs 30
1 The words of Agur, son of Jakeh, [even] the oracle, —The utterance of the man, for Ithiel, for Ithiel and Ucal.
Слова́ Агу́ра, Яке́євого сина, массе́янина: „Слово мужчи́ни: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, — і змучився я!
2 Surely, more brutish, am, I, than any man, nor doth, the understanding of a son of earth, pertain to me;
Бо ду́маю, що немудріший за кожного я, і не маю я лю́дського розуму,
3 Neither have I learned wisdom, nor, the knowledge of the Holy Ones, can I acquire.
і не навчився я мудрости, і не знаю пізна́ння святих....
4 Who hath ascended the heavens and then descended? Who hath gathered the wind into his two hands? Who hath wrapped up the waters in a mantle? Who hath set up all the ends of the earth? What is his name and what the name of his son, when thou knowest?
Хто на небо ввійшов — і зійшов? Хто у жме́ні Свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кі́нці землі? Яке Йме́ння Його, і яке Йме́ння Сина Його, коли знаєш?
5 Every saying of God is refined, A shield, is, he, to them who seek refuge in him.
Кожне Боже слово очи́щене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.
6 Do not add unto his words, lest he convict thee, and thou be found false.
До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомо́вцем не став ти.
7 Two things, have I asked of thee, withhold them not from me, ere yet I die:
Двох речей я від Тебе просив, — не відмов мені, поки помру́:
8 Vanity and falsehood, remove far from me, Neither poverty nor riches, give me, Feed me with the food appointed me:
віддали́ Ти від мене марно́ту та слово брехли́ве, убо́зтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для ме́не призна́ченим,
9 Lest I be full, and deny, and say—Who is Yahweh? or lest I be impoverished and steal, and do violence to the Name of my God.
щоб я не переси́тився та й не відрікся, і не сказав: „Хто Госпо́дь?“і щоб я не збіднів і не крав, і не знева́жив Ім'я́ мого Бога.
10 Do not slander a servant to his master, lest he revile thee, and thou be found guilty.
Раба не обмовля́й перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.
11 A generation! Its father, it revileth, and, its mother, it doth not bless.
Оце поколі́ння, що батька свого проклинає, і не́ньки своєї не благословляє,
12 A generation! Pure in its own eyes, yet, from its filth, hath it not been bathed,
покоління, що чисте в оча́х своїх, та від бруду свого не обмите,
13 A generation! How lofty are its eyes, and its eyelashes uplifted.
покоління, — які го́рдісні очі його, а пові́ки його як підне́слися!
14 A generation! Swords, are its teeth, and, knives, its incisors, —to devour the humbled out of the earth, and the needy, from among men.
Покоління, що в нього мечі — його зуби, а гострі ножі — його ще́лепи, щоб поже́рти убогих із кра́ю й нужде́нних з землі!
15 The vampire, hath two daughters, Give! Give! Three, there are will not be satisfied, four, have not said, Enough!
Дві дочки́ в кровоже́рця: „Дай, дай!“Оці три не наси́тяться, чотири не скажуть „до́сить":
16 Hades, and barrenness, —A land not satisfied with water, and fire, that saith not, Enough! (Sheol h7585)
шео́л та утро́ба неплідна, водою земля не наси́титься, і не скаже „до́сить“огонь! (Sheol h7585)
17 The eye that mocketh a father, and despiseth to obey a mother, the ravens of the valley shall pick it out, and the young of the eagle shall eat it.
Око, що з батька сміється й пого́рджує по́слухом матері, — нехай ви́дзьобають його кру́ки пото́чні, і нехай орленя́та його пожеру́ть!
18 Three, things there are, too difficult for me, yea, four, which I do not understand:
Три речі оці дивови́жні для мене, і чотири, яких я не знаю:
19 The way of an eagle in the heavens, the way of a serpent on the rock, —the way of a ship in the heart of the sea, and the way of a man with a maid.
дорога орли́на в повітрі, дорога змії́на на скелі, корабельна дорога в сере́дині моря, і дорога мужчи́ни при дівчині!.
20 So, is the way of a woman committing adultery, —she eateth, and wipeth her mouth, and saith, I have done no iniquity!
Така ось дорога блудли́вої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла́: „Не вчинила я злого!“
21 Under three things, a land is stirred, yea, under four, she cannot bear up:
Трясе́ться земля під трьома, і під чотирма́, яких зне́сти не може вона:
22 Under a servant, when he reigneth, and a base man, when he is surfeited with food;
під рабом, коли він зацарю́є, і під нерозумним, як хліба наїсться,
23 Under a hateful woman, when she is married, and a handmaid when she driveth out her mistress.
під розпу́стницею, коли взята за жінку, і неві́льницею, коли вижене пані свою́!.
24 Four, things there are, the small of the earth, —yet, they, are wiser than the wise:
Оці ось чотири малі на землі, та вони ве́льми мудрі:
25 The ants, a people, not strong, —yet prepare they, in summer, their food;
мура́шки, — не сильний наро́д, та пожи́ву свою загото́влюють літом;
26 The conies, a people of, no power, yet set they, among the crags, their house;
борсуки́, — люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;
27 King, is there none, to, the locusts, —yet go forth in swarms, do they all;
немає царя в сарани́, — але вся вона в стро́ї бойо́вім вихо́дить;
28 The lizard, with hands, reneweth its hold, —yet, the same, is in the palaces of the king.
паву́к тільки ла́пками пнеться, та він і в пала́тах царськи́х!
29 Three, things there are which step along well, ye, four, which excel in going:
Добре ступають ці троє, і добре хо́дять чотири:
30 The lion, hero among beasts, which turneth aside from the face of no one;
лев, найсильніший поміж звірино́ю, який не вступа́ється ні перед ким,
31 The greyhound, or the he-goat, —and a king, having a band of soldiers with him.
осі́дланий кінь, і козел, та той цар, що з ним ві́йсько!
32 If thou hast acted basely by lifting thyself up, —if thou hast plotted evil, [put thy] hand to [thy] mouth!
Якщо ти допусти́вся глупо́ти пихою, й якщо заміря́єш лихе, — то руку на уста!
33 Surely, the pressing of milk, bringeth forth curd, and, the pressing of the nose, bringeth forth blood, and, the pressing of wrath, bringeth forth strife.
Бо збива́ння молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку“.
