Proverbs 18
1 A man seeketh, for satisfaction, going his own way, through all safe counsel, he breaketh.
Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
2 A dullard, delighteth not, in understanding, in nothing save the exposing of his own heart.
Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
3 When the lawless man cometh in, then cometh also contempt, and, with shame, reproach.
З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
4 Deep waters, are the words of a man’s mouth, —a bubbling brook, the well-spring of wisdom.
Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
5 To prefer a lawless man, is not good, thrusting away the righteous, in judgment.
Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
6 the lips of a dullard, enter into contention, and his mouth, for blows, crieth out.
Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
7 The mouth of a dullard, is his ruin, and, his lips, are a snare to his soul.
Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
8 the words of a tattler, are dainties, they, therefore go down into the chambers of the inner man.
Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
9 Surely he that is slothful in his work, brother, is he to a master at laying waste.
Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
10 A tower of strength, is the Name of Yahweh, thereinto, runneth the righteous, and is safe.
Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
11 The substance of a rich man, is his strong city, and like a high wall, in his imagination.
Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
12 Before grievous injury, a man’s heart is haughty, and, before honour, is humility.
Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
13 He that answereth before he heareth, a folly, it is to him, and, a reproach.
Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
14 The spirit of a man, sustaineth his sickness, but, a dejected spirit, who can bear it?
Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
15 the heart of the intelligent, acquireth knowledge, yea, the ear of the wise, seeketh knowledge.
Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
16 The gift of a man, maketh room for him, and, before great men, setteth him down.
Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
17 Righteous is he that is first in his own cause, then cometh his neighbour, and thoroughly searcheth him.
Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
18 The lot causeth, contentions, to cease, and, the mighty, it parteth.
Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
19 A brother estranged, [is worse] than a strong city, —and, contentions, are as the bar of a citadel.
Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
20 Of the fruit of a man’s mouth, shall his inmost mind be satisfied, with the product of his lips, shall he be satisfied.
Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
21 Death and life, are in the power of the tongue, and, its friends, shall eat its fruits.
Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
22 Who hath found a wife, hath found a blessing, and hath obtained favour from Yahweh.
Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
23 Supplications, doth the poor man utter, but, the rich, answereth fiercely.
Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
24 A man having [many] friends, shall come to ruin, but there is a loving one, who sticketh closer than a brother.
Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.
