Philippians 3
1 For the rest, my brethren—rejoice in the Lord. To be writing, the same things, unto you, to me, is not irksome, while, for you, is safe: —
На останок, браттє моє, радуйтесь у Господї. Те ж саме писати вам менї не противно, для вас же певно.
2 Beware of the dogs, beware of mischievous workers, beware of the mutilation;
Остерегайтесь собак, остерегайтесь лихих робітників, остерегайтесь відрізання.
3 For, we, are the circumcision, who in the Spirit of God, are doing divine service, and are boasting in Christ Jesus, and, not in flesh, having confidence, —
Ми бо обрізаннє, которі духом Богу служимо, і хвалимось в Ісусї Христї, а не в тїлї надіємось,
4 Although, indeed, I, might have confidence even in flesh. If any other thinketh to have confidence in flesh, I, more: —
хоч і я маю також надїю в тїлї. Коли хто инший думає надіятись у тїлї, то я тим більш, -
5 Circumcised, the eighth day, of the race of Israel, of the tribe of Benjamin, a Hebrew of Hebrews, —regarding law, a Pharisee,
обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїлевого, з колїна Веняминового, Євреїн з Євреїв, по закону Фарисей,
6 Regarding zeal, persecuting the assembly, regarding the righteousness that is in law, having become blameless.
по ревности гонив я церкву, по праведности законній непорочен.
7 But, whatever things, unto me, were gain, the same, have I accounted, for the Christ’s sake, loss;
Та що було менї надбаннєм, те вважав я за втрату ради Христа.
8 Yea, doubtless! and I account all things to be, loss, because of the excellency of the knowledge of Christ Jesus my Lord, for the sake of whom, the loss, of all things, have I suffered, and do account them refuse, in order that, Christ, I may win,
Так оце я все вважаю за втрату ради вищого розуміння Христа Ісуса, Господа мого, ради котрого я все втеряв, і вважаю все за сьміттє, аби придбати Христа,
9 And be found in him—not having a righteousness of my own, that which is by law, but that which is through faith in Christ, the righteousness which is, of God, upon my faith, —
та й явитись у Ньому, не маючи моєї праведности, що від закону, а (маючи) ту, що вірою Христовою (здобуваєть ся), праведність від Бога увірі,
10 To get to know him, and the power of his resurrection and fellowship of his sufferings, becoming conformed unto his death, —
іцоб зрозуміти Його, і силу воскресення Його, і спільність мук Його, приподоблюючись смерти Його,
11 If by any means I may advance to the earlier resurrection, which is from among the dead:
аби тільки достигнути до воскресення мертвих.
12 Not that I have, already, received, or have, already, reached perfection, but I am pressing on—if I may even lay hold of that for which I have also been laid hold of by Christ [Jesus]: —
Не тим, щоб уже я достиг, або вже був звершений; гоню ж, чи не достигну того, за що і Христос Ісус достиг мене.
13 Brethren! I, as to myself, reckon that I have, not yet, laid hold; one thing, however, —the things behind, forgetting, and, unto the things before, eagerly reaching out,
Браттє, я про себе не думаю, що я вже достиг; одно ж (роблю), забуваючи вже те що позаду, і сягаючи по те, що спереду,
14 With the goal in view, I press on for the prize of the upward calling of God in Christ Jesus.
біжу до мети по нагороду вишнього поклику Божого в Христї Ісусї.
15 As many, therefore, as are full-grown, let, this, be our resolve; and, if, somewhat differently, ye are resolved, this, also, shall, God, unto you reveal.
Скільки оце (нас) звершених, се думаймо, і коли що инакше думаєте, то й се Бог вам одкриє.
16 Nevertheless, whereunto we have advanced, in the same rank, stepping along.
Тільки ж (те), до чого ми достигли, (єсть) одним правилом жити і те саме думати.
17 Imitators together of me, become ye, brethren, and keep an eye on them who, thus, are walking, —even as ye have, us, for, an ensample.
Приподоблюйтссь до мене, браттє, і вважайте, хто так ходить, яко ж маєте за взір нас.
18 For, many, are walking—of whom I have often been telling you, and, now, even weeping, am telling, —the enemies of the cross of the Christ;
(Многі бо ходять, про котрих не раз говорив я вам, тепер же й плачучи говорю, про ворогів хреста Христового,
19 Whose, end, is destruction, whose, God, is the belly, and [whose], glory, is in their shame, who, upon the earthly things, are resolved.
котрим кінець - погибель, котрим Бог черево, а слава в соромі їх, котрі про земне думають.)
20 For, our citizenship, in the heavens, hath its rise; wherefore, a Saviour also, do we ardently await, —The Lord Jesus Christ, —
Наше бо життє єсть на небесах, звідкіля ждемо і Спасителя, Господа нашого Ісуса Христа,
21 Who will transfigure our humbled body, into conformity with his glorified body, according to the energy wherewith he is able even to subdue, unto himself, all things.
котрий переобразить тіло смирення нашого, щоб було подобне тїлу слави Його, по дійству, котрим зможе і покорити собі все.
