John 1
1 Originally, was, the Word, and, the Word, was, with God; and, the Word, was, God.
На початку було Слово, і Слово було з Богом, і Слово було Бог.
2 The same, was originally, with God.
Воно на початку було з Богом.
3 All things, through him, came into existence, and, without him, came into existence, not even one thing: that which hath come into existence,
Усе через Нього було створено, і нічого не було створено без Нього.
4 in him, was, life, and, the life, was, the light of men.—
У Ньому було життя, і життя було світлом для людей.
5 And, the light, in the darkness, shineth; and, the darkness, thereof, laid not hold.
Світло світить у темряві, і темрява не здолала його.
6 There arose a man, sent from God, whose name was, John:
З’явився чоловік, надісланий Богом; його ім’я – Іван.
7 The same, came, for a witness, That he might bear witness, concerning the light, that, all, might believe, through him.
Він прийшов як свідок, щоб свідчити про світло, щоб усі повірили через нього.
8 He, was not the light, —but, that he might bear witness concerning the light,
Не він був світлом, але він [прийшов], щоб свідчити про світло.
9 It, was—The real light that enlighteneth every man—Coming into the world.
То було справжнє світло, яке освітлює кожну людину, приходячи у світ.
10 In the world, he was, and, the world, through him, came into existence, and, the world, knew him not.
Воно було у світі, і світ через Нього був створений, але світ Його не впізнав.
11 Into his own possessions, he came, and, his own people, received him not home.
Він прийшов до своїх, та свої не прийняли Його.
12 But, as many as did receive him, he gave, unto them, authority, children of God, to become, —unto them who were believing on his name:
А всім, хто прийняв Його й повірив у Його ім’я, Він дав право стати дітьми Божими,
13 Who—not of bloods, nor of the will of the flesh, nor of the will of man, but—of God, were born.
народженими не від крові, не через тілесне бажання й не через бажання чоловіка, а народженими від Бога.
14 And, the Word, became, flesh, and pitched his tent among us, and we gazed upon his glory, —a glory, as an Only-begotten from his Father. Full of favour and truth.
Слово стало людиною й оселилося серед нас. І ми бачили Його славу, славу як Єдинородного [Сина] від Отця, повного благодаті та істини.
15 (John beareth witness concerning him, and hath cried aloud, saying—the same, was he that said—He who, after me, was coming, before me, hath advanced; because, my Chief, was he.)
Іван свідчив про Нього, проголошуючи: «Він Той, про Кого я казав: „Той, Хто йде після мене, величніший за мене, бо Він був переді мною“».
16 Because, out of his fulness, we all, received, even favour over against favour.
Адже з Його повноти ми всі отримали благодать за благодаттю.
17 Because, the law, through Moses, was given, favour and truth, through Jesus Christ, came into existence.
Бо Закон був даний через Мойсея, а благодать та істина прийшли через Ісуса Христа.
18 No one, hath seen, God, at any time: An Only Begotten God, The One existing within the bosom of the Father, He, hath interpreted [him].
Бога ніхто не бачив, тільки Єдинородний Бог, Який у лоні Отця, – Він явив [Його].
19 And, this, is the witness of John, when the Jews sent forth unto him, out of Jerusalem, priests and Levites, —that they might question him—Who art, thou?
І ось свідчення Івана, коли юдейські керівники з Єрусалима надіслали до нього священників та левітів запитати Його: ―Ти хто?
20 and he confessed, and did not deny, —and he confessed—I, am not, the Christ;
Він визнав, не заперечив, а визнав: ―Я не Христос!
21 and they questioned him—What then? Art, thou, Elijah? and he saith—I am not; The prophet, art, thou? and he answered—No!
Вони запитали його: ―Тоді хто ти? Ілля? Він відповів: ―Ні! ―То ти Пророк? Він відповів: ―Ні!
22 So they said unto him—Who, art thou? that, an answer, we may give, unto them who sent us, —What sayest thou, concerning thyself?
Вони ж запитали: ―Тоді хто ж ти? Щоб ми дали відповідь тим, хто надіслав нас. Що ти кажеш про себе?
23 He said—I, am a Voice, of one crying aloud; —In the desert, make ye straight, the way of the Lord: according as said Isaiah the prophet.
Він відповів, як сказав пророк Ісая: ―Я – «голос, який кличе в пустелі: „Приготуйте дорогу Господеві“».
24 And they had been sent forth from among the Pharisees;
Посланці ж були із фарисеїв.
25 and they questioned him, and said unto him—Why, then, dost thou immerse, —if, thou, art not, the Christ, nor Elijah, nor, the Prophet?
Вони запитали його: ―Якщо ти не Христос, не Ілля й не Пророк, чому ж ти хрестиш?
26 John answered them, saying—I, immerse, in water. In the midst of you, standeth one, whom, ye, know not; —
Іван відповів їм: ―Я хрещу водою, але серед вас стоїть Той, Кого ви не знаєте.
27 after me, coming: —Of whom, I, am not worthy that I should unloose the thong of the sandal.
Він іде після мене, і я не достойний розв’язати ремінці Його сандалій.
28 These things, in Bethany, came to pass, beyond the Jordan, where John was, immersing.
Це сталося у Віфанії, біля Йордану, де Іван хрестив.
29 On the morrow, he beholdeth Jesus, coming unto him, and saith—See! the Lamb of God, who taketh away the sin of the world.
Наступного дня Іван побачив Ісуса, Який ішов до нього, і сказав: «Ось Агнець Божий, Який бере [на Себе] гріх світу.
30 This, is he, of whom, I, said—After me, cometh a man, who, before me, hath advanced, because, my Chief, was he.
Це Той, про Кого я казав: „Після мене йде Чоловік, величніший за мене, бо Він був переді мною“.
31 And, I, knew him not, but, that he might be manifested unto Israel, therefore, came, I, in water, immersing.
Я сам не знав Його, але я прийшов хрестити водою для того, щоб Він був об’явлений Ізраїлеві».
32 And John bare witness, saying—I have gazed upon the Spirit, descending like a dove, out of heaven, —and it abode upon him.
Іван свідчив кажучи: «Я бачив Духа, Який сходив, як голуб, із неба й залишився на Ньому.
33 And, I, knew him not, —but, he that sent me to immerse in water, he, unto me, said—Upon whomsoever thou shalt see the Spirit descending and abiding upon him, the same, is he that immerseth in Holy Spirit.
І я б не впізнав Його, але Той, Хто надіслав мене хрестити водою, сказав мені: „Над ким побачиш Духа, Який сходить та залишається, – Він є Той, Хто хрестить Святим Духом“.
34 I, therefore, have seen, and borne witness—That, this, is, the, Son of God.
Я бачив це та засвідчую, що Він – Син Божий».
35 On the morrow, again, was John standing, and, from among his disciples, two;
Наступного дня Іван знову стояв із двома своїми учнями.
36 and, looking at Jesus walking, he saith—See! the Lamb of God!
Побачивши Ісуса, Який ішов [повз них], сказав: «Ось Агнець Божий!»
37 and the two disciples hearkened unto him speaking, and they followed Jesus.
Обидва його учні, почувши ці слова, пішли за Ісусом.
38 But Jesus, turning, and looking at them following, saith unto them—What seek ye? And, they, said unto him—Rabbi! which meaneth, when translated, Teacher, Where abidest thou?
Обернувшись, Ісус побачив, що вони йдуть за Ним, і спитав їх: ―Чого ви шукаєте? Вони відповіли: ―Равві (що в перекладі означає «Учителю»), де Ти живеш?
39 He saith unto them—Be coming, and ye shall see. They came, therefore, and saw where he abode, and, with him, they abode that day. It was about the tenth, hour.
Він відповів: ―Ідіть та побачите. Вони пішли та побачили, де Він живе, і залишились у Нього того дня. Це було близько десятої години.
40 One of the two that heard from John and followed him, was Andrew, the brother of Simon Peter.
Одним із цих двох, що чули [слова] Івана та пішли за Ним, був Андрій, брат Симона Петра.
41 The same findeth, first, his own brother Simon, and saith unto him—We have found the Messiah! which is, when translated, Anointed.
Він першим розшукав свого брата Симона й сказав йому: «Ми знайшли Месію» (що в перекладі означає «Христос»).
42 He led him unto Jesus. Jesus, looking at him, said—Thou, art Simon, the son of John, —thou, shalt be called, Cephas; which is to be translated, Peter.
Він привів його до Ісуса. Подивившись на Нього, Ісус сказав: «Ти Симон, син Йони, будеш називатися Кифа» (що в перекладі означає «Петро»).
43 On the morrow, he desired to go forth into Galilee. And Jesus findeth Philip, and saith unto him—Be following me!
Наступного дня Ісус вирішив піти до Галілеї. Він знайшов Филипа та сказав йому: «Іди за Мною!»
44 Now Philip was from Bethsaida, of the city of Andrew and Peter.
Филип був із Віфсаїди, з того ж міста, що й Андрій та Петро.
45 Philip, findeth, Nathanael, and saith unto him—Him, of whom wrote Moses in the law, and the Prophets, have we found.—Jesus, son of Joseph, him from Nazareth!
Филип знайшов Нафанаїла й сказав йому: ―Ми знайшли Того, про Кого писали Мойсей у Законі та Пророки. Це Ісус, син Йосифа з Назарета.
46 And Nathanael said unto him—Out of Nazareth, can any good thing come? Philip saith unto him—Come, and see!
Нафанаїл сказав: ―Хіба з Назарета може бути щось добре? Филип відповів: ―Іди та подивись!
47 Jesus saw Nathanael coming unto him, and saith concerning him—See! Truly, an Israelite, in whom is no guile.
[Коли] Ісус побачив Нафанаїла, що йшов до Нього, то сказав про нього: ―Ось істинний ізраїльтянин, у якому немає лукавства.
48 Nathanael saith unto him—Whence, dost thou, know, me? Jesus answered, and said unto him—Before Philip called thee, —when thou wast under the fig-tree, I saw thee.
Нафанаїл запитав: ―Звідки Ти мене знаєш? Ісус відповів йому: ―Ще перед тим, як Филип покликав тебе, Я бачив тебе під смоковницею.
49 Nathanael answered him—Rabbi! thou, art, the Son of God: Thou, art, King, of Israel.
Нафанаїл відповів: ―Равві, Ти Син Божий, Ти Цар Ізраїлю!
50 Jesus answered, and said unto him—Because I said unto thee, I saw thee under the fig-tree, believest thou? A greater thing than these, shalt thou see!
Ісус сказав у відповідь: ―Ти повірив, тому що Я сказав, що бачив тебе під смоковницею? Ти більше від цього побачиш.
51 And he saith unto him—Verily, verily, I say unto you: Ye shall see heaven—when set open, and, the messengers of God, ascending and descending unto the Son of Man.
Потім сказав: ―Істинно кажу вам: «ви побачите відкриті небеса й Божих ангелів, які підіймаються та опускаються»на Сина Людського.
