Isaiah 18
1 Ho! thou land of the buzzing of wings, —Which is beyond the rivers of Ethiopia:
Горе тобі, дзвінкокри́лий ти кра́ю, що з дру́гого бо́ку річо́к етіо́пських,
2 That sendeth by the sea, ambassadors Even in vessels of paper-reed, upon the face of the waters, —Go ye swift messengers Unto a nation drawn out and polished, Unto a people terrible from their beginning and onwards, —A nation most mighty and subduing, Whose land rivers have cut through.
що морем послів посилаєш на човнах папі́русових по пове́рхні води! Ідіть, скорохо́дні посли, до наро́ду високого й блискучезбро́йного, до народу страшно́го відда́вна й аж досі, до люду преси́льного, що топче усе, що річки його землю поперетина́ли.
3 All ye inhabitants of the world And ye, that dwell in the earth, —When there is lifted up an ensign on the mountains, Ye shall look, And when there is blown a horn, Ye shall hearken.
Усі ме́шканці все́світу, що на землі пробува́єте, — дивіться, коли піднесе́ться прапор на гора́х, слухайте, чи не затру́блять у ріг.
4 For, thus, said Yahweh unto me, —I must be quiet I must look on in my fixed place of abode, —Like a bright heat on the light, Like a cloud of dew in the heat of harvest.
Бо Госпо́дь так промовив до мене: Я буду спокійний, і буду дивитися з місця Свого пробува́ння, — як тепло́ те при світлі ясно́му, як та хмара роси в спе́ку жнив!
5 For before harvest, when the bud is perfect, And, the blossom, becometh a ripening grape, Then will one cut down the twigs with pruning-hooks, And the tendrils, will he remove [and] cast down:
Бо перед жнива́ми, як скі́нчиться цвіт, недозріле ж усе стане зрілими гро́знами, то Він зріже серпа́ми галу́ззя м'які́, а галу́зки, що сте́ляться, повідкидає, повідру́бує Він.
6 They shall be left together. To the ravenous birds, of the mountains, And to the beast of the earth, —Then shall the ravenous bird, summer upon them, And, every beast of the earth, upon them, shall winter.
Будуть вони позоста́влені ра́зом для хижого птаха гірсько́го й звіри́ни земно́ї, — і літо над ним проведе́ хижий птах, і вся зе́мна звіри́на над ним перези́мує.
7 In that time, shall there be borne along. As a present unto Yahweh of hosts A people drawn out and polished, Even from a people terrible from their beginning and onwards, —nation most mighty and subduing Whose land rivers, have cut through, Unto the place of the Name of Yahweh of hosts. Mount Zion.
Того ча́су прине́сений буде дару́нок для Господа Саваота від наро́ду високого й блискучезбро́йного, і від народу страшно́го відда́вна й аж досі, від люду преси́льного, що топче усе, що річки́ його землю поперетина́ли, до місця Йме́ння Господа Саваота па Сіонській горі.
