Genesis 2
1 Thus were finished the heavens and the earth and all their host.
І були скі́нчені небо й земля, і все во́їнство їхнє.
2 Thus God finished, on the seventh day his work which he had made, and rested, on the seventh day, from all his work which he had made.
І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив.
3 And God blessed the seventh day, and hallowed it, —because therein, rested he from all his work which God, by creating, had made.
І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив.
4 These are the geneses of the heavens and the earth when they were created, —in the day when Yahweh God made earth and heavens.
Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог створив небо і землю.
5 Now, no bush of the field, as yet—was in the earth, and, no herb of the field, as yet had sprung up, —because Yahweh God had not sent rain on the earth, and, man, was there none to till the ground;
І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Госпо́дь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю.
6 but, a vapour, went up from the earth, —and watered all the face of the ground.
І пара з землі підіймалась, і напувала всю землю.
7 So then Yahweh God formed man of the dust of the ground, and breathed in his nostrils the breath of life—and man became a living soul.
І створив Господь Бог люди́ну з пороху зе́много. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, — і стала люди́на живою душею.
8 And Yahweh God planted a garden in Eden, on the east, —and put there the man whom he had formed.
І насадив Господь Бог рай ув Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив.
9 And Yahweh God, caused to spring up, out of the ground, every tree pleasant to the sight and good for food, —and the tree of life, in the midst of the garden, and the tree of the knowledge of good and evil.
І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево пізна́ння добра і зла.
10 Now, a river, was coming forth out of Eden, to water the garden, —and, from thence, it parted, and became four heads,
І річка з Едену виходить, щоб поїти рай. І звідти розділюється і стає чотирма́ початками.
11 The name of the one, is Pishon, —the same, is that which surroundeth all the land of Havilah, where is gold;
Імення одному Пішон, — оточує він усю землю Хавіла, де є золото.
12 moreover the gold of that land, is good, —there, is the bdellium, and the beryl stone,
А золото тієї землі добре; там бделій і камінь онікс.
13 And the name of the second river, is Gihon, —the same, is that which surroundeth all the land of Cush,
Ім'я́ ж другої річки Ґіхон, — вона оточує ввесь край Етіопії.
14 And, the name of the third river, is Hiddekel, the same, is that which goeth in front of Assyria; and the fourth river, is Euphrates.
А ім'я річки третьої — Тигр, — вона протікає на сході Ашшуру. А річка четверта — вона Ефрат.
15 So Yahweh God took the man, —and placed him in the garden of Eden, to till it and to keep it.
І взяв Господь Бог людину, і в еденському ра́ї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала.
16 And Yahweh God laid command on the man, saying, —Of every tree of the garden, thou mayest eat;
І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: „Із кожного дерева в раю́ ти можеш їсти.
17 but of the tree of the knowledge of good and evil, thou shalt not eat of it, —for in the day thou eatest thereof, thou shalt die.
Але з дерева знання́ добра й зла — не їж від нього, бо в день їди́ твоєї від нього ти напевно помреш!“
18 And Yahweh God said, It is, not good, that the man should remain alone, —I will make for him a helper as his counterpart.
І сказав Господь Бог: „Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього“.
19 Now Yahweh God had formed from the ground every living thing of the field and every bird of the heavens, which he brought in unto the man, that he might see what he should call it, —and, whatsoever the man should call it—any living soul, that, should be the name thereof.
І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину́, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі — воно ймення йому.
20 So the man gave names to all the tame-beasts, and to the birds of the heavens, and to all the wild-beasts of the field, —but, for man, had there not been found a helper as his counterpart.
І назвав Ада́м імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині. Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була.
21 So Yahweh God caused a deep sleep to fall on the man, and he slept, —and he took one of his ribs, and closed up flesh instead thereof.
І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, — і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце.
22 And Yahweh God builded the rib which he had taken from the man, into a woman, and brought her in unto the man.
І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама.
23 And the man said, This, one, now, is bone of my bones, and flesh of my flesh! This, one shall be called Woman, for, out of a man, hath this one been taken.
І промовив Адам: „Оце́ тепе́р вона — кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона жінкою буде зватися, бо взята вона з чоловіка.
24 For this cause, will a man leave his father and his mother, and cleave unto his wife, and they shall become one flesh.
Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, — і стануть вони одним тілом“.
25 And they were both of them naked, the man and his wife, —and put not each other to shame.
І були вони на́гі обоє, Адам та жінка його, і вони не соро́мились.
