Exodus 21
1 Now, these are the regulations which thou shalt put before them.
А оце зако́ни, що ти викладеш перед ними:
2 When thou shalt acquire a servant who is a Hebrew, six years, shall he serve, —but in the seventh shall he go out freely—for nought.
Коли купиш єврейського раба, нехай він працює шість років, а сьомого нехай вийде да́рмо на волю.
3 If, by himself, he came in, by himself, shall he go out, —if he was married, then shall his wife go out with him.
Якщо при́йде він сам один, нехай сам один і вийде; коли він має жінку, то з ним вийде й жінка його.
4 If his lord gave him a wife, and she have borne him sons or daughters, the wife and her children shall be her lords, and, he shall go out by himself.
Якщо пан його дасть йому жінку, і вона породить йому синів або дочо́к, — та жінка та діти її нехай будуть для пана її, а він нехай вийде сам один.
5 But, if the servant shall plainly say, I love my lord, and my wife and my sons, —I will not go out free,
А якщо раб той щиро скаже: „Полюбив я пана свого, жінку свою та дітей своїх, — не вийду на волю“,
6 then shall his lord bring him near unto God, and shall bring him near unto the door, or unto the door-post, —and his lord shall pierce his ear with an awl, so shall he serve him all his life.
то нехай його пан приведе́ його до суддів, і підведе його до дверей або до бічни́х одві́рків, та й проколе пан його вухо йому шилом, — і він буде робити йому повіки!
7 And when a man shall sell his daughter to be a handmaid, she shall not go out according to the out-going of the men-servants,
А коли хто продасть дочку́ свою на неві́льницю, — не вийде вона, як виходять раби.
8 If she is uncomely in the eyes of her lord, who hath not assigned her in marriage, then shall he suffer her to be redeemed: to a strange people, shall he not have power to sell her in that he hath dealt treacherously with her.
Якщо вона невгодна в оча́х свого пана, який призна́чив був її собі, то нехай позволить її викупити. Не вільно йому продати її до народу чужого, коли зрадить її.
9 And if, to his son, he assign her, according to the custom for daughters, shall he do for her.
А якщо призна́чить її для сина свого, то зробить їй за правом дочо́к.
10 If he take to himself another, her food her clothing, and her marriage-right, shall he not withdraw.
Якщо візьме собі іншу, то не зменшить поживи їй, одежі їй і подру́жнього пожиття́ їй.
11 But if these three, he will not do for her, then shall she go out for nought, without silver.
А коли він цих трьох речей не робитиме їй, то вона вийде да́рмо, без о́купу.
12 He that smiteth a man, so that he die, shall surely be put to death.
Хто вдарить люди́ну, і вона вмре, той конче буде забитий.
13 But he who hath not lain in wait, but, God, hath occasioned him to come to his hand, then will I appoint for thee a place, whither he may flee.
А хто не чатува́в, а Бог підвів кого в його руку, то дам тобі місце, куди той утече.
14 But, when a man shall act presumptuously against his neighbour to slay him with guile, from mine altar, shalt thou take him to die.
А коли хто буде замишляти на ближнього свого, щоб забити його з хитрістю, — ві́зьмеш його від же́ртівника Мого на смерть.
15 And, he that smiteth his father or his mother, shall, surely be put to death.
А хто вдарить батька свого чи матір свою, той конче буде забитий.
16 And, he that stealeth a man of the sons of Israel, and selleth him, or he be found in his hand, shall, surely be put to death.
А хто вкраде люди́ну і продасть її, або буде вона зна́йдена в руках його, той конче буде забитий.
17 And he who revileth his father or his mother, shall, surely be put to death.
І хто проклинає батька свого чи свою матір, той конче буде забитий.
18 And when men strive together, and one shall smite the other, with a stone or with his fist, —and he die not, but shall fall to his bed; —
А коли будуть свари́тися люди, і вдарить один о́дного ка́менем або кулаком, і той не вмре, а зляже на посте́лю,
19 if he rise and shall walk abroad on his staff, then shall he that smote him be acquitted, —only, for his loss of time, he shall pay, and, shall surely heal, him.
якщо встане й буде проходжуватися надворі з опертям своїм, то буде оправданий той, хто вдарив, тільки нехай дасть за прогаяння ча́су його та справді вилікує.
20 And when a man shall smite his servant or his handmaid with a rod, and he die under his hand, he shall, surely be avenged;
А коли хто вдарить раба свого або невільницю свою києм, а той помре під рукою його, то конче буде покараний той.
21 nevertheless if, for a day or for two days, he continue, he shall not be avenged, for, his silver, he is.
Тільки якщо той переживе день або два дні, то не буде покараний, бо він — його гроші.
22 And when men strive together and push against a woman with child, and she miscarry, but there is no other mischief, he shall, surely be fined, according as the woman’s husband shall lay upon him, but he shall give it through judges.
А коли будуть битися люди, і вдарять вагі́тну жінку, і скине вона дитину, а іншого нещастя не станеться, то конче буде покараний, я́к покладе на нього чоловік тієї жінки, і він дасть за присудом суддів.
23 But, if mischief follow, then shalt thou give life for life;
А якщо станеться нещастя, то даси ду́шу за ду́шу,
24 eye for eye, tooth for tooth, —hand for hand, foot for foot,
око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу,
25 brand for brand, wound for wound, —stripe for stripe.
опа́рення за опарення, рану за рану, синяка за синяка.
26 And, when a man smiteth the eye of his servant, or the eye of his handmaid, and destroyeth it, he shall send him forth, free, for his eye;
А коли хто вдарить в око раба свого, або в око невільниці своєї, і знищить його, той на волю відпустить його за око його.
27 or, if, the tooth of his servant or the tooth of his handmaid, he knock out, he shall send him forth, free, for his tooth.
А якщо виб'є зуба раба свого, або зуба невільниці своєї, той на волю відпустить того за зуба його.
28 And when an ox goreth a man or a woman, and death ensueth, the ox shall, surely be stoned and his flesh shall not be eaten, and the owner of the ox, shall be quit.
А коли віл ударить чоловіка або жінку, а той умре, конче буде вкамено́ваний той віл, і м'ясо його не буде їджене, а власник того вола невинний.
29 But, if, the ox, was wont to gore before that time and it hath been attested to his owner, and he hath not proceeded to put him under guard, and he causeth the death of man or woman, the ox, shall be stoned, and, his owner also, shall be put to death.
А якщо віл був битли́вим і вчора, і третього дня, і було те засвідчене у власника його, а той його не пильнував, і заб'є той віл чоловіка або жінку, — буде він укамено́ваний, а також власник буде забитий.
30 If, a sin-covering, be laid on him, then shall he give a ransom for his life, according to whatsoever may be laid on him:
Якщо на нього буде накладений ви́куп, то дасть викупа за душу свою, скільки буде на нього накла́дене.
31 if, a son, he gore or, a daughter, he gore, according to this regulation, shall it be done to him;
Або вдарить віл сина, або вдарить дочку́, — буде зро́блено йому за цим законом.
32 if, a servant the ox gore, or a handmaid, thirty shekels of silver, shall he give to his lord, and, the ox, shall be stoned.
33 And when a man openeth a pit, or when a man diggeth a pit, and doth not cover it, —and there falleth thereinto an ox or an ass,
А коли хто розкриє яму, або викопає яму й не закриє її, і впаде́ туди віл або осел,
34 the owner of the pit, shall make it good, silver, shall he pay back to the owner thereof, —and the dead beast, shall be his.
власник ями відшкодує, — верне гроші власникові його, а загинуле буде йому.
35 And when the ox of one man thrusteth the ox of his neighbour so that it dieth, then shall they sell the live ox and divide the silver thereof, and the dead ox also, shall they divide,
А коли чийсь віл ударить вола його ближнього, і згине той, то продадуть вола живого, а гроші за нього поділять пополови́ні, і також загинулого поділять пополови́ні.
36 Or if it was known that, an ox, was, wont to gore, before that time, and his owner proceeded not to put him under guard, he shall surely make good, —an ox for the ox, and, the dead one, shall be his.
А коли буде відо́ме, що віл був битли́вим і вчо́ра й третього дня, а власник його не пильнував його, то конче нехай відшкоду́є вола за того вола, а забитий буде йому.
