Ecclesiastes 7
1 Better a name, than precious ointment, —and the day of death, than the day of one’s birth.
Краще добре ім'я́ від оливи хорошої, а день смерти люди́ни — від дня її вро́дження!
2 Better to go to the house of mourning, than to go to the house of banqueting, for, that, is the end of all men, —and, the living, should take it to his heart.
Краще ходити до дому жало́би, ніж ходити до дому бенке́ту, бо то — кінець кожній люди́ні, і живий те до серця свого бере!
3 Better is grief than laughter, —for, by the marring of the face, amended is the heart.
Кращий смуток від смі́ху, бо при обличчі сумні́м добре серце!
4 The heart of the wise, is in the house of mourning, but, the heart of dullards, in the house of mirth.
Серце мудрих — у домі жало́би, а серце безглу́здих — у домі весе́лощів.
5 Better to hear the rebuke of the wise, than for any man to hear the song of dullards,
Краще слухати до́кір розумного, аніж слу́хати пісні безумних,
6 For, as the crackling of thorns under a pot, so, is the laughter of the dullard, —even this, then, was vanity.
бо як трі́скот терни́ни під горщиком, такий сміх нерозу́много. Теж марно́та й оце!
7 For, oppression, maddeneth the wise, —and a bribe, destroyeth the understanding.
Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хаба́р губить серце.
8 Better the latter end of a thing, than the beginning thereof, —Better a patient spirit, than a haughty spirit.
Кінець ді́ла ліпший від поча́тку його; ліпший терпеливий від чванькува́того!
9 Do not be rash in thy spirit, to be indignant, —for, indignation, in the bosom of dullards, doth remain.
Не спіши в своїм дусі, щоб гні́ватися, бо гнів спочиває у на́драх глупці́в.
10 Do not say, What hath happened, that, the former days, were better than these? for, not wisely, askest thou concerning this.
Не кажи: „Що́ це сталось, що перші дні були кращі за ці?“, бо не з мудрости ти запитався про це.
11 Good is wisdom, with an inheritance, —and a profit, to such as see the sun.
Добра мудрість з багатством, а прибу́ток для тих, хто ще сонечко бачить,
12 For, a protection, is wisdom, and, a protection, is silver, —but, the advantage of knowledge, is, that, wisdom, giveth life to the possessors thereof.
бо в тіні мудрости — як у тіні срі́бла, та ко́ристь пізна́ння у то́му, що мудрість життя зберігає тому́, хто має її.
13 Consider the work of God, —for who can straighten what he hath bent?
Розваж Божий учинок, — бо хто́ може те ви́простати, що Він покриви́в?
14 In the day of prosperity, be joyful, but, in the day of misfortune, consider, —Even the one equally with the other, hath God made, to the end man might find out—after him—nothing.
За доброго дня користай із добра́, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб люди́на нічо́го по собі не знайшла́!
15 Everything, had I seen, in my days of vanity, —Here was a righteous man, perishing in his righteousness, and there was a lawless man, continuing long in his wickedness.
В днях марно́ти своєї я всьо́го набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.
16 Do not become so very righteous, neither count thyself wise beyond measure, —wherefore shouldst thou destroy thyself?
Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?
17 Do not be so very lawless, neither become thou foolish, —wherefore shouldst thou die, before thy time?
Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в неча́сі своїм?
18 It is well that thou shouldst lay fast hold of this, but, even from the other, do not withdraw thy hand, —for, he that revereth God, shall come forth out of them all.
Добре, щоб ти ухопи́вся за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоя́зний втече від усього того.
19 Wisdom, bringeth more strength to a wise man, than ten heroes, that are in the city.
Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.
20 For, as for men, there is none righteous in the earth, that doeth good, and sinneth not.
Немає люди́ни праведної на землі, що робила б добро́ й не грішила,
21 Moreover, not to all the words which men speak, do thou apply thy heart, —lest thou hear thine own servant reviling thee!
тому́ не клади свого серця на всякі слова́, що гово́рять, щоб не чути свого раба, коли він лихосло́вить тебе,
22 For truly, many times, thy heart knoweth, —that, even thou thyself, hast reviled others.
знає бо серце твоє, що багато разі́в також ти лихосло́вив на інших!
23 All this, have I proved by wisdom, —I said, I will be wise, but, that, was far from me.
Усе́ це я в мудрості ви́пробував, і сказав: „Стану мудрим!“Та дале́ка від мене вона!
24 Far away, is that which hath been, —and deep, deep, who can find it out?
Дале́ке оте, що було́, і глибо́ке, глибо́ке, — хто зна́йде його?
25 Resolved, I, in my heart, to know and search out, and to seek wisdom, and a conclusion, —and to know lawlessness [to be] stupidity, and folly to be madness.
Звернувся я серцем своїм, щоб пізна́ти й розві́дати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність — глупо́та, а нерозум — безу́мство!
26 I, could indeed find, to be, more bitter than death, the woman, whose heart is, snares and nets, and her hands, bonds, —whoso is pleasing before God, shall escape from her, but, he that sinneth, shall be captured by her.
І знайшов я річ гіршу від смерти — то жінку, бо па́стка вона, її ж серце — тене́та, а руки її — то кайда́ни! Хто добрий у Бога — врято́ваний буде від неї, а грішного схо́пить вона!
27 See! this, have I found, saith the Proclaimer [counting] one by one, to find a conclusion;
Подивися, оце я знайшов, сказав Пропові́дник: рівняймо одне до одно́го, щоб знайти зрозумі́ння!
28 what my soul still sought, yet I found not, —one man out of a thousand, have I found, but, a woman among all these, have I not found.
Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я люди́ну знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма́ не знайшов!
29 Only, see, this, have I found, That God made man upright, but, they, have sought out many devices.
Крім то́го, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог люди́ну, та ви́гадок усяких шукають вони!
