1 Samuel 8
1 And it came to pass, when Samuel was old, that he appointed his sons judges to Israel;
І сталося, як Самуїл поста́рівся, то поставив синів своїх за су́ддів для Ізраїля.
2 and the name of his firstborn son was, Joel, and the name of his second, Abijah, —they were judges in Beer-sheba.
І було ім'я́ перворі́дного сина його Йоїл, а ім'я́ другого його — Авійя, судді в Беер-Шеві.
3 Howbeit his sons walked not in his ways, but stooped to extortion, —and took bribes, and perverted judgment.
А сини його не йшли його дорогою, — і вхиля́лись до зи́ску, і брали пі́дкупа, і ламали Зако́на.
4 So then all the elders of Israel gathered themselves together, —and came unto Samuel, to Ramah;
І зібралися всі Ізраїлеві старші́, і прийшли до Самуїла до Рами́,
5 and said unto him—Lo! thou, art old, and, thy sons, walk not in thy ways: Now, appoint for us a king to judge us, like all the nations.
та й сказали до нього: „Ось ти поста́рівся, а сини твої не йдуть доро́гами твоїми. Тепер настанови́ нам царя́, щоб судив нас, як у всіх наро́дів“.
6 But the thing was displeasing in the eyes of Samuel, when they said, Give unto us a king to judge us. So Samuel prayed unto Yahweh.
І була та річ зла в Самуїлових оча́х, як вони сказали: „Настанови́ нам царя́, щоб судив нас“. І молився Самуїл до Господа.
7 And Yahweh said unto Samuel, Hearken unto the voice of the people, in all that they shall say unto thee, —for, not thee, have they rejected, but, me, have they rejected, from being king over them.
І сказав Господь до Самуїла: „Послухай голосу того наро́ду щодо всього, про що́ він сказав тобі, бо не тобою вони пого́рдували, але Мною пого́рдували, щоб Я не царюва́в над ними.
8 According to all the doings which they have done, from the day I brought them up out of Egypt, even until this day, in that they have forsaken me, and served other gods, so, are they doing even unto thee.
Як усі ті діла́, що вони чинили від дня, коли Я вивів їх з Єгипту, і́ аж до цього дня, і як вони ки́дали Мене й служили іншим бога́м, так вони чинять і тобі.
9 Now, therefore, hearken to their voice, —save that thou, enter protest, against them, and tell them the manner of the king who will reign over them.
А тепер послухай їхнього голосу, тільки конче остереже́ш їх, і розповіси їм пра́во того царя, що буде царюва́ти над ними“.
10 So then Samuel spake all the words of Yahweh unto the people, who were asking of him, a king.
І переказав Самуїл всі Господні слова́ до наро́ду, що жадав від нього царя,
11 And he said, This, will be the manner of the king who will reign over you, —Your sons, will he take and appoint for himself, as his charioteers and as his horsemen, and they shall run before his chariots;
і сказав: „Оце буде пра́во царя, що царюва́тиме над вами: він ві́зьме синів ваших і поставить собі в колесни́ці свої та серед їздців своїх, і вони бу́дуть бігати перед колесни́цею його́;
12 and he will appoint for himself, princes of thousands, and princes of fifties, —and to plough his fields, and to reap his harvest, and to make his weapons of war, and the instruments of his chariots;
і щоб поставити собі тисячників та п'ятдесятників, і щоб орати о́рку його, і щоб жати жни́во його, і щоб робити збро́ю військо́ву його та колесни́чні прила́ддя його.
13 And, your daughters, will he take, —as perfumers and as cooks, and as bakers;
А дочо́к ваших забере за мирова́рниць, і за куха́рок, і за пе́карок.
14 And, your fields, and your vineyards, and your oliveyards, the best of them, will he take, and give to his servants;
І він позабирає поля ваші, і виноградники ваші, та кращі ваші оли́вки, — і пороздає своїм слу́гам.
15 And, your seed, and your vineyards, will he tithe, and give to his courtiers and to his servants;
А з вашого по́сіву та з ваших виноградників братиме десятину, і даватиме своїм е́внухам та своїм слу́гам.
16 And, your men-servants, and your maidservants, and your oxen, even the goodliest, and your asses, will he take, —and put them to his work;
І він забере рабів ваших, і ваших невільниць, і найліпших ваших юнакі́в, і ваших ослів, — і буде вживати їх на роботу свою.
17 Your flocks, will he tithe, —and, ye yourselves, shall become his servants.
Він братиме десятину з вашої ота́ри, а ви станете йому за рабів.
18 Then will ye make outcry, in that day, because of your king whom ye have chosen for yourselves, —and Yahweh will not answer you, in that day.
І ви будете кли́кати того дня проти вашого царя́, якого собі ви́брали, — та не відпові́сть вам Господь того дня!“
19 But the people refused to hearken unto the voice of Samuel, —and they said—Nay! but, a king, shall be over us:
Та наро́д відмо́вився слухати Самуїлового голосу, та й сказав: „Ні, — нехай тільки цар буде над нами!
20 so shall, even we, become like all the nations, —and our king shall judge us, and go forth before us, and fight our battles.
І бу́демо ми, як усі люди, і буде нас судити наш цар. І він ходи́тиме перед нами, і прова́дитиме наші ві́йни“.
21 And Samuel heard all the words of the people, —and spake them in the ears of Yahweh.
І вислухав Самуїл усі слова́ наро́ду, і переказав їх го́лосно Господе́ві.
22 And Yahweh said unto Samuel, Hearken unto their voice, and make them a king. And Samuel said unto the men of Israel: Go ye, every man to his own city.
А Господь сказав до Самуїла: „Послу́хайся їхнього голосу, і постав їм царя́!“І сказав Самуїл до Ізраїлевих людей: „Ідіть кожен до міста свого!“
