1 Corinthians 10
1 For I wish not ye should be ignorant, brethren, that, all our fathers, were, under the cloud, and, all, passed through the sea, —
Адже я б не хотів, брати, щоб ви не знали, що всі наші прабатьки були під хмарою, усі проходили через море
2 And, all, immersed themselves into Moses, in the cloud, and in the sea;
та всі були хрещені в Мойсея у хмарі та в морі,
3 And, all, did eat [the same] spiritual food,
усі їли ту саму духовну їжу
4 And, all, drank, the same spiritual drink, —for they continued to drink of the spiritual rock that followed them, and, the rock, was the Christ: —
й усі пили той самий духовний напій, бо пили зі Скелі, Яка йшла за ними; а Скелею був Христос.
5 Nevertheless, with the most of them, God, was not well-pleased, for they were strewed along in the desert.
Але Бог не уподобав більшості з них, тож [їхні тіла] були розсіяні в пустелі.
6 But, in these things, they became, ensamples for us, to the end we should not be covetous of evil things, even as, they, also coveted;
Усе це сталося для нашого прикладу, щоб ми не були тими, хто прагне зла, як прагнули вони.
7 Neither become ye, idolaters, as some of them, —as it is written—The people sat down to eat and drink, and rose up to be making sport;
Не ставайте ідолопоклонниками, як деякі з них, адже написано: «Народ сів їсти й пити, а потім встали й почали веселитися».
8 Neither let us commit fornication, as, some of them, committed fornication, and there fell, in one day, three and twenty thousand;
Не піддаваймося розпусті, як піддалися розпусті деякі з них, через це одного дня їх полягло двадцять три тисячі.
9 Neither let us be putting the Lord to the test, as, some of them, put him to the test, and, by the serpents, were perishing;
Не випробовуймо Христа, як зробили деякі з них та були вбиті зміями.
10 Neither be ye murmuring, even, as some of them, murmured, and perished by the destroyer.
І не нарікайте, як нарікали деякі з них та були знищені Згубником.
11 But, these things, by way of type, were happening unto them, and were written with a view to our admonition, unto whom, the ends of the ages, have reached along. (aiōn g165)
Це трапилося з ними для нашого прикладу та було написано для того, щоб попередити нас, кого досягнуло сповнення віків. (aiōn g165)
12 So that, he that thinketh he is standing, let him take heed lest he fall.
Тож хто вважає, що стоїть, нехай пильнує, аби не впав!
13 Trial, hath not taken you, save such as man can bear; faithful, moreover is God, who will not suffer you to be tried above what ye are able, but will make, with the trial, also the way of escape, that ye may be able to hold out.
Вас не спіткало жодне випробування, яке б не було людським. Але вірний Бог, Який не дозволить вам бути випробуваними понад те, що ви можете витримати, а разом із випробуванням підготував і шлях для виходу, щоб ви могли витримати.
14 Wherefore, my beloved, flee from idolatry, —
Тому, любі мої, тікайте від ідолопоклонства!
15 As, to prudent men, I speak, —judge, ye, what I say: —
Кажу вам як мудрим: самі судіть, що кажу!
16 The cup of blessing which we bless, is it not, a sharing together of the blood of the Christ? The loaf which we break, is it not, a sharing together of the body of the Christ?
Хіба Чаша благословення, яку ми благословляємо, не є спільністю з кров’ю Христа? Хіба хліб, який ламаємо, не є спільністю з Христовим тілом?
17 Because, one loaf, one body, we, the many, are, for we, all, of the one loaf, partake.
Оскільки хліб один, то ми, хоч нас і багато, становимо одне тіло, бо всі розділяємо один хліб.
18 Be looking at Israel after the flesh: —are not, they who eat the sacrifices, joint partakers with the altar?
Подивіться на Ізраїль за тілом: хіба ті, що їдять жертви, не є спільниками жертовника?
19 What, then, am I saying?—that, an idol-sacrifice, is anything? or that, an idol, is anything?
Тож що я маю на увазі? Чи принесене в жертву ідолам має якесь значення або чи якийсь ідол має значення?
20 On the contrary—that, the things which the nations sacrifice, unto demons, and not unto God, they sacrifice; and I wish not that ye should become, sharers together with the demons!
Ні, але [я маю на увазі], що жертви [язичників] принесені демонам, а не Богу. Я не хочу, щоб ви були спільниками демонів!
21 Ye cannot be drinking—a cup of the Lord, and a cup of demons; ye cannot be partaking of, a table of the Lord, and a table of demons.
Ви не можете пити чаші Господа й чаші демонів! Не можете бути спільниками столу Господнього та столу демонів!
22 Or are we to provoke the Lord to jealousy? Are we mightier than he?
Чи хочемо викликати Господні ревнощі? Хіба ми сильніші за Нього?
23 All things are allowable—but, not all things, are profitable, —all things are allowable—but, not all things, upbuild.
«Мені все дозволено», але не все йде на користь. «Мені все дозволено», але не все збудовує.
24 Let, no one, be seeking, what concerneth himself, but that which concerneth some one else.
Нехай кожен шукає не свого [блага], а [блага] іншого.
25 Whatsoever, in the market, is sold, eat, —asking no question, for conscience sake;
Їжте все, що продається на м’ясному ринку, ні про що не розпитуючи задля власного сумління,
26 For, unto the Lord, belongeth the earth, and the fullness thereof.
адже «Господеві належить земля і все, що її наповнює».
27 If one of them who believe not invite you, and ye are disposed to go, whatsoever is set before you, eat, —asking no question, for conscience sake.
Якщо хтось із невіруючих запросить вас [до столу] й ви забажаєте прийти, то їжте все, що вам подадуть, ні про що не розпитуючи задля власного сумління.
28 But, if anyone should say unto you, —This, is, a holy sacrifice, do not eat, for that man’s sake who disclosed it, and for conscience sake: —
Але якщо хтось вам скаже: «Це було принесене в жертву ідолам!», тоді не їжте заради нього та заради сумління.
29 But, conscience, I mean, not thine own, but the other’s, —for why is my freedom to be judged by another’s conscience?
Я кажу не про ваше сумління, а про [сумління] іншого. Адже чому моя свобода має визначатися сумлінням іншого?
30 If, I, with gratitude, partake, why am I to be defamed, as to that for which, I, give thanks?
Якщо я їм із вдячністю, то чому б мені бути зневаженим через те, за що я подякував?
31 Whether, therefore, ye eat or drink, or whatsoever ye do, do, all things to the glory of God.
Отже, чи ви їсте, чи п’єте, чи робите щось – усе робіть на славу Бога.
32 Give no occasion of stumbling—whether to Jews, or to Greeks, or to the assembly of God:
Не ставайте каменем спотикання ні для юдеїв, ні для язичників, ні для Церкви Божої,
33 Even as, I also, in all things do please all, not seeking my own profit, but that of the many, that they may be saved.
як і я в усьому всім догоджаю, не шукаючи не своєї користі, але [користі] багатьох, щоб вони отримали спасіння.
