Zechariah 8
1 And the word of the LORD of hosts came [to me], saying,
І було мені слово Господнє таке:
2 Thus saith the LORD of hosts: I am jealous for Zion with great jealousy, and I am jealous for her with great fury.
„Так говорить Господь Саваот: За́здрю Я за Сіон великою за́здрістю, і великою ревністю Я за́здрю за нього.
3 Thus saith the LORD: I am returned unto Zion, and will dwell in the midst of Jerusalem: and Jerusalem shall be called The city of truth; and the mountain of the LORD of hosts The holy mountain.
Так говорить Господь: Вернуся Я до Сіону, і буду пробува́ти в сере́дині Єрусалиму, і буде зватися Єрусалим „Містом Правди“, а гора Господа Саваота — „горою святою“.
4 Thus saith the LORD of hosts: There shall yet old men and old women dwell in the streets of Jerusalem, every man with his staff in his hand for very age.
Так говорить Госпо́дь Савао́т: Ще бу́дуть сидіти на єрусалимських майда́нах діди́ та баби́, і кожен з па́лицею в своїй руці через довгий вік.
5 And the streets of the city shall be full of boys and girls playing in the streets thereof.
А міські́ майда́ни будуть перепо́внені хло́пцями та дівча́тами, що будуть ба́витися на майда́нах його.
6 Thus saith the LORD of hosts: If it be marvelous in the eyes of the remnant of this people in those days, should it also be marvelous in mine eyes? saith the LORD of hosts.
Так говорить Господь Саваот: Коли дивне це в оча́х останку наро́ду цього́ за цих днів, чи ж воно буде дивне в оча́х Моїх? промовляє Госпо́дь Савао́т.
7 Thus saith the LORD of hosts: Behold, I will save my people from the east country, and from the west country:
Так говорить Господь Саваот: Ото Я спасу́ Свій наро́д із схі́днього кра́ю та з кра́ю за́ходу сонця.
8 and I will bring them, and they shall dwell in the midst of Jerusalem; and they shall be my people, and I will be their God, in truth and in righteousness.
І спрова́джу Я їх, і вони будуть пробува́ти в сере́дині Єрусалиму, і стануть наро́дом Моїм, а Я стану їм Богом у правді та в праведності.
9 Thus saith the LORD of hosts, Let your hands be strong, ye that hear in these days these words from the mouth of the prophets, which were in the day that the foundation of the house of the LORD of hosts was laid, even the temple, that it might be built.
Так говорить Госпо́дь Савао́т: Нехай стануть сильними ваші руки, ви, що слухаєте цими днями слова́ ці з уст пророків, що були в день закла́дин дому Господа Саваота, храму, щоб був побудо́ваний.
10 For before those days there was no hire for man, nor any hire for beast; neither was there any peace to him that went out or came in because of the adversary: for I set all men every one against his neighbour.
Бо перед цими днями не було́ нагоро́ди для люди́ни, ані нагоро́ди для худоби, і для того, хто вихо́див, і для того, хто вхо́див не було́ споко́ю від ворога, і пускав Я всіх людей одно́го проти о́дного.
11 But now I will not be unto the remnant of this people as in the former days, saith the LORD of hosts.
Тому́ Я тепер для останку оцьо́го наро́ду не бу́ду такий, як за тих давніх днів, промовляє Господь Саваот.
12 For [there shall be] the seed of peace; the vine shall give her fruit, and the ground shall give her increase, and the heavens shall give their dew; and I will cause the remnant of this people to inherit all these things.
Бо буде насіння миру: виноград дасть свій плід, а земля урожай свій подасть, а небо дасть ро́су свою, і вчиню Я, що решта оцьо́го наро́ду це все пося́де.
13 And it shall come to pass that, as ye were a curse among the nations, O house of Judah and house of Israel, so will I save you, and ye shall be a blessing: fear not, [but] let your hands be strong.
І станеться, як були ви прокля́ттям серед наро́дів, доме Юдин та доме Ізраїлів, так Я вас спасу́, і ви станете благослове́нням. Не бійтесь, — хай зміцні́ють ваші ру́ки!
14 For thus saith the LORD of hosts: As I thought to do evil unto you, when your fathers provoked me to wrath, saith the LORD of hosts, and I repented not;
Бо так промовляє Госпо́дь Савао́т: Як Я ду́мав зробити вам зле, коли ваші батьки прогнівля́ли Мене, — промовляє Господь Саваот, — і не жа́лував Я,
15 so again have I thought in these days to do good unto Jerusalem and to the house of Judah: fear ye not.
так зно́ву заду́мав Я днями оци́ми вчинити добро Єрусалимові та Юдиному до́мові. Не бійтесь!
16 These are the things that ye shall do; Speak ye every man the truth with his neighbour; execute the judgment of truth and peace in your gates:
Оце речі, які бу́дете робити: Говоріть правду один о́дному, правду та суд миру судіть у ваших брамах.
17 and let none of you imagine evil in your hearts against his neighbour; and love no false oath: for all these are things that I hate, saith the LORD.
І не ду́майте зла в своїм серці один проти о́дного, і не любіть неправдивої прися́ги, бо це все оте, що знена́видив Я, промовляє Господь.“
18 And the word of the LORD of hosts came unto me, saying,
І було мені слово Господнє таке:
19 Thus saith the LORD of hosts: The fast of the fourth [month], and the fast of the fifth, and the fast of the seventh, and the fast of the tenth, shall be to the house of Judah joy and gladness, and cheerful feasts; therefore love truth and peace.
„Так говорить Господь Саваот: Піст четвертого, і піст п'ятого, і піст сьомого, і піст десятого місяця стане для Юдиного дому на радість і на втіху, та на веселі свя́та, але правду та мир любіте!
20 Thus saith the LORD of hosts: [It shall yet come to pass], that there shall come peoples, and the inhabitants of many cities:
Так говорить Господь Саваот: Ще при́йдуть наро́ди та мешканці числе́нних міст.
21 and the inhabitants of one [city] shall go to another, saying, Let us go speedily to entreat the favour of the LORD, and to seek the LORD of hosts: I will go also.
І при́йдуть ме́шканці одного міста до другого, кажучи: Ходімо, ходімо вблага́ти Господа, шукати Господа Саваота! Піду́ також я.
22 Yea, many peoples and strong nations shall come to seek the LORD of hosts in Jerusalem, and to entreat the favour of the LORD.
І поприхо́дять числе́нні наро́ди та сильні люди шукати Господа Саваота в Єрусалимі, і блага́ти Господа.
23 Thus saith the LORD of hosts: In those days [it shall come to pass], that ten men shall take hold, out of all the languages of the nations, shall even take hold of the skirt of him that is a Jew, saying, We will go with you, for we have heard that God is with you.
Так говорить Господь Саваот: І станеться тими днями, що схо́плять десять мужів з усіх язи́ків тих наро́дів, і схо́плять за по́лу юдея, говорячи: Ходімо з вами, бо ми чули: Бог з вами!“
