Psalms 9
1 For the Chief Musician; set to Muthlabben. A Psalm of David. I will give thanks unto the LORD with my whole heart; I will shew forth all thy marvelous works.
Керівнику хору. На мотив «Смерть сина». Псалом Давидів. Славитиму [Тебе], Господи, від щирого серця, сповіщатиму всі чудеса Твої.
2 I will be glad and exult in thee: I will sing praise to thy name, O thou Most High.
Радітиму й веселитимусь Тобою, співатиму імені Твоєму, Всевишній!
3 When mine enemies turn back, they stumble and perish at thy presence.
Коли вороги мої відсахнулися назад, то спіткнулися й загинули перед обличчям Твоїм.
4 For thou hast maintained my right and my cause; thou satest in the throne judging righteously.
Бо Ти підтримав мене на суді у позові моєму [проти них]; Ти сів на престолі, судив по правді.
5 Thou hast rebuked the nations, thou hast destroyed the wicked, thou hast blotted out their name for ever and ever.
Ти звинуватив народи, згубив нечестивих, імена їхні стер навіки [із пам’яті].
6 The enemy are come to an end, they are desolate for ever; and the cities which thou hast overthrown, their very memorial is perished.
Руйнування ворога завершене навіки; його міста Ти викорінив, [Господи], навіть пам’ять про них згинула.
7 But the LORD sitteth [as king] for ever: he hath prepared his throne for judgment.
А Господь перебуватиме вічно, Він встановив для [праведного] суду престол Свій.
8 And he shall judge the world in righteousness, he shall minister judgment to the peoples in uprightness.
Він судитиме всесвіт за правдою, вершитиме суд народам справедливо.
9 The LORD also will be a high tower for the oppressed, a high tower in times of trouble;
І буде Господь сховищем пригніченому, притулком у часи скорботи.
10 And they that know thy name will put their trust in thee; for thou, LORD, hast not forsaken them that seek thee.
Надію покладатимуть на Тебе [всі], хто знає ім’я Твоє, адже Ти не покинеш тих, хто прагне Тебе, Господи.
11 Sing praises to the LORD, which dwelleth in Zion: declare among the people his doings.
Співайте Господеві, Що мешкає на Сіоні, звіщайте народам Його звершення.
12 For he that maketh inquisition for blood remembereth them: he forgetteth not the cry of the poor.
Бо Він вимагає [розплати] за кров [невинних], пам’ятає про них, не забуває волання пригнічених.
13 Have mercy upon me, O LORD; behold my affliction [which I suffer] of them that hate me, thou that liftest me up from the gates of death;
Змилуйся наді мною, Господи, поглянь, [як] гнітять мене мої ненависники, підніми мене, [віддали] від воріт смерті,
14 That I may shew forth all thy praise: in the gates of the daughter of Zion, I will rejoice in thy salvation.
щоби звіщав я хвалу Тобі у воротах Доньки Сіону, радіючи порятунку Твоєму.
15 The nations are sunk down in the pit that they made: in the net which they hid is their own foot taken.
Народи попадали в яму, яку [самі ж і] викопали, упіймалися їхні ноги в сіть, яку вони ж таємно розставили.
16 The LORD hath made himself known, he hath executed judgment: the wicked is snared in the work of his own hands. (Higaion, Selah)
Виявив Себе Господь, вчинивши суд: нечестивий потрапив у пастку вчинків своїх рук! Гіґайон. (Села)
Зійдуть нечестиві до царства мертвих – усі народи, що Бога забувають. (Sheol h7585)
18 For the needy shall not alway be forgotten, nor the expectation of the poor perish for ever.
Але вбогий не назавжди буде забутий, [і] надія пригнічених не зникне навіки.
19 Arise, O LORD; let not man prevail: let the nations be judged in thy sight.
Повстань, Господи! Нехай не перемагає людина! Нехай стануть народи на суд перед обличчям Твоїм!
20 Put them in fear, O LORD: let the nations know themselves to be but men. (Selah)
Наведи жах на них, Господи, нехай пізнають народи, що вони – лише [смертні] люди. (Села)
