Psalms 80
1 For the Chief Musician; set to Shoshannim Eduth. A Psalm of Asaph. Give ear, O Shepherd of Israel, thou that leadest Joseph like a flock; thou that sittest upon the cherubim, shine forth.
Керівнику хору. На мотив «Лілея». Свідчення. Псалом Асафів. Почуй нас, о Пастирю Ізраїля! Ти, Що ведеш Йосифа, немов отару овець, Котрий сидиш на престолі між херувимами, з’яви Себе
2 Before Ephraim and Benjamin and Manasseh, stir up thy might, and come to save us.
перед Єфремом, Веніаміном і Манассією! Пробуди могутність Свою й прийди, щоб врятувати нас!
3 Turn us again, O God; and cause thy face to shine, and we shall be saved.
Боже, віднови нас, засяй обличчям Твоїм, і ми будемо врятовані!
4 O LORD God of hosts, how long wilt thou be angry against the prayer of thy people?
Господи, Боже Воїнств, доки таїтимеш гнів на молитви народу Свого?
5 Thou hast fed them with the bread of tears, and given them tears to drink in large measure.
Ти нагодував нас хлібом скорботним, напоїв нас сльозами сповна,
6 Thou makest us a strife unto our neighbours: and our enemies laugh among themselves.
зробив нас причиною суперечки між сусідами нашими, і глузують з нас вороги наші.
7 Turn us again, O God of hosts; and cause thy face to shine, and we shall be saved.
Боже Воїнств, віднови нас, засяй обличчям Твоїм, і ми будемо врятовані!
8 Thou broughtest a vine out of Egypt: thou didst drive out the nations, and plantedst it.
Ти приніс з Єгипту виноградну галузку, прогнав народи, а її насадив.
9 Thou preparedst [room] before it, and it took deep root, and filled the land.
Ти очистив місце для неї – вона пустила своє коріння й наповнила землю.
10 The mountains were covered with the shadow of it, and the boughs thereof were [like] cedars of God.
Гори вкрилися її тінню, і кедри могутні – її гілками.
11 She sent out her branches unto the sea, and her shoots unto the River.
Розкинула свої пагони аж до моря і аж до ріки [Євфрат] – своє молоде галуззя.
12 Why hast thou broken down her fences, so that all they which pass by the way do pluck her?
Навіщо ж зруйнував Ти її огорожу, так що плоди її зривають усі перехожі?
13 The boar out of the wood doth ravage it, and the wild beasts of the field feed on it.
Підриває її вепр лісовий, і все, що рухається на полях, об’їдає її.
14 Turn again, we beseech thee, O God of hosts: look down from heaven, and behold, and visit this vine,
Боже Воїнств, повернися до нас, поглянь із небес, на нас подивися! Збережи цю виноградну лозу,
15 And the stock which thy right hand hath planted, and the branch that thou madest strong for thyself.
це коріння, яке насадила Твоя правиця, галуззя, яке Ти зміцнив для Себе.
16 It is burned with fire, it is cut down: they perish at the rebuke of thy countenance.
Вогнем обпалена, обсічена [лоза], від докорів Твоїх гине [люд Твій].
17 Let thy hand be upon the man of thy right hand, upon the son of man whom thou madest strong for thyself.
Нехай рука Твоя буде над мужем правиці Твоєї, над сином людським, якого Ти зміцнив для Себе.
18 So shall we not go back from thee: quicken thou us, and we will call upon thy name,
Тоді ми не відступимо від Тебе; оживи нас, і будемо кликати ім’я Твоє.
19 Turn us again, O LORD God of hosts; cause thy face to shine, and we shall be saved.
Господи, Боже Воїнств, віднови нас! Нехай засяє над нами обличчя Твоє, і ми будемо врятовані!
