Psalms 79
1 A Psalm of Asaph. O God, the heathen are come into thine inheritance; thy holy temple have they defiled; they have laid Jerusalem on heaps.
Псалом Асафів. Боже, чужі народи увійшли у Твій спадок, спаплюжили Храм святині Твоєї, перетворили Єрусалим на руїни.
2 The dead bodies of thy servants have they given to be meat unto the fowls of the heaven, the flesh of thy saints unto the beasts of the earth.
Віддали трупи рабів Твоїх на поживу птахам небесним, тіла вірних Твоїх – звірам земним.
3 Their blood have they shed like water round about Jerusalem; and there was none to bury them.
Вони пролили кров їхню, як воду, навколо Єрусалима, немає кому поховати [їх].
4 We are become a reproach to our neighbours, a scorn and derision to them that are round about us.
Ми стали ганьбою у сусідів наших, глузуванням і наругою у тих, хто нас оточує.
5 How long, O LORD, wilt thou be angry for ever? shall thy jealousy burn like fire?
Доки, Господи, гнів Твій триватиме – вічно? [Доки] палатиме ревність Твоя, немов вогонь?
6 Pour out thy wrath upon the heathen that know thee not, and upon the kingdoms that call not upon thy name.
Вилий лють Свою на народи, які Тебе не знають, і на царства, що імені Твого не кличуть,
7 For they have devoured Jacob, and laid waste his habitation.
бо пожерли вони Якова й спустошили його обійстя.
8 Remember not against us the iniquities of our forefathers: let thy tender mercies speedily prevent us: for we are brought very low.
Не згадуй нам гріхів наших попередників; нехай милосердя Твоє поспішить нам назустріч, бо ми геть знесилені.
9 Help us, O God of our salvation, for the glory of thy name: and deliver us, and purge away our sins, for thy name’s sake.
Допоможи нам, Боже спасіння нашого, заради слави імені Твого. Визволи нас і прости нам гріхи наші заради імені Твого.
10 Wherefore should the heathen say, Where is their God? let the revenging of the blood of thy servants which is shed be known among the heathen in our sight.
Чому мали б народи говорити: «Де Бог їхній?» Нехай же відомою стане серед народів помста за пролиту кров рабів Твоїх і нехай очі наші [побачать це].
11 Let the sighing of the prisoner come before thee; according to the greatness of thy power preserve thou those that are appointed to death;
Нехай стогін в’язня дійде до обличчя Твого; могутністю руки Твоєї збережи [життя] приреченим на смерть.
12 And render unto our neighbours sevenfold into their bosom their reproach, wherewith they have reproached thee, O Lord.
Віддяч усемеро в саме нутро сусідам нашим за наругу їхню, якою вони ганьбили Тебе, Владико.
13 So we thy people and sheep of thy pasture will give thee thanks for ever: we will shew forth thy praise to all generations.
А ми, народ Твій, вівці Твого пасовища, будемо прославляти Тебе вічно, з роду в рід сповіщати будемо хвалу Твою.
