Psalms 49
1 For the Chief Musician; a Psalm of the sons of Korah. Hear this, all ye peoples; give ear, all ye inhabitants of the world:
Керівнику хору. Синів Кореєвих псалом. Послухайте це, усі народи, зважте, усі мешканці плинного світу,
2 Both low and high, rich and poor together.
сини Адамові, сини людські, – як багаті, так і бідні.
3 My mouth shall speak wisdom; and the meditation of my heart shall be of understanding.
Вуста мої промовлять мудрість, і роздуми мого серця – [глибоке] розуміння.
4 I will incline mine ear to a parable: I will open my dark saying upon the harp.
Схилю своє вухо до притчі, відкрию під [звуки] арфи мою загадку:
5 Wherefore should I fear in the days of evil, when iniquity at my heels compasseth me about?
Чого мені боятися в дні лиха, коли беззаконня лукавих оточить мене –
6 They that trust in their wealth, and boast themselves in the multitude of their riches;
тих, хто на власні статки покладає надію й багатством своїм вихваляється?
7 None [of them] can by any means redeem his brother, nor give to God a ransom for him:
Але ж брата ніхто не зможе викупити, ніхто не дасть Богові [належного] викупу за нього.
8 (For the redemption of their soul is costly, and must be let alone for ever: )
Бо занадто дорогим [був би] викуп за його душу, тому повік не досягти того,
9 That he should still live alway, that he should not see corruption.
щоб хтось жив вічно й не побачив безодні смерті.
10 For he seeth that wise men die, the fool and the brutish together perish, and leave their wealth to others.
Адже кожен бачить, що мудрі помирають, і поряд із ними дурень і невіглас гине, залишаючи іншим свої статки.
11 Their inward thought is, [that] their houses [shall continue] for ever, [and] their dwelling places to all generations; they call their lands after their own names.
Могили стали для них вічним домом, помешканнями їхніми з роду в рід. А вони називали своїми іменами землі!
12 But man abideth not in honour: he is like the beasts that perish.
Але ж людина не [завжди] перебуватиме в пошані, подібна вона до тварин, що гинуть.
13 This their way is their folly: yet after them men approve their sayings. (Selah)
Так, [життєві] дороги їхні – невігластво! Однак їхні наступники схвалюють те, що в них на вустах.
14 They are appointed as a flock for Sheol; death shall be their shepherd: and the upright shall have dominion over them in the morning; and their beauty shall be for Sheol to consume, that there be no habitation for it. (Sheol h7585)
Немов вівці, вони приготовані для царства смерті; смерть пастиме їх, а на ранок праведники пануватимуть над ними. Їхня міць виснажиться, безодня смерті – омріяне житло для них. (Sheol h7585)
15 But God will redeem my soul from the power of Sheol: for he shall receive me. (Selah) (Sheol h7585)
Але Бог викупить душу мою з-під [влади] царства мертвих, коли прийме мене [до Себе]. (Села) (Sheol h7585)
16 Be not thou afraid when one is made rich, when the glory of his house is increased:
Не переймайся, коли хтось багатіє, коли посилюється слава дому його.
17 For when he dieth he shall carry nothing away; his glory shall not descend after him.
Адже в час смерті нічого не візьме він із собою, слава його не зійде вслід за ним [до царства мертвих].
18 Though while he lived he blessed his soul, and men praise thee, when thou doest well to thyself,
Навіть якщо за життя він вважав себе благословенним, – адже хвалять тебе люди, коли ти добре собі робиш, –
19 He shall go to the generation of his fathers; they shall never see the light.
однак піде він до роду своїх предків, так що повік світла не побачить.
20 Man that is in honour, and understandeth not, is like the beasts that perish.
Людина в пошані, але нерозумна, подібна до тварин, що гинуть.
