Psalms 31
1 For the Chief Musician. A Psalm of David. In thee, O LORD, do I put my trust; let me never be ashamed: deliver me in thy righteousness.
Для дириґента хору. Псалом Давидів. На Тебе наді́юсь я, Господи, хай не буду повік засоро́млений, ви́зволь мене в Своїй правді!
2 Bow down thine ear unto me; deliver me speedily: be thou to me a strong rock, an house of defence to save me.
Нахили Своє ухо до ме́не, скоро мене поряту́й, стань для мене могу́тньою ске́лею, домом тверди́ні, щоб спас Ти мене!
3 For thou art my rock and my fortress; therefore for thy name’s sake lead me and guide me.
Бо ти ске́ля моя та тверди́ня моя, і ради Йме́ння Свого Ти будеш провадити мене́ й керувати мене́!
4 Pluck me out of the net that they have laid privily for me; for thou art my strong hold.
Ти ви́тягнеш з па́стки мене, що на мене тає́мно поста́вили, — бо Ти сила моя!
5 Into thine hand I commend my spirit: thou hast redeemed me, O LORD, thou God of truth.
У руку Твою доруча́ю я духа свого́, — і Ти мене ви́зволиш, Господи, Боже правди!
6 I hate them that regard lying vanities: but I trust in the LORD.
Я знена́видив всіх, хто шанує бовва́нів марни́х, я ж наді́юсь на Господа.
7 I will be glad and rejoice in thy mercy: for thou hast seen my affliction; thou hast known my soul in adversities:
Я буду радіти та ті́шитися в Твоїй ми́лості, що побачив Ти горе моє, що пригля́нувся Ти до скорбо́ти моєї душі,
8 And thou hast not shut me up into the hand of the enemy; thou hast set my feet in a large place.
і мене не віддав в руку ворога, на місці розло́гім поставив Ти ноги мої!
9 Have mercy upon me, O LORD, for I am in distress: mine eye wasteth away with grief, [yea], my soul and my body.
Помилуй мене, Господи, бо тісно мені, — від горя вже ви́снажилось моє око, душа моя й нутро моє,
10 For my life is spent with sorrow, and my years with sighing: my strength faileth because of mine iniquity, and my bones are wasted away.
бо скінчи́лось життя моє в сму́тку, а роки мої — у квилі́нні, моя сила спіткну́лася через мій гріх, і ви́снажились мої кості!
11 Because of all mine adversaries I am become a reproach, yea, unto my neighbours exceedingly, and a fear to mine acquaintance: they that did see me without fled from me.
Я в усіх ворогів своїх став посміхо́вищем, надто сусідам своїм, і страхі́ттям — знайо́мим моїм, хто бачить надво́рі мене — утікають від мене!
12 I am forgotten as a dead man out of mind: I am like a broken vessel.
Я забутий у серці, немов той небі́жчик, став я немов та розбита посу́дина.
13 For I have heard the defaming of many, terror on every side: while they took counsel together against me, they devised to take away my life.
Бо чую багато шепта́ння, страха́ння навко́ло, як змовляються ра́зом на мене, — вони замишляють забрати мою душу,
14 But I trusted in thee, O LORD: I said, Thou art my God.
а я покладаю наді́ю на Тебе, о Господи, я кажу́: „Ти мій Бог!“
15 My times are in thy hand: deliver me from the hand of mine enemies, and from them that persecute me.
В Твою руку кладу́ свою долю, — Ти ж ви́зволь мене від руки ворогів моїх і моїх переслі́дників!
16 Make thy face to shine upon thy servant: save me in thy lovingkindness.
Хай засяє обличчя Твоє на Твого раба, та спаси мене в ласці Своїй,
17 Let me not he ashamed, O LORD; for I have called upon thee: let the wicked be ashamed, let them be silent in Sheol. (Sheol h7585)
Господи, щоб не бути мені посоро́мленим, що кличу до Тебе! Нехай посоро́млені будуть безбожні, хай замовкнуть та йдуть до шео́лу, (Sheol h7585)
18 Let the lying lips be dumb; which speak against the righteous insolently, with pride and contempt.
нехай заніміють облу́дні уста́, що гидо́ту говорять на праведного із пихо́ю й погордою!
19 Oh how great is thy goodness, which thou hast laid up for them that fear thee, which thou hast wrought for them that put their trust in thee, before the sons of men!
Яка величе́зна Твоя доброта́, яку заховав Ти для тих, хто боїться Тебе, яку пригото́вив для тих, хто на Тебе наді́ється перед лю́дськими синами!
20 In the covert of thy presence shalt thou hide them from the plottings of man: thou shalt keep them secretly in a pavilion from the strife of tongues.
Ти їх у засло́ні обличчя Свого́ заховаєш від лю́дських тене́т, Ти їх від лихих язиків у наметі сховаєш!
21 Blessed be the LORD: for he hath shewed me his marvelous lovingkindness in a strong city.
Благослове́нний Госпо́дь, що вчинив мені милість чудо́вну Свою в оборо́нному місті!
22 As for me, I said in my haste, I am cut off from before thine eyes: nevertheless thou heardest the voice of my supplications when I cried unto thee.
А я говорив у своїм побенте́женні: „Я відрі́заний з-перед оче́й Твоїх!“Та дійсно Ти вислухав голос блага́ння мого, коли я до Тебе взива́в.
23 O love the LORD, all ye his saints: the LORD preserveth the faithful, and plentifully rewardeth the proud doer.
Любіть Господа, усі святії Його, — стереже́ Господь вірних, а гордому з лишком відплачує.
24 Be strong, and let your heart take courage, all ye that hope in the LORD.
Будьте сильні, і хай буде міцне́ ваше серце, усі, хто наді́ю поклада́є на Господа!
