Psalms 17
1 A Prayer of David. Hear the right, O LORD, attend unto my cry; give ear unto my prayer, that goeth not out of feigned lips.
Молитва Дави́дова.
2 Let my sentence come forth from thy presence; let thine eyes look upon equity.
Від Твого лиця нехай вирок мій ви́йде, а очі Твої нехай бачать мою правоту́!
3 Thou hast proved mine heart; thou hast visited me in the night; thou hast tried me, and findest nothing; I am purposed that my mouth shall not transgress.
Ти ви́пробував моє серце, навісти́в уночі, перетопи́в Ти мене, — й не знайшов чогось злого. І розду́мував я, щоб лихе з моїх уст не вихо́дило,
4 As for the works of men, by the word of thy lips I have kept me from the ways of the violent.
а в лю́дських діла́х, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя.
5 My steps have held fast to thy paths, my feet have not slipped.
Зміцняй сто́пи мої на доро́гах Твоїх, щоб кро́ки мої не хита́лися!
6 I have called upon thee, for thou wilt answer me, O God: incline thine ear unto me, [and] hear my speech.
Я кли́чу до Тебе, бо відповіси́ мені, Боже, — нахили Своє ухо до мене, вислухай мову мою,
7 Shew thy marvelous lovingkindness, O thou that savest them which put their trust [in thee] from those that rise up [against them], by thy right hand.
покажи дивну милість Свою, Спасителю тих, хто вдає́ться до Тебе від заколо́тників проти прави́ці Твоєї.
8 Keep me as the apple of the eye, hide me under the shadow of thy wings,
Хорони Ти мене, як зіни́цю Свою, дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене
9 From the wicked that spoil me, my deadly enemies, that compass me about.
від безбожних, що гублять мене, — смертельні мої вороги оточили мене!
10 They are enclosed in their own fat: with their mouth they speak proudly.
То́вщем замкнули вони своє серце, уста їхні говорять бундю́чно.
11 They have now compassed us in our steps: they set their eyes to cast [us] down to the earth.
Вороги оточили тепер наші кро́ки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю.
12 He is like a lion that is greedy of his prey, and as it were a young lion lurking in secret places.
Із них кожен подібний до лева, що ша́рпати прагне, й як левчук, що сидить в укритті́.
13 Arise, O LORD, confront him, cast him down: deliver my soul from the wicked by thy sword;
Устань же, о Господи, — його попере́дь, кинь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,
14 From men, by thy hand, O LORD, from men of the world, whose portion is in [this] life, and whose belly thou fillest with thy treasure: they are satisfied with children, and leave the rest of their substance to their babes.
від людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповня́єш їхнє че́рево! Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони ли́шать.
15 As for me, I shall behold thy face in righteousness: I shall be satisfied, when I awake, with thy likeness.
А я в правді побачу обли́ччя Твоє, і, збудившись, наси́чусь Твоєю подо́бою!
