Psalms 107
1 O GIVE thanks unto the LORD; for he is good: for his mercy [endureth] for ever.
Славте Господа, бо Він добрий, бо милість Його навіки!
2 Let the redeemed of the LORD say so, whom he hath redeemed from the hand of the adversary;
Нехай скажуть це викуплені Господом, ті, кого Він визволив від руки ворога
3 And gathered them out of the lands, from the east and from the west, from the north and from the south.
й зібрав із різних земель – зі сходу, заходу, з півночі й від моря.
4 They wandered in the wilderness in a desert way; they found no city of habitation.
Вони блукали в пустелі, дорогою в дикій землі, не знаходили [там] ні міста, ні поселення.
5 Hungry and thirsty, their soul fainted in them.
Були голодні й спраглі, виснажилися в них душі їхні.
6 Then they cried unto the LORD in their trouble, and he delivered them out of their distresses.
Тоді заволали вони до Господа у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань.
7 He led them also by a straight way, that they might go to a city of habitation.
І повів їх шляхом прямим, щоб привести у місто, де будуть вони мешкати.
8 Oh that men would praise the LORD for his goodness, and for his wonderful works to the children of men!
Нехай славлять Господа за милість Його й чудеса Його для синів людських,
9 For he satisfieth the longing soul, and the hungry soul he filleth with good.
бо задовольнив Він душу спраглу й душу голодну наситив добром.
10 Such as sat in darkness and in the shadow of death, being bound in affliction and iron;
Вони сиділи в темряві й тіні смерті, закуті гнітом і залізом,
11 Because they rebelled against the words of God, and contemned the counsel of the Most High:
за те, що повстали проти слів Бога й знехтували порадою Всевишнього.
12 Therefore he brought down their heart with labour; they fell down, and there was none to help.
Він упокорив серця їхні працею тяжкою, вони спіткнулися, і ніхто не допомагав.
13 Then they cried unto the LORD hi their trouble, and he saved them out of their distresses.
Тоді заволали вони до Господа у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань.
14 He brought them out of darkness and the shadow of death, and brake their bands in sunder.
І вивів їх із темряви й тіні смерті, і розірвав їхні кайдани.
15 Oh that men would praise the LORD for his goodness, and for his wonderful works to the children of men!
Нехай славлять Господа за милість Його й чудеса Його для синів людських,
16 For he hath broken the gates of brass, and cut the bars of iron in sunder.
бо зламав Він двері бронзові й розбив засуви залізні.
17 Fools because of their transgression, and because of their iniquities, are afflicted.
Нерозумні, через шлях беззаконь і гріхів своїх вони були пригнічені.
18 Their soul abhorreth all manner of meat; and they draw near unto the gates of death.
Будь-яка їжа стала гидкою душам їхнім, і підступили вони до воріт смерті.
19 Then they cry unto the LORD in their trouble, and he saveth them out of their distresses.
Тоді заволали вони до Господа у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань.
20 He sendeth his word, and healeth them, and delivereth [them] from their destructions.
Послав Своє слово й зцілив їх, і визволив їх від погибелі.
21 Oh that men would praise the LORD for his goodness, and for his wonderful works to the children of men!
Нехай дякують Господеві за милість Його й чудеса Його для синів людських,
22 And let them offer the sacrifices of thanksgiving, and declare his works with singing.
і нехай приносять жертви подяки й сповіщають про діяння Його з вигуками радості.
23 They that go down to the sea in ships, that do business in great waters;
Ті, хто виходить у море на кораблях, промишляють у великих водах,
24 These see the works of the LORD, and his wonders in the deep.
бачили діяння Господа й чудеса Його в глибині.
25 For he commandeth, and raiseth the stormy wind, which lifteth up the waves thereof.
Він сказав – і піднявся вітер штормовий, здійняв високо хвилі.
26 They mount up to the heaven, they go down again to the depths: their soul melteth away because of trouble.
Вони підняли [кораблі] до небес і скинули в безодню – душа моряків розтала через те лихо.
27 They reel to and fro, and stagger like a drunken man, and are at their wits’ end.
Кружляють, хитаються вони, немов п’яні, і вся мудрість їхня щезла.
28 Then they cry unto the LORD in their trouble, and he bringeth them out of their distresses.
Тоді заволали до Господа у своїй скорботі, і Він визволив їх від їхніх страждань.
29 He maketh the storm a calm, so that the waves thereof are still.
Він перетворив вітер штормовий на тишу, і замовкли морські хвилі.
30 Then are they glad because they be quiet: so he bringeth them unto the haven where they would be.
Тоді [моряки] зраділи, що стихли [хвилі], і Він привів їх до бажаної пристані.
31 Oh that men would praise the LORD for his goodness, and for his wonderful works to the children of men!
Нехай славлять Господа за милість Його й чудеса Його для синів людських.
32 Let them exalt him also in the assembly of the people, and praise him in the seat of the elders.
Нехай величають Його в зібранні народу й на засіданні старійшин нехай прославляють Його.
33 He turneth rivers into a wilderness, and watersprings into a thirsty ground;
Він перетворює ріки на пустелю й джерела води – на спраглу землю,
34 A fruitful land into a salt desert, for the wickedness of them that dwell therein.
землю родючу – на солончак за злі вчинки тих, хто живе на ній.
35 He turneth a wilderness into a pool of water, and a dry land into watersprings.
Він перетворює пустелю на болотистий став і землю висохлу – на джерела води.
36 And there he maketh the hungry to dwell, that they may prepare a city of habitation;
І поселяє там голодних, і вони будують місто для мешкання,
37 And sow fields, and plant vineyards, and get them fruits of increase.
засівають поля й насаджують виноградники, що приносять рясний врожай.
38 He blesseth them also, so that they are multiplied greatly; and he suffereth not their cattle to decrease.
Він благословляє їх, і вони розмножуються вельми, і худоба в них не убуває.
39 Again, they are minished and bowed down through oppression, trouble, and sorrow.
Та коли зменшуються числом і поникають вони через утиск, лихо й журбу,
40 He poureth contempt upon princes, and causeth them to wander in the waste, where there is no way.
Він виливає презирство на шляхетних [мужів], і блукають вони в пустелі, де немає дороги.
41 Yet setteth he the needy on high from affliction, and maketh [him] families like a flock.
А бідного Він підіймає із приниження і родину його робить численною, як отара овець.
42 The upright shall see it, and be glad; and all iniquity shall stop her mouth.
Побачать це праведники й зрадіють, а кожен беззаконник стулить свої вуста.
43 Whoso is wise shall give heed to these things, and they shall consider the mercies of the LORD.
Хто мудрий, нехай збереже ці [слова] й зрозуміє милість Господа.
