Psalms 105
1 Give thanks unto the LORD, call upon his name; make known his doings among the peoples.
Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!
2 Sing unto him, sing praises unto him; talk ye of all his marvelous works.
Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
3 Glory ye in his holy name: let the heart of them rejoice that seek the LORD.
Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
4 Seek ye the LORD and his strength; seek his face evermore.
Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!
5 Remember his marvelous works that he hath done; his wonders, and the judgments of his mouth;
Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
6 O ye seed of Abraham his servant, ye children of Jacob, his chosen ones.
ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
7 He is the LORD our God: his judgments are in all the earth.
Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
8 He hath remembered his covenant for ever, the word which he commanded to a thousand generations;
Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
9 [The covenant] which he made with Abraham, and his oath unto Isaac;
що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.
10 And confirmed the same unto Jacob for a statute, to Israel for an everlasting covenant:
Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
11 Saying, Unto thee will I give the land of Canaan, the lot of your inheritance:
говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!
12 When they were but a few men in number; yea, very few, and sojourners in it;
Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,
13 And they went about from nation to nation, from one kingdom to another people.
і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
14 He suffered no man to do them wrong; yea, he reproved kings for their sakes;
Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
15 [Saying], Touch not mine anointed ones, and do my prophets no harm.
„Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“
16 And he called for a famine upon the land; he brake the whole staff of bread.
І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.
17 He sent a man before them; Joseph was sold for a servant:
Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.
18 His feet they hurt with fetters; he was laid in [chains of] iron:
Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,
19 Until the time that his word came to pass; the word of the LORD tried him.
аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.
20 The king sent and loosed him; even the ruler of peoples, and let him go free.
Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.
21 He made him lord of his house, and ruler of all his substance:
Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,
22 To bind his princes at his pleasure, and teach his senators wisdom.
щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.
23 Israel also came into Egypt; and Jacob sojourned in the land of Ham.
І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.
24 And he increased his people greatly, and made them stronger than their adversaries.
А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.
25 He turned their heart to hate his people, to deal subtilly with his servants.
Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.
26 He sent Moses his servant, [and] Aaron whom he had chosen.
Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
27 They set among them his signs, and wonders in the land of Ham.
— вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.
28 He sent darkness, and made it dark; and they rebelled not against his words.
Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.
29 He turned their waters into blood, and slew their fish.
Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
30 Their land swarmed with frogs, in the chambers of their kings.
Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.
31 He spake, and there came swarms of flies, and lice in all their borders.
Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.
32 He gave them hail for rain, [and] flaming fire in their land.
Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.
33 He smote their vines also and their fig trees; and brake the trees of their borders.
І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.
34 He spake, and the locust came, and the cankerworm, and that without number,
Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —
35 And did eat up every herb in their land, and did eat up the fruit of their ground.
усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.
36 He smote also all the firstborn in their land, the chief of all their strength.
I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.
37 And he brought them forth with silver and gold: and there was not one feeble person among his tribes.
І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.
38 Egypt was glad when they departed; for the fear of them had fallen upon them.
Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.
39 He spread a cloud for a covering; and fire to give light in the night.
Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.
40 They asked, and he brought quails, and satisfied them with the bread of heaven.
Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.
41 He opened the rock, and waters gushed out; they ran in the dry places [like] a river.
Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,
42 For he remembered his holy word, [and] Abraham his servant.
бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
43 And he brought forth his people with joy, [and] his chosen with singing.
І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,
44 And he gave them the lands of the nations; and they took the labour of the peoples in possession:
І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,
45 That they might keep his statutes, and observe his laws. Praise ye the LORD.
щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!
