Proverbs 6
1 My son, if thou art become surety for thy neighbour, if thou hast stricken thy hands for a stranger,
Мій сину, якщо поручи́вся ти за свого бли́жнього, дав руку свою за чужо́го, —
2 Thou art snared with the words of thy mouth, thou art taken with the words of thy mouth.
ти попався до па́стки з-за слів своїх уст, схо́плений ти із-за слів своїх уст!
3 Do this now, my son, and deliver thyself, seeing thou art come into the hand of thy neighbour; go, humble thyself, and importune thy neighbour.
Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого бли́жнього: іди, впади в по́рох, і на ближніх своїх напира́й,
4 Give not sleep to thine eyes, nor slumber to thine eyelids.
не дай сну своїм о́чам, і дріма́ння пові́кам своїм,
5 Deliver thyself as a roe from the hand [of the hunter], and as a bird from the hand of the fowler.
рятуйся, як се́рна, з руки́, і як птах із руки птахоло́ва!
6 Go to the ant, thou sluggard; consider her ways, and be wise:
Іди до мурашки, ліню́ху, поглянь на дороги її — й помудрій:
7 Which having no chief, overseer, or ruler,
нема в неї воло́даря, ані уря́дника, ані прави́теля;
8 Provideth her meat in the summer, and gathereth her food in the harvest.
вона загото́влює літом свій хліб, збирає в жнива́ свою ї́жу.
9 How long wilt thou sleep, O sluggard? when wilt thou arise out of thy sleep?
Аж доки, ліню́ху, ти будеш виле́жуватись, коли́ ти зо сну свого встанеш?
10 [Yet] a little sleep, a little slumber, a little folding of the hands to sleep:
Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
11 So shall thy poverty come as a robber, and thy want as an armed man.
і при́йде, немов волоцюга, твоя незаможність, і зли́дні твої, як озбро́єний муж!
12 A worthless person, a man of iniquity; he walketh with a froward mouth;
Люди́на нікче́мна, чоловік злочи́нний, він ходить з лукавими у́стами,
13 He winketh with his eyes, he speaketh with his feet, he maketh signs with his fingers;
він морга́є очи́ма своїми, шурга́є своїми нога́ми, знаки́ подає пальцями своїми,
14 Frowardness is in his heart, he deviseth evil continually; he soweth discord.
в його серці лукавство вио́рює зло кожноча́сно, сварки́ розсіва́є, —
15 Therefore shall his calamity come suddenly; on a sudden shall he be broken and that without remedy.
тому на́гло прихо́дить погибіль його, буде ра́птом побитий — і лі́ку нема!
16 There be six things which the LORD hateth; yea, seven which are an abomination unto him:
Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім — то гидо́та душі Його:
17 Haughty eyes, a lying tongue, and hands that shed innocent blood;
очі пишні, брехли́вий язик, і ру́ки, що кров непови́нну ллють,
18 An heart that deviseth wicked imaginations, feet that be swift in running to mischief;
серце, що пле́кає злочинні думки́, ноги, що сква́пно біжать на лихе,
19 A false witness that uttereth lies, and he that soweth discord among brethren.
сві́док брехливий, що бре́хні роздму́хує, і хто розсіває сварки́ між братів!
20 My son, keep the commandment of thy father, and forsake not the law of thy mother:
Стережи, сину мій, заповідь батька свого́, і не відкидай науки матері своєї!
21 Bind them continually upon thine heart, tie them about thy neck.
Прив'яжи їх на серці своєму наза́вжди, повісь їх на шиї своїй!
22 When thou walkest, it shall lead thee; when thou sleepest, it shall watch over thee; and when thou awakest, it shall talk with thee.
Вона буде прова́дити тебе у ході́, стерегти́ме тебе, коли будеш лежати, а пробу́дишся — мовити буде до тебе!
23 For the commandment is a lamp; and the law is light; and reproofs of instruction are the way of life:
Бо заповідь Божа — світи́льник, а наука — то світло, доро́га ж життя — то навча́льні карта́ння,
24 To keep thee from the evil woman, from the flattery of the stranger’s tongue.
щоб тебе стерегти́ від злосли́вої жінки, від обле́сливого язика чужи́нки.
25 Lust not after her beauty in thine heart; neither let her take thee with her eyelids.
Не жадай її вро́ди у серці своїм, і тебе хай не ві́зьме своїми пові́ками, —
26 For on account of a whorish woman [a man is brought] to a piece of bread: and the adulteress hunteth for the precious life.
Бо вартість розпу́сної жінки — то бо́ханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну́...
27 Can a man take fire in his bosom, and his clothes not be burned?
Чи ві́зьме люди́на огонь на лоно своє, — і о́діж її не згорить?
28 Or can one walk upon hot coals, and his feet not be scorched?
Чи буде люди́на ходи́ти по вугі́ллю розпа́леному, і не попа́ляться ноги її?
29 So he that goeth in to his nieghbour’s wife; whosoever toucheth her shall not be unpunished.
Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде нека́раним кожен, хто доторкне́ться до неї!
30 Men do not despise a thief, if he steal to satisfy his soul when he is hungry:
Не пого́рджують зло́дієм, якщо він укра́де, щоб рятувати життя своє, коли він голоду́є,
31 But if he be found, he shall restore sevenfold; he shall give all the substance of his house.
та як буде він зна́йдений, — все́меро він відшкоду́є, віддасть все майно свого дому!
32 He that committeth adultery with a woman is void of understanding: he doeth it that would destroy his own soul.
Хто чинить пере́люб, не має той розуму, — він знищує душу свою, —
33 Wounds and dishonour shall he get; and his reproach shall not be wiped away.
побої та сором він зна́йде, а га́ньба його не зітре́ться,
34 For jealousy is the rage of a man; and he will not spare in the day of vengeance.
бо за́здрощі — лютість мужчи́ни, і не змилосе́рдиться він у день помсти:
35 He will not regard any ransom; neither will he rest content, though thou givest many gifts.
він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гости́нця прибі́льшиш!
