Proverbs 27
1 Boast not thyself of tomorrow; for thou knowest not what a day may bring forth.
Не вихва́люйся за́втрашнім днем, бо не знаєш, що день той поро́дить.
2 Let another man praise thee, and not thine own mouth; a stranger, and not thine own lips.
Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
3 A stone is heavy, and the sand weighty; but a fool’s vexation is heavier than them both.
Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
4 Wrath is cruel, and anger is outrageous; but who is able to stand before jealousy?
Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть?
5 Better is open rebuke than love that is hidden.
Ліпше відкрите карта́ння, ніж таємна любов.
6 Faithful are the wounds of a friend: but the kisses of an enemy are profuse.
Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні.
7 The full soul loatheth an honeycomb: but to the hungry soul every bitter thing is sweet.
Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке.
8 As a bird that wandereth from her nest, so is a man that wandereth from his place.
Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є.
9 Ointment and perfume rejoice the heart: so doth the sweetness of a man’s friend [that cometh] of hearty counsel.
Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
10 Thine own friend, and thy father’s friend, forsake not; and go not to thy brother’s house in the day of thy calamity: better is a neighbour that is near than a brother far off.
Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата!
11 My son, be wise, and make my heart glad, that I may answer him that reproacheth me.
Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто.
12 A prudent man seeth the evil, [and] hideth himself: [but] the simple pass on, [and] suffer for it.
Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються.
13 Take his garment that is surety for a stranger; and hold him in pledge [that is surety] for a strange woman.
Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми.
14 He that blesseth his friend with a loud voice, rising early in the morning, it shall be counted a curse to him.
Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому.
15 A continual dropping in a very rainy day and a contentious woman are alike:
Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове:
16 He that would restrain her restraineth the wind, and his right hand encountereth oil.
хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе.
17 Iron sharpeneth iron; so a man sharpeneth the countenance of his friend.
Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга.
18 Whoso keepeth the fig tree shall eat the fruit thereof; and he that waiteth on his master shall be honoured.
Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
19 As in water face [answereth] to face, so the heart of man to man.
Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни.
Шео́л й Аваддо́н не наси́тяться, — не наси́тяться й очі люди́ни. (Sheol h7585)
21 The fining pot is for silver, and the furnace for gold, and a man is [tried] by his praise.
Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її.
22 Though thou shouldest bray a fool in a mortar with a pestle among bruised corn, yet will not his foolishness depart from him.
Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його!
23 Be thou diligent to know the state of thy flocks, [and] look well to thy herds:
До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди,
24 For riches are not for ever; and doth the crown endure unto all generations?
бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
25 The hay is carried, and the tender grass sheweth itself, and the herbs of the mountains are gathered in.
Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, —
26 The lambs are for thy clothing, and the goats are the price of the field:
будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля,
27 And [there will be] goats’ milk enough for thy food, for the food of thy household; and maintenance for thy maidens.
і молока твоїх кіз буде до́сить на ї́жу тобі, на їду́ твого дому, і на життя для служни́ць твоїх.
