Proverbs 26
1 As snow in summer, and as rain in harvest, so honour is not seemly for a fool.
Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.
2 As the sparrow in her wandering, as the swallow in her flying, so the curse that is causeless lighteth not.
Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.
3 A whip for the horse, a bridle for the ass, and a rod for the back of fools.
Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.
4 Answer not a fool according to his folly, lest thou also be like unto him.
Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.
5 Answer a fool according to his folly, lest he be wise in his own conceit.
Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.
6 He that sendeth a message by the hand of a fool cutteth off [his own] feet, [and] drinketh in damage.
Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.
7 The legs of the lame hang loose: so is a parable in the mouth of fools.
Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.
8 As a bag of gems in a heap of stones, so is he that giveth honour to a fool.
Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.
9 [As] a thorn that goeth up into the hand of a drunkard, so is a parable in the month of fools.
Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.
10 [As] an archer that woundeth all, so is he that hireth the fool and he that hireth them that pass by.
Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.
11 As a dog that returneth to his vomit, [so is] a fool that repeateth his folly.
Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.
12 Seest thou a man wise in his own conceit? there is more hope of a fool than of him.
Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.
13 The sluggard saith, There is a lion in the way; a lion is in the streets.
Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“
14 [As] the door turneth upon its hinges, so doth the sluggard upon his bed.
Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.
15 The sluggard burieth his hand in the dish; it wearieth him to bring it again to his mouth.
Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.
16 The sluggard is wiser in his own conceit than seven men that can render a reason.
Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.
17 He that passeth by, [and] vexeth himself with strife belonging not to him, is [like] one that taketh a dog by the ears.
Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.
18 As a madman who casteth firebrands, arrows, and death;
Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,
19 So is the man that deceiveth his neighbour, and saith, Am not I in sport?
так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“
20 For lack of wood the fire goeth out: and where there is no whisperer, contention ceaseth.
З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.
21 [As] coals are to hot embers, and wood to fire; so is a contentious man to inflame strife.
Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.
22 The words of a whisperer are as dainty morsels, and they go down into the innermost parts of the belly.
Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.
23 Fervent lips and a wicked heart are [like] an earthen vessel overlaid with silver dross.
Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —
24 He that hateth dissembleth with his lips, but he layeth up deceit within him:
устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:
25 When he speaketh fair, believe him not; for there are seven abominations in his heart:
коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!
26 Though [his] hatred cover itself with guile, his wickedness shall be openly shewed before the congregation.
Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.
27 Whoso diggeth a pit shall fall therein: and he that rolleth a stone, it shall return upon him.
Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.
28 A lying tongue hateth those whom it hath wounded; and a flattering mouth worketh ruin.
Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.
