Matthew 6
1 Take heed that ye do not your righteousness before men, to be seen of them: else ye have no reward with your Father which is in heaven.
Остерегайтесь подавати милостиню вашу перед людьми, щоб вони вас бачили; а то не мати мете ніякої нагороди від Отця вашого, що на небі.
2 When therefore thou doest alms, sound not a trumpet before thee, as the hypocrites do in the synagogues and in the streets, that they may have glory of men. Verily I say unto you, They have received their reward.
Тим, коли подаєш милостиню, то не труби в трубу перед собою, як роблять лицеміри по школах та по улицях, щоб здобути слави в людей. Істино глаголю вам: Мають вони нагороду собі.
3 But when thou doest alms, let not thy left hand know what thy right hand doeth:
Ти ж, як подаєш милостиню, то нехай ліва рука твоя не знає, що робить права:
4 that thine alms may be in secret: and thy Father which seeth in secret shall recompense thee.
щоб твоя милостиня була потайна; а Отець твій, що бачить потайне, віддасть тобі прилюдно.
5 And when ye pray, ye shall not be as the hypocrites: for they love to stand and pray in the synagogues and in the corners of the streets, that they may be seen of men. Verily I say unto you, They have received their reward.
І коли молиш ся, не будь таким, як лицеміри; бо вони люблять молитись, стоячи в школах та по росхідних улицях, щоб їх бачили люде. Істино глаголю вам: Мають вони нагороду собі.
6 But thou, when thou prayest, enter into thine inner chamber, and having shut thy door, pray to thy Father which is in secret, and thy Father which seeth in secret shall recompense thee.
Ти ж, коли молиш ся, увійди в хатину твою та, зачинивши двері, помолись Отцю твоєму потай; а Отець твій, що бачить потайне, віддасть тобі прилюдно.
7 And in praying use not vain repetitions, as the Gentiles do: for they think that they shall be heard for their much speaking.
Як же молитесь, то не говоріть багато, як погане: бо вони думають, що за довгі молитви будуть вислухані.
8 Be not therefore like unto them: for your Father knoweth what things ye have need of, before ye ask him.
Не приподоблюйте ся ж до них; бо Отець ваш знає, чого вам треба, перш нїж просите в Него.
9 After this manner therefore pray ye: Our Father which art in heaven, Hallowed be thy name.
Тим же то молїть ся ось як: Отче наш, що на небі! Нехай святить ся імя твоє.
10 Thy kingdom come. Thy will be done, as in heaven, so on earth.
Нехай прийде царство твоє. Нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі.
11 Give us this day our daily bread.
Хлїб наш щоденний дай нам сьогоднї.
12 And forgive us our debts, as we also have forgiven our debtors.
І прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим.
13 And bring us not into temptation, but deliver us from the evil [one].
І не введи нас у спокусу, а ізбави нас од лукавого. Бо твоє єсть царство й сила, й слава по віки. Амінь.
14 For if ye forgive men their trespasses, your heavenly Father will also forgive you.
Бо коли прощати мете людям провини їх, то й Отець ваш небесний прощати ме Вам.
15 But if ye forgive not men their trespasses, neither will your Father forgive your trespasses.
Як же не прощати мете людям провин їх, то й Отець ваш небесний не прощати буде провин ваших.
16 Moreover when ye fast, be not, as the hypocrites, of a sad countenance: for they disfigure their faces, that they may be seen of men to fast. Verily I say unto you, They have received their reward.
Коли ж постите, нехай не буде в вас, як у лицемірів, сумного виду: зміняють бо лиця свої, щоб здаватись людям постниками. Істинно глаголю вам: Що мають вони нагороду собі.
17 But thou, when thou fastest, anoint thy head, and wash thy face;
Ти ж, коли постиш, намасти голову твою, і вмий лице твоє;
18 that thou be not seen of men to fast, but of thy Father which is in secret: and thy Father, which seeth in secret, shall recompense thee.
щоб не здавав ся людям постником, а Отцеві твоєму, що потай; а Отець твій, що бачить потайне, віддасть тобі прилюдно.
19 Lay not up for yourselves treasures upon the earth, where moth and rust doth consume, and where thieves break through and steal:
Не збирайте собі скарбів на землї, де міль і ржа їсть, і де злодії підкопують ся і крадуть.
20 but lay up for yourselves treasures in heaven, where neither moth nor rust doth consume, and where thieves do not break through nor steal:
Збирайте ж собі скарби на небі, де нї міль, нї ржа не їсть, і де злодії не підкопують ся й не крадуть.
21 for where thy treasure is, there will thy heart be also.
Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше.
22 The lamp of the body is the eye: if therefore thine eye be single, thy whole body shall be full of light.
Сьвітло тїлу око; тим, коли око в тебе ясне, то й все тїло твоє буде сьвітле.
23 But if thine eye be evil, thy whole body shall be full of darkness. If therefore the light that is in thee be darkness, how great is the darkness!
Коли ж у тебе око лихе, то й все тіло твоє буде темне. Тим, коли сьвітло, що в тобі, буде темрява, то яка велика се темрява!
24 No man can serve two masters: for either he will hate the one, and love the other; or else he will hold to one, and despise the other. Ye cannot serve God and mammon.
Нїхто не може служити двом панам, бо, або одного ненавидіти ме, а другого любити ме; або до одного прихилить ся, а другим гордувати ме. Не можете Богу служити й мамонї.
25 Therefore I say unto you, Be not anxious for your life, what ye shall eat, or what ye shall drink; nor yet for your body, what ye shall put on. Is not the life more than the food, and the body than the raiment?
Тим глаголю вам: Не журіть ся життєм вашим, що вам їсти або пити; анї тїлом вашим, чим зодягти ся. Чи душа ж не більше їжі, а тїло одежі?
26 Behold the birds of the heaven, that they sow not, neither do they reap, nor gather into barns; and your heavenly Father feedeth them. Are not ye of much more value than they?
Спогляньте на птаство небесне, що не сїють і не жнуть, анї збирають у клуню; от же Отець важ небесний годує їх. А ви хиба не луччі від них?,
27 And which of you by being anxious can add one cubit unto his stature?
Хто з вас, журячись, може прибавити собі зросту хоч на один локіть?
28 And why are ye anxious concerning raiment? Consider the lilies of the field, how they grow; they toil not, neither do they spin:
І одежею чого вам журитись? Придивіть ся до польових лилїй як вони ростуть; не працюють, нї прядуть;
29 yet I say unto you, that even Solomon in all his glory was not arrayed like one of these.
глаголю ж вам: Що й Соломон у всїй славі своїй не одягавсь так як одна з них.
30 But if God doth so clothe the grass of the field, which today is, and tomorrow is cast into the oven, [shall he] not much more [clothe] you, O ye of little faith?
Коли ж Бог так з'одягав польове зіллє, що сьогоднї воно є, а завтра вкинуть його в піч, то чи не більше ж з'одягати ме вас, маловірні?
31 Be not therefore anxious, saying, What shall we eat? or, What shall drink? or, Wherewithal shall we be clothed?
Тим же то не журіть ся, кажучи: Що їсти мем? або: Що пити мем? або: Чим зодягнемось?
32 For after all these things do the Gentiles seek; for your heavenly Father knoweth that ye have need of all these things.
Про все таке побивають ся погане; бо Отець ваш небесний знає, що вам усього того треба.
33 But seek ye first his kingdom, and his righteousness; and all these things shall be added unto you.
А шукайте перш царства Божого та правди Його; се ж усе додасть ся вам.
34 Be not therefore anxious for the morrow: for the morrow will be anxious for itself. Sufficient unto the day is the evil thereof.
Оце ж не журіть ся про завтра; бо завтра журити меть ся само про своє. Доволї в кожного дня лиха свого.
