Matthew 27
1 Now when morning was come, all the chief priests and the elders of the people took counsel against Jesus to put him to death:
Рано-вранці всі первосвященники та старійшини народу зібралися, щоб винести Ісусові смертельний вирок.
2 and they bound him, and led him away, and delivered him up to Pilate the governor.
Вони зв’язали Ісуса та повели й передали Його Пилатові, наміснику.
3 Then Judas, which betrayed him, when he saw that he was condemned, repented himself, and brought back the thirty pieces of silver to the chief priests and elders,
Коли Юда-зрадник побачив, що Ісуса засуджено, він розкаявся й повернув тридцять срібників первосвященникам та старійшинам.
4 saying, I have sinned in that I betrayed innocent blood. But they said, What is that to us? see thou [to it].
Він сказав: ―Я згрішив, видавши Невинного Чоловіка. А вони відповіли: ―Що нам до того? Твоє діло.
5 And he cast down the pieces of silver into the sanctuary, and departed; and he went away and hanged himself.
Тоді, кинувши срібло в Храмі, він вийшов та пішов і повісився.
6 And the chief priests took the pieces of silver, and said, It is not lawful to put them into the treasury, since it is the price of blood.
Первосвященники взяли срібло та сказали: «Не годиться ставити ці гроші в Храмову скарбницю, бо вони є платою за кров».
7 And they took counsel, and bought with them the potter’s field, to bury strangers in.
Порадившись, вони купили поле гончаря для похорону чужинців.
8 Wherefore that field was called, The field of blood, unto this day.
Тому те поле називається «Полем крові» до сьогоднішнього дня.
9 Then was fulfilled that which was spoken by Jeremiah the prophet, saying, And they took the thirty pieces of silver, the price of him that was priced, whom [certain] of the children of Israel did price;
Тоді виповнилось сказане через пророка Єремію: «І взяли тридцять срібників – ціну Оціненого синами Ізраїля,
10 and they gave them for the potter’s field, as the Lord appointed me.
і віддали за поле гончаря, як наказав мені Господь».
11 Now Jesus stood before the governor: and the governor asked him, saying, Art thou the King of the Jews? And Jesus said unto him, Thou sayest.
Ісус представ перед намісником, і той запитав Його: ―Ти Цар юдеїв? Ісус відповів: ―Ти кажеш це!
12 And when he was accused by the chief priests and elders, he answered nothing.
Коли первосвященники та старійшини звинувачували Його, Він нічого не відповідав.
13 Then saith Pilate unto him, Hearest thou not how many things they witness against thee?
Тоді Пилат запитав Його: ―Не чуєш, скільки проти Тебе свідчать?
14 And he gave him no answer, not even to one word: insomuch that the governor marveled greatly.
Але Він не відповідав йому на жодне слово, так що намісник дуже здивувався.
15 Now at the feast the governor was wont to release unto the multitude one prisoner, whom they would.
На кожне свято намісник мав звичай відпускати народові одного з в’язнів, якого вони бажали.
16 And they had then a notable prisoner, called Barabbas.
Був тоді один відомий в’язень, на ім’я Ісус Варавва.
17 When therefore they were gathered together, Pilate said unto them, Whom will ye that I release unto you? Barabbas, or Jesus which is called Christ?
Коли вони зібралися, Пилат запитав: ―Кого з двох бажаєте, щоб я відпустив вам: Ісуса Варавву чи Ісуса, Який називається Христом?
18 For he knew that for envy they had delivered him up.
Бо він знав, що через заздрощі видали Ісуса.
19 And while he was sitting on the judgment-seat, his wife sent unto him, saying, Have thou nothing to do with that righteous man: for I have suffered many things this day in a dream because of him.
Поки Пилат сидів на місці для судді, його дружина надіслала до нього сказати: «Не роби нічого цьому Праведникові, бо сьогодні уві сні я багато страждала через Нього».
20 Now the chief priests and the elders persuaded the multitudes that they should ask for Barabbas, and destroy Jesus.
Але первосвященники й старійшини переконали людей, щоб просили відпустити їм Варавву й вбити Ісуса.
21 But the governor answered and said unto them, Whether of the twain will ye that I release unto you? And they said, Barabbas.
Намісник запитав: ―Кого з цих двох хочете звільнити? Вони відповіли: ―Варавву!
22 Pilate saith unto them, What then shall I do unto Jesus which is called Christ? They all say, Let him be crucified.
Тоді Пилат звернувся до них: ―А що мені робити з Ісусом, Який зветься Христом? Вони всі сказали: ―Хай буде розіп’ятий!
23 And he said, Why, what evil hath he done? But they cried out exceedingly, saying, Let him be crucified.
Він спитав: ―Яке ж зло Він скоїв? Але вони ще сильніше закричали: ―Хай буде розіп’ятий!
24 So when Pilate saw that he prevailed nothing, but rather that a tumult was arising, he took water, and washed his hands before the multitude, saying, I am innocent of the blood of this righteous man: see ye [to it].
Коли Пилат побачив, що нічого не може зробити й що заворушення в народі тільки зростає, він узяв воду та вмив руки перед натовпом, кажучи: ―Я не винний в Його крові! Дивіться самі!
25 And all the people answered and said, His blood [be] on us, and on our children.
Увесь народ відповів: ―Нехай Його кров буде на нас і на наших дітях!
26 Then released he unto them Barabbas: but Jesus he scourged and delivered to be crucified.
Тоді Пилат відпустив їм Варавву, а Ісуса наказав бичувати та віддав на розп’яття.
27 Then the soldiers of the governor took Jesus into the palace, and gathered unto him the whole band.
Після цього воїни намісника відвели Ісуса в преторію, де біля Нього зібрали всю когорту.
28 And they stripped him, and put on him a scarlet robe.
Вони роздягли Його й накинули на Нього багряницю.
29 And they plaited a crown of thorns and put it upon his head, and a reed in his right hand; and they kneeled down before him, and mocked him, saying, Hail, King of the Jews!
Сплели та поклали на голову вінок із тернини, а в праву руку [дали] тростину. І, вклонивши коліна перед Ним, глузували з Нього, кажучи: «Вітаємо Тебе, Царю юдеїв!»
30 And they spat upon him, and took the reed and smote him on the head.
Потім вони плювали на Нього й, узявши тростину, били нею Ісуса по голові.
31 And when they had mocked him, they took off from him the robe, and put on him his garments, and led him away to crucify him.
Коли закінчили знущатися, зняли з Ісуса плащ, надягнули на Нього Його одяг і відвели на розп’яття.
32 And as they came out, they found a man of Cyrene, Simon by name: him they compelled to go [with them], that he might bear his cross.
Коли вони виходили, то зустріли чоловіка з Кирени, на ім’я Симон, і змусили його нести хрест Ісуса.
33 And when they were come unto a place called Golgotha, that is to say, The place of a skull,
Коли прийшли на місце, яке називалося Голгофа (що означає «місце Черепа»),
34 they gave him wine to drink mingled with gall: and when he had tasted it, he would not drink.
дали Йому випити вина, змішаного з жовчю. Але, скуштувавши, Він не захотів випити.
35 And when they had crucified him, they parted his garments among them, casting lots:
Розіп’явши Ісуса, вони розділили між собою Його одяг, кидаючи жереб.
36 and they sat and watched him there.
А потім сіли там і стерегли Його.
37 And they set up over his head his accusation written, THIS IS JESUS THE KING OF THE JEWS.
Над Його головою прибили напис, на якому була Його провина: це ісус, цар юдеїв.
38 Then are there crucified with him two robbers, one on the right hand, and one on the left.
Тоді ж разом із Ним розіп’яли і двох розбійників: одного – праворуч, а іншого – ліворуч від Нього.
39 And they that passed by railed on him, wagging their heads,
Ті, що проходили повз, богохульствували проти Нього. Вони хитали головами
40 and saying, Thou that destroyest the temple, and buildest it in three days, save thyself: if thou art the Son of God, come down from the cross.
й казали: «Ти ж збирався зруйнувати Храм і відбудувати його за три дні. Спаси Себе Самого. Якщо Ти Син Божий, то зійди з хреста!»
41 In like manner also the chief priests mocking [him], with the scribes and elders, said,
Первосвященники разом із книжниками та старійшинами також насміхалися з Нього, кажучи:
42 He saved others; himself he cannot save. He is the King of Israel; let him now come down from the cross, and we will believe on him.
«Інших рятував, а Себе не може врятувати! Якщо Він насправді Цар Ізраїля, то нехай зараз зійде з хреста, і ми повіримо в Нього!
43 He trusteth on God; let him deliver him now, if he desireth him: for he said, I am the Son of God.
Він покладався на Бога, тож нехай тепер Бог врятує Його, якщо хоче. Адже Він казав: „Я Син Божий!“».
44 And the robbers also that were crucified with him cast upon him the same reproach.
Розбійники, розіп’яті разом із Ним, також насміхалися з Нього.
45 Now from the sixth hour there was darkness over all the land until the ninth hour.
Від шостої години настала темрява по всій землі – аж до дев’ятої години.
46 And about the ninth hour Jesus cried with a loud voice, saying, Eli, Eli, lama sabachthani? that is, My God, my God, why hast thou forsaken me?
Десь о дев’ятій годині Ісус закричав гучним голосом: «Елі, Елі, лема савахтані?», що означає: «Боже Мій, Боже Мій, чому Ти покинув Мене?»
47 And some of them that stood there, when they heard it, said, This man calleth Elijah.
Деякі з тих, що там стояли, почувши це, казали: «Він кличе Іллю!»
48 And straightway one of them ran, and took a sponge, and filled it with vinegar, and put it on a reed, and gave him to drink.
Один із них одразу ж побіг, узяв губку, наповнив її кислим вином, настромив на тростину й дав Йому пити.
49 And the rest said, Let be; let us see whether Elijah cometh to save him.
А інші казали: «Облиш, побачимо, чи прийде Ілля спасти Його!»
50 And Jesus cried again with a loud voice, and yielded up his spirit.
Але Ісус, знову голосно скрикнувши, віддав духа.
51 And behold, the veil of the temple was rent in twain from the top to the bottom; and the earth did quake; and the rocks were rent;
І ось завіса в Храмі розірвалася надвоє зверху донизу, земля затряслася, і скелі розкололися.
52 and the tombs were opened; and many bodies of the saints that had fallen asleep were raised;
Гроби відкрилися, і багато тіл померлих святих воскресло.
53 and coming forth out of the tombs after his resurrection they entered into the holy city and appeared unto many.
І, вийшовши з гробів після воскресіння Ісуса, увійшли до святого міста та явилися багатьом.
54 Now the centurion, and they that were with him watching Jesus, when they saw the earthquake, and the things that were done, feared exceedingly, saying, Truly this was the Son of God.
Коли сотник і ті, що з ним стерегли Ісуса, побачили землетрус і те, що сталося, вони дуже злякалися й сказали: «Цей [чоловік] справді був Сином Божим!»
55 And many women were there beholding from afar, which had followed Jesus from Galilee, ministering unto him:
Там було багато жінок, які стояли поодаль і дивилися. Вони прийшли за Ісусом із Галілеї та служили Йому.
56 among whom was Mary Magdalene, and Mary the mother of James and Joses, and the mother of the sons of Zebedee.
Серед них були Марія Магдалина, Марія – мати Якова та Йосифа, і мати синів Зеведеєвих.
57 And when even was come, there came a rich man from Arimathaea, named Joseph, who also himself was Jesus’ disciple:
Коли настав вечір, прийшов багатий чоловік з Ариматеї, на ім’я Йосиф, який теж був учнем Ісуса.
58 this man went to Pilate, and asked for the body of Jesus. Then Pilate commanded it to be given up.
Він пішов до Пилата та попросив тіло Ісуса, і тоді Пилат наказав віддати тіло [Йосифові].
59 And Joseph took the body, and wrapped it in a clean linen cloth,
Йосиф узяв тіло Ісуса, обгорнув у чисту льняну тканину
60 and laid it in his own new tomb, which he had hewn out in the rock: and he rolled a great stone to the door of the tomb, and departed.
й поклав до своєї нової гробниці, яку висік у скелі. До входу в гробницю привалив великий камінь.
61 And Mary Magdalene was there, and the other Mary, sitting over against the sepulchre.
А були там Марія Магдалина та друга Марія, які стояли навпроти гробниці.
62 Now on the morrow, which is [the day] after the Preparation, the chief priests and the Pharisees were gathered together unto Pilate,
Наступного дня, що після дня Приготування, первосвященники та фарисеї зібралися разом у Пилата
63 saying, Sir, we remember that that deceiver said, while he was yet alive, After three days I rise again.
й сказали: ―Володарю, ми пригадали, що Той обманщик, коли ще був живий, казав: «Через три дні Я воскресну!»
64 Command therefore that the sepulchre be made sure until the third day, lest haply his disciples come and steal him away, and say unto the people, He is risen from the dead: and the last error will be worse than the first.
Тож накажи стерегти гробницю до третього дня. Щоб Його учні, прийшовши, не вкрали Його й не сказали народові, що Він воскрес із мертвих. І останній обман буде гірший від першого.
65 Pilate said unto them, Ye have a guard: go your way, make it [as] sure as ye can.
Тоді Пилат відповів: ―Ви маєте охорону, ідіть та охороняйте, як знаєте.
66 So they went, and made the sepulchre sure, sealing the stone, the guard being with them.
Вони пішли, поставили охорону біля гробниці та закріпили камінь печаткою.
