Matthew 25
1 Then shall the kingdom of heaven be likened unto ten virgins, which took their lamps, and went forth to meet the bridegroom.
Тоді уподобить ся царство небесне десяти дівчатам, що, взявши каганці свої, вийшли назустріч женихові.
2 And five of them were foolish, and five were wise.
Пять же були з них розумні, а пять необачні.
3 For the foolish, when they took their lamps, took no oil with them:
Котрі необачні, взявши каганці свої, не взяли з собою олїї.
4 but the wise took oil in their vessels with their lamps.
Розумні ж узяли олії в пляшечки свої з каганцями своїми.
5 Now while the bridegroom tarried, they all slumbered and slept.
Як же жених барив ся, задрімали всі, та й поснули.
6 But at midnight there is a cry, Behold, the bridegroom! Come ye forth to meet him.
О півночі ж постав крик: Ось жених ійде; виходьте назустріч йому!
7 Then all those virgins arose, and trimmed their lamps.
Тоді повставали всі дівчата тиї, та й украсили каганці свої.
8 And the foolish said unto the wise, Give us of your oil; for our lamps are going out.
Необачні ж казали до розумних: Дайте нам олії вашої, бо каганці наші гаснуть.
9 But the wise answered, saying, Peradventure there will not be enough for us and you: go ye rather to them that sell, and buy for yourselves.
Відказали ж розумні, говорячи: Щоб не стало нам і вам; а йдіть лучче до тих, що продають, та. й купіть собі.
10 And while they went away to buy, the bridegroom came; and they that were ready went in with him to the marriage feast: and the door was shut.
Як же йшли вони купувати, прийшов жених; і що були готові, увійшли з ним на весїлле; і зачинено двері.
11 Afterward come also the other virgins, saying, Lord, Lord, open to us.
Опісля ж приходять і другі дівчата, та й кажуть: Господи, Господи, відчини нам.
12 But he answered and said, Verily I say unto you, I know you not.
Він же, озвавшись, рече: Істино глалолю вам: Не знаю вас.
13 Watch therefore, for ye know not the day nor the hour.
Отим же то пильнуйте, бо не знаєте дня, нї години, коди Син чоловічий прийде.
14 For [it is] as [when] a man, going into another country, called his own servants, and delivered unto them his goods.
Бо, як чоловік, від'їжджаючи, прикликав слуги свої, і передав їм достатки свої,
15 And unto one he gave five talents, to another two, to another one; to each according to his several ability; and he went on his journey.
і одному дав пять талантів, другому два, иншому ж один, кожному по його сназі, та й відїхав зараз.
16 Straightway he that received the five talents went and traded with them, and made other five talents.
Пійшовши ж той, що взяв пять талантів, орудував ними, й придбав других пять талантів.
17 In like manner he also that [received] the two gained other two.
Так само й той, що два, придбав і він других два.
18 But he that received the one went away and digged in the earth, and hid his lord’s money.
Той же, що взяв один, пійшовши, закопав у землю, і сховав срібло пана свого.
19 Now after a long time the lord of those servants cometh, and maketh a reckoning with them.
По довгому ж часу, приходить пан слуг тих, і бере перелік із них.
20 And he that received the five talents came and brought other five talents, saying, Lord, thou deliveredst unto me five talents: lo, I have gained other five talents.
І, приступивши той, що взяв пять талантів, принїс і других пять талантів, говорячи; Пане, пять талантів менї передав єси; ось других пять талантів придбав я ними.
21 His lord said unto him, Well done, good and faithful servant: thou hast been faithful over a few things, I will set thee over many things: enter thou into the joy of thy lord.
Рече ж до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
22 And he also that [received] the two talents came and said, Lord, thou deliveredst unto me two talents: lo, I have gained other two talents.
Приступивши ж і той, що взяв два таланти, сказав: Пане, два таланти менї передав єси; ось других два таланти придбав я ними.
23 His lord said unto him, Well done, good and faithful servant; thou hast been faithful over a few things, I will set thee over many things: enter thou into the joy of thy lord.
Рече до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
24 And he also that had received the one talent came and said, Lord, I knew thee that thou art a hard man, reaping where thou didst not sow, and gathering where thou didst not scatter:
Приступивши ж і той, що взяв один талант, сказав: Пане, знав я тебе, що жорстокий єси чоловік, що жнеш, де не сїяв, і збираєш, де не розсипав;
25 and I was afraid, and went away and hid thy talent in the earth: lo, thou hast thine own.
і, злякавшись, пійшов та сховав твій талант у землї. Оце ж маєш твоє.
26 But his lord answered and said unto him, Thou wicked and slothful servant, thou knewest that I reap where I sowed not, and gather where I did not scatter;
Озвав ся ж пан його й рече до него: Лукавий слуго й лїнивий, знав єси, що жну, де не сїяв, і збираю, де не розсипав:
27 thou oughtest therefore to have put my money to the bankers, and at my coming I should have received back mine own with interest.
так треба було оддати срібло моє міняльникам, і, прийшовши, взяв би я своє з лихвою.
28 Take ye away therefore the talent from him, and give it unto him that hath the ten talents.
Візьміть же від него талант, та дайте тому, що має десять талантів.
29 For unto every one that hath shall be given, and he shall have abundance: but from him that hath not, even that which he hath shall be taken away.
Кожному бо маючому всюдидасть ся, і надто мати ме; у немаючого ж, і що має, візьметь ся від него.
30 And cast ye out the unprofitable servant into the outer darkness: there shall be the weeping and gnashing of teeth.
І викиньте слугу нікчемного у темряву надвірню: там буде плач і скреготаннє зубів.
31 But when the Son of man shall come in his glory, and all the angels with him, then shall he sit on the throne of his glory:
Як же прийде Син чоловічий у славі своїй, і всї сьвяті ангели з ним, тодї сяде він на престолї слави своєї;
32 and before him shall be gathered all the nations: and he shall separate them one from another, as the shepherd separateth the sheep from the goats:
і зберуть ся перед него всї народи; й відлучить він їх одних од других, як пастух одлучує овець од козлів;
33 and he shall set the sheep on his right hand, but the goats on the left.
і поставить овець по правицї в себе, а козлів по лївицї.
34 Then shall the King say unto them on his right hand, Come, ye blessed of my Father, inherit the kingdom prepared for you from the foundation of the world:
Тодї скаже царь тим, що по правицї в него: Прийдіть, благословенні Отця мого, осягніть царство, приготовлене вам од основання сьвіту.
35 for I was an hungred, and ye gave me meat: I was thirsty, and ye gave me drink: I was a stranger, and ye took me in;
Бо я голодував, а ви дали менї їсти; жаждував, і напоїли мене; був чуженицею, і прийняли мене;
36 naked, and ye clothed me: I was sick, and ye visited me: I was in prison, and ye came unto me.
нагий, і з'одягли мене; недугував, і одвідали мене; був у темниці, і прийшли до мене.
37 Then shall the righteous answer him, saying, Lord, when saw we thee an hungred, and fed thee? or athirst, and gave thee drink?
Озвуть ся тодї до него праведні, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, та й накормили? або і жадного, та й напоїли?
38 And when saw we thee a stranger, and took thee in? or naked, and clothed thee?
Коли ж бачили тебе чуженицею, та й прийняли? або нагим, та й з'одягли?
39 And when saw we thee sick, or in prison, and came unto thee?
Коли ж бачили тебе недужим або в темницї, та й прийшли до тебе?
40 And the King shall answer and say unto them, Verily I say unto you, Inasmuch as ye did it unto one of these my brethren, [even] these least, ye did it unto me.
І озвавшись цар, промовить до них: Істино глаголю вам; Скільки раз ви чинили се одному з сих братів моїх найменших, менї чинили.
41 Then shall he say also unto them on the left hand, Depart from me, ye cursed, into the eternal fire which is prepared for the devil and his angels: (aiōnios g166)
Тодї скаже він і до тих, що по лївицї: Ідїть од мене, прокляті, ув огонь вічний, приготовлений дияволові та ангелам його: (aiōnios g166)
42 for I was an hungred, and ye gave me no meat: I was thirsty, and ye gave me no drink:
бо я голодував, і не дали ви менї їсти; жаждував, і не напоїли мене;
43 I was a stranger, and ye took me not in; naked, and ye clothed me not; sick, and in prison, and ye visited me not.
був чуженицею, і не прийняли мене; нагим, і не з'одягли мене; недужим і в темницї, і не одвідали мене.
44 Then shall they also answer, saying, Lord, when saw we thee an hungred, or athirst, or a stranger, or naked, or sick, or in prison, and did not minister unto thee?
Тодї озвуть ся до него й сї, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, або жадного, або чуженицею, або нагого, або недужого, або в темницї, та й не послужили тобі?
45 Then shall he answer them, saying, Verily I say unto you, Inasmuch as ye did it not unto one of these least, ye did it not unto me.
Озветь ся тодї до них і промовить, глаголючи: Істино глаголю вам: Скільки раз не чинили ви сього одному з сих найменших, і менї не чинили.
