Job 33
1 Howbeit, Job, I pray thee, hear my speech, and hearken to all my words.
Але слухай но, Йо́ве, промови мої, і візьми́ до ушей всі слова́ мої.
2 Behold now, I have opened my mouth, my tongue hath spoken in my mouth.
Ось я уста свої відкрива́ю, в моїх устах говорить язик мій.
3 My words [shall utter] the uprightness of my heart: and that which my lips know they shall speak sincerely.
Простота́ мого серця — слова́ мої, і ви́словлять ясно знання́ мої уста.
4 The spirit of God hath made me, and the breath of the Almighty giveth me life.
Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього по́дих.
5 If thou canst, answer thou me; set [thy words] in order before me, stand forth.
Якщо можеш, то дай мені відповідь, ви́шикуйсь передо мною, поста́вся!
6 Behold, I am toward God even as thou art: I also am formed out of the clay.
Тож Божий і я, як і ти, — з глини ви́тиснений теж і я!
7 Behold, my terror shall not make thee afraid, neither shall my pressure be heavy upon thee.
Ото страх мій тебе не настра́шить, і не буде тяжко́ю рука моя на тобі.
8 Surely thou hast spoken in mine hearing, and I have heard the voice of [thy] words, [saying],
Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів:
9 I am clean, without transgression; I am innocent, neither is there iniquity in me:
„Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!
10 Behold, he findeth occasions against me, he counteth me for his enemy;
Оце Сам Він причини на мене знахо́дить, уважає мене Собі ворогом.
11 He putteth my feet in the stocks, he marketh all my paths.
У кайда́ни закув мої но́ги, усі стежки́ мої Він стереже“.
12 Behold, I will answer thee, in this thou art not just; for God is greater than man.
Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за люди́ну!
13 Why dost thou strive against him? for he giveth not account of any of his matters.
Чого Ти із Ним спереча́єшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає?
14 For God speaketh once, yea twice, [though man] regardeth it not.
Бо Бог промовляє і раз, і два ра́зи, та люди́на не бачить того́:
15 In a dream, in a vision of the night, when deep sleep falleth upon men, in slumberings upon the bed;
у сні, у виді́нні нічно́му, коли міцний сой на людей напада́є, в дрімо́тах на ложі, —
16 Then he openeth the ears of men, and sealeth their instruction,
тоді відкриває Він ухо людей, і настра́шує їх осторо́гою,
17 That he may withdraw man [from his] purpose, and hide pride from man;
щоб відве́сти люди́ну від чину її́, і Він гордість від мужа ховає,
18 He keepeth back his soul from the pit, and his life from perishing by the sword.
щоб від гро́бу повстримати душу його́, а живая його щоб не впала на ра́тище.
19 He is chastened also with pain upon his bed, and with continual strife in his bones:
І карається хворістю він на посте́лі своїй, а в костя́х його сва́рка міцна́.
20 So that his life abhorreth bread, and his soul dainty meat.
І жива його бри́диться хлібом, а душа його — стравою влю́бленою.
21 His flesh is consumed away, that it cannot be seen; and his bones that were not seen stick out.
Гине тіло його, аж не видно його, і вистають його кості, що пе́рше не видні були́.
22 Yea, his soul draweth near unto the pit, and his life to the destroyers.
І до гро́бу душа його збли́жується, а живая його — до померлих іде.
23 If there be with him an angel, an interpreter, one among a thousand, to shew unto man what is right for him;
Якщо ж Ангол-засту́пник при нім, один з тисячі, щоб предста́вити люди́ні її правоту,
24 Then he is gracious unto him, and saith, Deliver him from going down to the pit, I have found a ransom.
то Він буде йому милосердний та й скаже: „Звільни ти його, щоб до гро́бу не йшов він, — Я ви́куп знайшов“.
25 His flesh shall be fresher than a child’s; he returneth to the days of his youth:
Тоді відмоло́диться тіло його, пове́рне до днів його ю́ности.
26 He prayeth unto God, and he is favourable unto him; so that he seeth his face with joy: and he restoreth unto man his righteousness.
Він благатиме Бога, й його Собі Він уподо́бає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість.
27 He singeth before men, and saith, I have sinned, and perverted that which was right, and it profited me not:
Він диви́тиметься на людей й говоритиме: „Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.
28 He hath redeemed my soul from going into the pit, and my life shall behold the light.
Він викупив душу мою, щоб до гро́бу не йшла, і буде бачити світло живая моя“.
29 Lo, all these things doth God work, twice, [yea] thrice, with a man,
Бог робить це все дві́чі-три́чі з люди́ною,
30 To bring back his soul from the pit, that he may be enlightened with the light of the living.
щоб душу її відвернути від гро́бу, щоб він був освітлений світлом живих.
31 Mark well, O Job, hearken unto me: hold thy peace, and I will speak.
Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовля́тиму!
32 If thou hast any thing to say, answer me: speak, for I desire to justify thee.
Коли маєш слова́, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправда́ння.
33 If not, hearken thou unto me: hold thy peace, and I will teach thee wisdom.
Якщо ні — ти послухай мене; помовчи, й я навчу́ тебе мудрости!“
