Jeremiah 25
1 The word that came to Jeremiah concerning all the people of Judah in the fourth year of Jehoiakim the son of Josiah, king of Judah; the same was the first year of Nebuchadrezzar king of Babylon;
Слово, що було́ до Єремії про ввесь наро́д Юдин за четвертого року Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного — це перший рік Навуходоно́сора, царя вавилонського,
2 the which Jeremiah the prophet spake unto all the people of Judah, and to all the inhabitants of Jerusalem, saying:
що його сказав пророк Єремія про ввесь Юдин наро́д та до всіх ме́шканців Єрусалиму, говорячи:
3 From the thirteenth year of Josiah the son of Amon, king of Judah, even unto this day, these three and twenty years, the word of the LORD hath come unto me, and I have spoken unto you, rising up early and speaking; but ye have not hearkened.
„Від тринадцятого року Йосії, Амонового сина, царя Юдиного, і аж до цього дня, це вже двадцять і три роки, було слово Господнє до ме́не. І говорив я до вас, говорячи пильно, та не слухали ви.
4 And the LORD hath sent unto you all his servants the prophets, rising up early and sending them; but ye have not hearkened, nor inclined your ear to hear;
І посилав Господь до вас усіх Своїх рабів пророків, рано та пізно, та не слухали ви, і не нахилили свого уха, щоб послу́хати.
5 saying, Return ye now every one from his evil way, and from the evil of your doings, and dwell in the land that the LORD hath given unto you and to your fathers, from of old and even for evermore:
А вони говорили: Верніться кожен зо своєї злої дороги та зо зла ваших учи́нків, і сидіть на тій землі, яку Господь дав вам та вашим батька́м відвіку й аж навіки.
6 and go not after other gods to serve them, and to worship them, and provoke me not to anger with the work of your hands; and I will do you no hurt.
І не ходіть за іншими бога́ми, щоб служити їм та щоб вклоня́тися їм, і не гніві́ть Мене роботою ваших рук, — і Я не вчиню́ вам лихого.
7 Yet ye have not hearkened unto me, saith the LORD; that ye might provoke me to anger with the work of your hands to your own hurt.
Та ви не прислу́халися до Мене, — говорить Господь, — щоб не гніви́ти Мене чином рук своїх, на зло собі.
8 Therefore thus saith the LORD of hosts; Because ye have not heard my words,
Тому́ так промовляє Господь Саваот: За те, що ви не слу́халися слів Моїх,
9 behold, I will send and take all the families of the north, saith the LORD, and [I will send] unto Nebuchadrezzar the king of Babylon, my servant, and will bring them against this land, and against the inhabitants thereof, and against all these nations round about; and I will utterly destroy them, and make them an astonishment, and an hissing, and perpetual desolations.
ось Я пошлю й позбираю всі півні́чні ро́ди, — говорить Господь, — пошлю до Навуходоно́сора, царя вавилонського, Мого раба, і наведу́ їх на край цей, і на ме́шканців його та на всіх цих наро́дів навко́ло, і вчиню їх закля́ттям, і оберну́ їх на страхі́ття, і на посміхо́вище, і на вічні руїни.
10 Moreover I will take from them the voice of mirth and the voice of gladness, the voice of the bridegroom and the voice of the bride, the sound of the millstones, and the light of the candle.
І Я ви́гублю в них голос радісний та голос веселий, голос молодого та голос молодої, гуркіт жо́рен та світло світи́льника...
11 And this whole land shall be a desolation, and an astonishment; and these nations shall serve the king of Babylon seventy years.
І стане цей край руїною, спусто́шенням, а ці народи будуть служити вавилонському царе́ві сімдеся́т літ!
12 And it shall come to pass, when seventy years are accomplished, that I will punish the king of Babylon, and that nation, saith the LORD, for their iniquity, and the land of the Chaldeans; and I will make it desolate for ever.
І станеться, як спо́вниться сімдеся́т літ, покара́ю Я вавилонського царя та цей люд, — говорить Господь, — за їхню провину, та халдейський край, — й оберну́ його на вічне спусто́шення.
13 And I will bring upon that land all my words which I have pronounced against it, even all that is written in this book, which Jeremiah hath prophesied against all the nations.
І спрова́джу на цей край всі Мої слова́, що Я говорив був проти нього, усе, що написане в цій книзі, що пророкував Єремія про всі наро́ди.
14 For many nations and great kings shall serve themselves of them, even of them: and I will recompense them according to their deeds, and according to the work of their hands.
Бо їх понево́лять числе́нні народи та великі царі, і Я надолу́жу їм за їхнім чином та за ді́лом їхніх рук.
15 For thus saith the LORD, the God of Israel, unto me: Take the cup of the wine of this fury at my hand, and cause all the nations, to whom I send thee, to drink it.
Бо так промовляє до мене Господь, Бог Ізраїлів: Візьми з Моєї руки ке́ліха вина цього гніву, і напо́їш ним усі наро́ди, до яких посилаю тебе.
16 And they shall drink, and reel to and fro, and be mad, because of the sword that I will send among them.
І будуть вони пити, і будуть хитатися, і стратять розум через меча́, що Я посилаю між них...“
17 Then took I the cup at the LORD’S hand, and made all the nations to drink, unto whom the LORD had sent me:
І взяв я ке́ліха з Господньої руки, і напоїв усі наро́ди, до яких Господь висилав мене:
18 [to wit], Jerusalem, and the cities of Judah, and the kings thereof, and the princes thereof, to make them a desolation, an astonishment, an hissing, and a curse; as it is this day;
Єрусалим та міста Юди, і царів його та прави́телів його, щоб віддати їх на руїну, на страхі́ття, на посміхо́вище та на прокля́ття, як цього дня,
19 Pharaoh king of Egypt, and his servants, and his princes, and all his people;
фараона, царя єгипетського, і рабів його, і правителів його, та ввесь його наро́д,
20 and all the mingled people, and all the kings of the land of Uz, and all the kings of the land of the Philistines, and Ashkelon, and Gaza, and Ekron, and the remnant of Ashdod;
і всю мішани́ну народів Єгипту, і всіх царів кра́ю Уц, і всіх царів филисти́мського кра́ю, і Ашкелон, і Аззу, і Екрон, і решту Ашдоду,
21 Edom, and Moab, and the children of Ammon;
Едома й Моава та синів Аммона,
22 and all the kings of Tyre, and all the kings of Zidon, and the kings of the isle which is beyond the sea;
і всіх царів Тиру, і всіх царів Сидону, і всіх царів острові́в, що на тому боці моря,
23 Dedan, and Tema, and Buz, and all that have the corners [of their hair] polled;
і Дедана, і Тему, і Буза, і всіх, що воло́сся довко́ла стрижуть,
24 and all the kings of Arabia, and all the kings of the mingled people that dwell in the wilderness;
і всіх царів Арабії, і всіх царів мішаних наро́дів, що пробува́ють у пустині,
25 and all the kings of Zimri, and all the kings of Elam, and all the kings of the Medes;
і всіх царів Зімрі, і всіх царів Еламу, і всіх царів Мідії,
26 and all the kings of the north, far and near, one with another; and all the kingdoms of the world, which are upon the face of the earth: and the king of Sheshach shall drink after them.
і всіх царів пі́вночі, близьки́х та далеких один від о́дного, і всі царства землі, що на земній поверхні, а цар Шешаху буде пити по них.
27 And thou shalt say unto them, Thus saith the LORD of hosts, the God of Israel: Drink ye, and be drunken, and spue, and fall, and rise no more, because of the sword which I will send among you.
І скажеш до них: Так говорить Господь Савао́т, Бог Ізраїлів: Пийте й впива́йтеся, і виме́туйте, і падайте та не вставайте перед мече́м, що Я посилаю між вас.
28 And it shall be, if they refuse to take the cup at thine hand to drink, then shalt thou say unto them, Thus saith the LORD of hosts: Ye shall surely drink.
І буде, коли не захо́чуть вони взяти ке́ліха з твоєї руки на пиття́, то промовиш до них: Так говорить Господь Савао́т: Конче бу́дете пити!
29 For, lo, I begin to work evil at the city which is called by my name, and should ye be utterly unpunished? Ye shall not be unpunished: for I will call for a sword upon all the inhabitants of the earth, saith the LORD of hosts.
Бо ось у місті, що там було кликане Йме́ння Моє, зачинаю чинити лихе, а чи ви не покарані бу́дете? Покарані бу́дете, бо Я кличу меча на всіх ме́шканців краю́, говорить Господь Савао́т!
30 Therefore prophesy thou against them all these words, and say unto them, The LORD shall roar from on high, and utter his voice from his holy habitation; he shall mightily roar against his fold; he shall give a shout, as they that tread [the grapes], against all the inhabitants of the earth.
А ти пророкувати їм будеш усі ці слова́, й до них скажеш: Господь загрими́ть з височини́, і з мешкання святого Свого Свій голос подасть! Загримить на оселю Свою, кликне Він, мов чави́льники ті винограду, відповість усім мешканцям земним!
31 A noise shall come even to the end of the earth; for the LORD hath a controversy with the nations, he will plead with all flesh; as for the wicked, he will give them to the sword, saith the LORD.
Дійде го́мін до кра́ю землі, бо в Господа пря із наро́дами, — Він буде судити кожне тіло і несправедливих віддасть їхньому мече́ві, — говорить Господь.
32 Thus saith the LORD of hosts, Behold, evil shall go forth from nation to nation, and a great tempest shall be raised up from the uttermost parts of the earth.
Так говорить Господь Савао́т: Ось лихо вихо́дить від люду до люду, і буря велика пробу́диться з кі́нців землі, —
33 And the slain of the LORD shall be at that day from one end of the earth even unto the other end of the earth: they shall not be lamented, neither gathered, nor buried; they shall be dung upon the face of the ground.
і будуть побиті від Господа в день той лежати від кра́ю землі й аж до кра́ю землі: не будуть опла́кувані, і не будуть позби́рані, і не будуть похо́вані, — гноєм стануть вони на поверхні землі!
34 Howl, ye shepherds, and cry; and wallow yourselves [in ashes], ye principal of the flock: for the days of your slaughter are fully come, and I will break you in pieces, and ye shall fall like a pleasant vessel.
Ридайте, о па́стирі, та голосі́ть, і валяйтесь у по́пелі, проводирі́ ви ота́ри, бо ви́повнились ваші дні для зарі́зу, і вас розпоро́шу, і впаде́те, немов дорога́ та посу́дина!
35 And the shepherds shall have no way to flee, nor the principal of the flock to escape.
І не матимуть па́стирі за́хисту, а проводирі́ череди́ — утіка́ння.
36 A voice of the cry of the shepherds, and the howling of the principal of the flock! for the LORD layeth waste their pasture.
І чути крик па́стирів, і лемент тих поводирі́в череди́, бо пусто́шить Господь їхню че́реду,
37 And the peaceable folds are brought to silence because of the fierce anger of the LORD.
і попусто́шені мирні пасо́виська через пала́ння Господнього гніву...
38 He hath forsaken his covert, as the lion: for their land is become an astonishment because of the fierceness of the oppressing [sword], and because of his fierce anger.
Він покинув, як лев свою пу́щу, бо стався страхі́ттям їхній край через меча гноби́теля, і через запал гніву Його“.
