Exodus 21
1 Now these are the judgments which thou shalt set before them.
А оце зако́ни, що ти викладеш перед ними:
2 If thou buy an Hebrew servant, six years he shall serve: and in the seventh he shall go out free for nothing.
Коли купиш єврейського раба, нехай він працює шість років, а сьомого нехай вийде да́рмо на волю.
3 If he come in by himself, he shall go out by himself: if he be married, then his wife shall go out with him.
Якщо при́йде він сам один, нехай сам один і вийде; коли він має жінку, то з ним вийде й жінка його.
4 If his master give him a wife, and she bear him sons or daughters; the wife and her children shall be her master’s, and he shall go out by himself.
Якщо пан його дасть йому жінку, і вона породить йому синів або дочо́к, — та жінка та діти її нехай будуть для пана її, а він нехай вийде сам один.
5 But if the servant shall plainly say, I love my master, my wife, and my children; I will not go out free:
А якщо раб той щиро скаже: „Полюбив я пана свого, жінку свою та дітей своїх, — не вийду на волю“,
6 then his master shall bring him unto God, and shall bring him to the door, or unto the door post; and his master shall bore his ear through with an awl; and he shall serve him for ever.
то нехай його пан приведе́ його до суддів, і підведе його до дверей або до бічни́х одві́рків, та й проколе пан його вухо йому шилом, — і він буде робити йому повіки!
7 And if a man sell his daughter to be a maidservant, she shall not go out as the menservants do.
А коли хто продасть дочку́ свою на неві́льницю, — не вийде вона, як виходять раби.
8 If she please not her master, who hath espoused her to himself, then shall he let her be redeemed: to sell her unto a strange people he shall have no power, seeing he hath dealt deceitfully with her.
Якщо вона невгодна в оча́х свого пана, який призна́чив був її собі, то нехай позволить її викупити. Не вільно йому продати її до народу чужого, коли зрадить її.
9 And if he espouse her unto his son, he shall deal with her after the manner of daughters.
А якщо призна́чить її для сина свого, то зробить їй за правом дочо́к.
10 If he take him another [wife]; her food, her raiment, and her duty of marriage, shall he not diminish.
Якщо візьме собі іншу, то не зменшить поживи їй, одежі їй і подру́жнього пожиття́ їй.
11 And if he do not these three unto her, then shall she go out for nothing, without money.
А коли він цих трьох речей не робитиме їй, то вона вийде да́рмо, без о́купу.
12 He that smiteth a man, so that he die, shall surely be put to death.
Хто вдарить люди́ну, і вона вмре, той конче буде забитий.
13 And if a man lie not in wait, but God deliver [him] into his hand; then I will appoint thee a place whither he shall flee.
А хто не чатува́в, а Бог підвів кого в його руку, то дам тобі місце, куди той утече.
14 And if a man come presumptuously upon his neighbour, to slay him with guile; thou shalt take him from mine altar, that he may die.
А коли хто буде замишляти на ближнього свого, щоб забити його з хитрістю, — ві́зьмеш його від же́ртівника Мого на смерть.
15 And he that smiteth his father, or his mother, shall be surely put to death.
А хто вдарить батька свого чи матір свою, той конче буде забитий.
16 And he that stealeth a man, and selleth him, or if he be found in his hand, he shall surely be put to death.
А хто вкраде люди́ну і продасть її, або буде вона зна́йдена в руках його, той конче буде забитий.
17 And he that curseth his father, or his mother, shall surely be put to death.
І хто проклинає батька свого чи свою матір, той конче буде забитий.
18 And if men contend, and one smiteth the other with a stone, or with his fist, and he die not, but keep his bed:
А коли будуть свари́тися люди, і вдарить один о́дного ка́менем або кулаком, і той не вмре, а зляже на посте́лю,
19 if he rise again, and walk abroad upon his staff, then shall he that smote him be quit: only he shall pay for the loss of his time, and shall cause him to be thoroughly healed.
якщо встане й буде проходжуватися надворі з опертям своїм, то буде оправданий той, хто вдарив, тільки нехай дасть за прогаяння ча́су його та справді вилікує.
20 And if a man smite his servant, or his maid, with a rod, and he die under his hand; he shall surely be punished.
А коли хто вдарить раба свого або невільницю свою києм, а той помре під рукою його, то конче буде покараний той.
21 Notwithstanding, if he continue a day or two, he shall not be punished: for he is his money.
Тільки якщо той переживе день або два дні, то не буде покараний, бо він — його гроші.
22 And if men strive together, and hurt a woman with child, so that her fruit depart, and yet no mischief follow: he shall be surely fined, according as the woman’s husband shall lay upon him; and he shall pay as the judges determine.
А коли будуть битися люди, і вдарять вагі́тну жінку, і скине вона дитину, а іншого нещастя не станеться, то конче буде покараний, я́к покладе на нього чоловік тієї жінки, і він дасть за присудом суддів.
23 But if any mischief follow, then thou shalt give life for life,
А якщо станеться нещастя, то даси ду́шу за ду́шу,
24 eye for eye, tooth for tooth, hand for hand, foot for foot,
око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу,
25 burning for burning, wound for wound, stripe for stripe.
опа́рення за опарення, рану за рану, синяка за синяка.
26 And if a man smite the eye of his servant, or the eye of his maid, and destroy it; he shall let him go free for his eye’s sake.
А коли хто вдарить в око раба свого, або в око невільниці своєї, і знищить його, той на волю відпустить його за око його.
27 And if he smite out his manservant’s tooth, or his maidservant’s tooth; he shall let him go free for his tooth’s sake.
А якщо виб'є зуба раба свого, або зуба невільниці своєї, той на волю відпустить того за зуба його.
28 And if an ox gore a man or a woman, that they die, the ox shall be surely stoned, and his flesh shall not be eaten; but the owner of the ox shall be quit.
А коли віл ударить чоловіка або жінку, а той умре, конче буде вкамено́ваний той віл, і м'ясо його не буде їджене, а власник того вола невинний.
29 But if the ox were wont to gore in time past, and it hath been testified to his owner, and he hath not kept him in, but that he hath killed a man or a woman; the ox shall be stoned, and his owner also shall be put to death.
А якщо віл був битли́вим і вчора, і третього дня, і було те засвідчене у власника його, а той його не пильнував, і заб'є той віл чоловіка або жінку, — буде він укамено́ваний, а також власник буде забитий.
30 If there be laid on him a ransom, then he shall give for the redemption of his life whatsoever is laid upon him.
Якщо на нього буде накладений ви́куп, то дасть викупа за душу свою, скільки буде на нього накла́дене.
31 Whether he have gored a son, or have gored a daughter, according to this judgment shall it be done unto him.
Або вдарить віл сина, або вдарить дочку́, — буде зро́блено йому за цим законом.
32 If the ox gore a manservant or a maidservant; he shall give unto their master thirty shekels of silver, and the ox shall be stoned.
33 And if a man shall open a pit, or if a man shall dig a pit and not cover it, and an ox or an ass fall therein,
А коли хто розкриє яму, або викопає яму й не закриє її, і впаде́ туди віл або осел,
34 the owner of the pit shall make it good; he shall give money unto the owner of them, and the dead [beast] shall be his.
власник ями відшкодує, — верне гроші власникові його, а загинуле буде йому.
35 And if one man’s ox hurt another’s, that he die; then they shall sell the live ox, and divide the price of it; and the dead also they shall divide.
А коли чийсь віл ударить вола його ближнього, і згине той, то продадуть вола живого, а гроші за нього поділять пополови́ні, і також загинулого поділять пополови́ні.
36 Or if it be known that the ox was wont to gore in time past, and his owner hath not kept him in; he shall surely pay ox for ox, and the dead [beast] shall be his own.
А коли буде відо́ме, що віл був битли́вим і вчо́ра й третього дня, а власник його не пильнував його, то конче нехай відшкоду́є вола за того вола, а забитий буде йому.
