1 Kings 17
1 And Elijah the Tishbite, who was of the sojourners of Gilead, said unto Ahab, As the LORD, the God of Israel, liveth, before whom I stand, there shall not be dew nor rain these years, but according to my word.
І сказав тішб'я́нин Ілля́, з ґілеадських ме́шканців, до Ахава: „ Як живий Господь, Бог Ізраїлів, що перед лицем Його я стою́, — цими рока́ми не буде роси та дощу, але тільки за моїм словом!“
2 And the word of the LORD came unto him, saying,
І було до нього слово Господнє, говорячи:
3 Get thee hence, and turn thee eastward, and hide thyself by the brook Cherith, that is before Jordan.
„Іди звідси, й обе́рнешся собі на схід, і сховаєшся при пото́ці Керіті, що навпроти Йорда́ну.
4 And it shall be, that thou shalt drink of the brook; and I have commanded the ravens to feed thee there.
І станеться, — будеш ти пити з пото́ку, а кру́кам наказав Я годувати тебе там“.
5 So he went and did according unto the word of the LORD: for he went and dwelt by the brook Cherith, that is before Jordan.
І він пішов, і зробив за Господнім словом: і пішов, й осівся при потоці Кері́ті, що навпроти Йорда́ну.
6 And the ravens brought him bread and flesh in the morning, and bread and flesh in the evening; and he drank of the brook.
А кру́ки прино́сили йому хліба та м'яса вранці, і хліба та м'яса вве́чорі, а з пото́ку він пив.
7 And it came to pass after a while, that the brook dried up, because there was no rain in the land.
І сталося на кінці днів, і ви́сох поті́к, бо в краю́ не було дощу́.
8 And the word of the LORD came unto him, saying,
І було Господнє слово до нього, говорячи:
9 Arise, get thee to Zarephath, which belongeth to Zidon, and dwell there: behold, I have commanded a widow woman there to sustain thee.
„Устань, іди до Саре́пти сидо́нської, й осядеш там. Ось наказав Я там одній вдові, щоб годувала тебе“.
10 So he arose and went to Zarephath; and when he came to the gate of the city, behold, a widow woman was there gathering sticks: and he called to her, and said, Fetch me, I pray thee, a little water in a vessel, that I may drink.
І він устав та й пішов до Саре́пти. І прибу́в він до входу міста, аж ось там збирає дро́ва одна вдова. І він кликнув до неї й сказав: Візьми мені трохи води до посу́дини, й я нап'ю́ся“.
11 And as she was going to fetch it, he called to her, and said, Bring me, I pray thee, a morsel of bread in thine hand.
І пішла вона взяти. А він кликнув до неї й сказав: „Візьми мені й шматок хліба в свою руку!“
12 And she said, As the LORD thy God liveth, I have not a cake, but an handful of meal in the barrel, and a little oil in the cruse: and, behold, I am gathering two sticks, that I may go in and dress it for me and my son, that we may eat it, and die.
А та відказала: „ Як живий Господь, Бог твій, — не маю я калача́, а тільки повну при́горщу бо́рощна в дзбанку́ та трохи олії в горня́ті. А оце я назбираю дві полінці дров, і піду́, і пригото́влю це собі та синові своєму. І з'їмо́ ми, — та й помремо́“...
13 And Elijah said unto her, Fear not; go and do as thou hast said: but make me thereof a little cake first, and bring it forth unto me, and afterward make for thee and for thy son.
І сказав до неї Ілля: „Не бійся! Піди, зроби за своїм словом. Тільки споча́тку зроби мені з того малого калача́, і ви́несеш мені, а для себе та для сина свого зробиш по́тім.
14 For thus saith the LORD, the God of Israel, The barrel of meal shall not waste, neither shall the cruse of oil fail, until the day that the LORD sendeth rain upon the earth.
Бо так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Дзба́нок муки́ не скінчи́ться, і не забра́кне в горня́ті олії аж до дня, як Господь дасть дощу на пове́рхню землі“.
15 And she went and did according to the saying of Elijah: and she, and he, and her house, did eat [many] days.
І пішла вона, і зробила за словом Іллі, і їла вона й він та її дім довгі дні, —
16 The barrel of meal wasted not, neither did the cruse of oil fail, according to the word of the LORD, which he spake by Elijah.
„дзба́нок муки не скінчи́вся, і не забра́кло в горня́ті олїї“, за словом Господа, що говорив через Іллю́.
17 And it came to pass after these things, that the son of the woman, the mistress of the house, fell sick; and his sickness was so sore, that there was no breath left in him.
І сталося по тих приго́дах, — заслаб був син тієї жінки, господині того дому. І була його хвороба дуже тяжка́, аж духу не позосталося в ньому.
18 And she said unto Elijah, What have I to do with thee, O thou man of God? thou art come unto me to bring my sin to remembrance, and to slay my son!
І сказала вона до Іллі: „Що́ тобі до мене, чоловіче Божий? Прийшов ти до мене, щоб згадувати мій гріх та щоб убити мого сина!“
19 And he said unto her, Give me thy son. And he took him out of her bosom, and carried him up into the chamber, where he abode, and laid him upon his own bed.
І сказав він до неї: „Дай мені сина свого́!“І він узяв його з лоня її, і виніс його в го́рницю, де він сидів, і поклав його на своєму ліжку.
20 And he cried unto the LORD, and said, O LORD my God, hast thou also brought evil upon the widow with whom I sojourn, by slaying her son?
І кли́кнув він до Господа й сказав: „Господи, Боже мій, чи й цій удові́, що я в неї ме́шкаю, учиниш зло, щоб убити її сина?“
21 And he stretched himself upon the child three times, and cried unto the LORD, and said, O LORD my God, I pray thee, let this child’s soul come into him again.
І витягся він тричі над дитиною, і кли́кав до Господа та казав: „Господи, Боже мій, нехай ве́рнеться душа цієї дитини в неї!“
22 And the LORD hearkened unto the voice of Elijah; and the soul of the child came into him again, and he revived.
І вислухав Господь голоса Іллі, і верну́лася душа дитини в неї, — і вона ожила́...
23 And Elijah took the child, and brought him down out of the chamber into the house, and delivered him unto his mother: and Elijah said, See, thy son liveth.
І взяв Ілля дити́ну, і зніс її з го́рниці додо́лу, і віддав її матері її. І сказав Ілля: „Дивися, — твій син живий!“
24 And the woman said to Elijah, Now I know that thou art a man of God, and that the word of the LORD in thy mouth is truth.
І сказала та жінка до Іллі: „Тепер то я знаю, що ти Божий чоловік, а Господнє слово в устах твоїх — правда!“
