1 Chronicles 16
1 And they brought in the ark of God, and set it in the midst of the tent that David had pitched for it: and they offered burnt offerings and peace offerings before God.
І прине́сли вони Божого ковчега, і поставили його в сере́дині скинії, що розтягну́в для нього Давид, і прине́сли цілопа́лення та мирні жертви перед Божим лицем.
2 And when David had made an end of offering the burnt offering and the peace offerings, he blessed the people in the name of the LORD.
І покінчи́в Давид прино́сити цілопа́лення та мирні же́ртви, та й поблагослови́в наро́д Ім'я́м Господнім.
3 And he dealt to every one of Israel, both man and woman, to every one a loaf of bread, and a portion [of flesh], and a cake of raisins.
І він поділив для всякого Ізраїлевого му́жа, від чоловіка й аж до жінки, кожному по буханце́ві хліба, і по кава́лкові м'яса та по виноградному калаче́ві.
4 And he appointed certain of the Levites to minister before the ark of the LORD, and to celebrate and to thank and praise the LORD, the God of Israel:
І він попризна́чував перед Господнім ковчегом із Левитів слу́жачих, щоб вони визнава́ли, і прославляли, і хвалили Господа, Бога Ізраїлевого:
5 Asaph the chief, and second to him Zechariah, Jeiel, and Shemiramoth, and Jehiel, and Mattithiah, and Eliab, and Benaiah, and Obed-edom, and Jeiel, with psalteries and with harps; and Asaph with cymbals, sounding aloud;
Асаф був головою, а другий по ньому — Захарій, Єіїл, і Шемірамот, і Хіїл, і Маттітія, і Еліяв, і Беная, і Овед-Едом, і Єіїл — на знаря́ддях цитр та на арфах, а Асаф голосно грав на цимба́лах.
6 and Benaiah and Jahaziel the priests with trumpets continually, before the ark of the covenant of God.
А священики Беная та Яхазіїл — на су́рмах, за́вжди перед ковчегом Божого заповіту.
7 Then on that day did David first ordain to give thanks unto the LORD, by the hand of Asaph and his brethren.
Того дня, тоді Давид дав уперше псалма на подя́ку Господе́ві через Асафа та братів його:
8 O give thanks unto the LORD, call upon his name; make known his doings among the peoples.
„Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його, серед наро́дів звіщайте про вчи́нки Його́!
9 Sing unto him, sing praises unto him; talk ye of all his marvelous works.
Співайте Йому́, грайте Йому́, говоріть про всі чу́да Його!
10 Glory ye in his holy name: let the heart of them rejoice that seek the LORD.
Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шукаючих Господа!
11 Seek ye the LORD and his strength; seek his face evermore.
Пошу́куйте Господа й силу Його́, лице Його́ за́вжди шукайте!
12 Remember his marvelous works that he hath done; his wonders, and the judgments of his mouth;
Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його
13 O ye seed of Israel his servant, ye children of Jacob, his chosen ones.
ви, насіння Ізраїля, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
14 He is the LORD our God: his judgments are in all the earth.
Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
15 Remember his covenant for ever, the word which he commanded to a thousand generations;
Пам'ятайте наві́ки Його заповіта, слово, яке наказав Він на тисячу ро́дів,
16 [The covenant] which he made with Abraham, and his oath unto Isaac;
що склав Він Його з Авраамом, і прися́гу Його — для Ісака.
17 And confirmed the same unto Jacob for a statute, to Israel for an everlasting covenant:
І Він поставив його за Зако́на для Якова, Ізра́їлеві — заповітом навіки,
18 Saying, Unto thee will I give the land of Canaan, the lot of your inheritance:
говорячи: „Дам тобі край ханаа́нський, як наділ спна́дщини для вас!“
19 When ye were but a few men in number; yea, very few, and sojourners in it;
Тоді їх було невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на і́ншій землі,
20 And they went about from nation to nation, and from one kingdom to another people.
і від наро́ду ходили вони до наро́ду, і від царства до іншого люду.
21 He suffered no man to do them wrong; yea, he reproved kings for their sakes;
Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
22 [Saying], Touch not mine anointed ones, and do my prophets no harm.
„Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робіте лихо́го!“
23 Sing unto the LORD, all the earth; shew forth his salvation from day to day.
Господе́ві співайте, вся зе́мле, з дня-на-день сповіщайте спасі́ння Його!
24 Declare his glory among the nations, his marvelous works among all the peoples.
Розповідайте про славу Його між пога́нами, про чу́да Його — між усіма наро́дами.
25 For great is the LORD, and highly to be praised: he also is to be feared above all gods.
Бо великий Господь і просла́влений ве́льми, і Він найгрізні́ший над бо́гів усіх!
26 For all the gods of the peoples are idols: but the LORD made the heavens.
Бо всі бо́ги наро́дів — божки́, а Господь небеса́ сотворив!
27 Honour and majesty are before him: strength and gladness are in his place.
Слава та ве́лич — перед лицем Його, сила та радість — на місці Його.
28 Give unto the LORD, ye kindreds of the peoples, give unto the LORD glory and strength.
Дайте Господу, ро́ди наро́дів, дайте Господу славу та силу,
29 Give unto the LORD the glory due unto his name: bring an offering, and come before him: worship the LORD in the beauty of holiness.
дайте Господу славу Йме́ння Його, прино́сьте дарунка й прихо́дьте перед лице Його! Кланяйтеся Господе́ві в вели́ччі святому!
30 Tremble before him, all the earth: the world also is stablished that it cannot be moved.
Перед лицем Його затремти́, уся зе́мле, — бо міцно поста́влений все́світ, щоб не захита́вся!
31 Let the heavens be glad, and let the earth rejoice; and let them say among the nations, The LORD reigneth.
Хай небо радіє, і хай весели́ться земля, і хай серед наро́дів говорять: „Царю́є Госпо́дь!“
32 Let the sea roar and the fulness thereof; let the field exult, and all that is therein;
Нехай гримить море й його повнота́, нехай поле радіє та все, що на ньо́му!
33 Then shall the trees of the wood sing for joy before the LORD, for he cometh to judge the earth.
Тоді перед Господнім лицем дере́ва лісні́ заспівають, бо землю судити йде Він.
34 O give thanks unto the LORD; for he is good: for his mercy [endureth] for ever.
Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!
35 And say ye, Save us, O God of our salvation, and gather us together and deliver us from the nations, to give thanks unto thy holy name, and to triumph in thy praise.
І промовте: Спаси нас, о Боже спасі́ння нашого, і збери нас, і нас урятуй від наро́дів, щоб дякувати Йме́нню святому Твоє́му, щоб Твоєю хвалитися славою!
36 Blessed be the LORD, the God of Israel, from everlasting even to everlasting. And all the people said, Amen, and praised the LORD.
Благослове́нний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й навіки!“А наро́д увесь сказав: „Амінь“і „Хвала́ Господе́ві!“
37 So he left there, before the ark of the covenant of the LORD, Asaph and his brethren, to minister before the ark continually, as every day’s work required:
І Давид позоставив там перед ковчегом Господнього заповіту Асафа та братів його, щоб за́вжди служили перед ковчегом, що́ в якій день треба було́,
38 and Obed-edom with their brethren, threescore and eight; Obed-edom also the son of Jeduthun and Hosah to be doorkeepers:
і Овед-Едома та братів його, шістдеся́т і вісьмо́х; а Овед-Едома, Єдутунового сина, та Хоса — за придве́рних;
39 and Zadok the priest, and his brethren the priests, before the tabernacle of the LORD in the high place that was at Gibeon,
а священика Садока та братів його священиків — перед Господнім наметом на па́гірку, що в Ґів'оні,
40 to offer burnt offerings unto the LORD upon the altar of burnt offering continually morning and evening, even according to all that is written in the law of the LORD, which he commanded unto Israel;
щоб прино́сити цілопа́лення для Господа на же́ртівнику цілопа́лення, за́вжди ра́нком та вве́чорі, та на все інше, що написане в Зако́ні Господа, що наказав був Ізраїлеві.
41 and with them Heman and Jeduthun, and the rest that were chosen, who were expressed by name, to give thanks to the LORD, because his mercy [endureth] for ever;
А з ними Геман та Єдутун, та решта ви́браних, що були́ докла́дно зазначені поіменно, щоб „Дякувати Господе́ві, бо навіки Його милосе́рдя!“
42 and with them Heman and Jeduthun [with] trumpets and cymbals for those that should sound aloud, and [with] instruments for the songs of God: and the sons of Jeduthun to be at the gate.
А з ними су́рми та цимба́ли для тих, що грають, та знаря́ддя для Божої пісні. А сини Єдутунові — сторожі до брами.
43 And all the people departed every man to his house: and David returned to bless his house.
І порозхо́дився ввесь народ, кожен до дому свого. А Давид вернувся, щоб поблагословити свій дім.
