< Obadiah 1 >

1 The vision of Obadiah; what the Lord said about Edom: We have heard a report from the Lord, a messenger has been sent among the nations; Rise up, let us rise against Edom in battle!
Видіння Овді́я. Так сказав Господь Бог на Едо́м: „Почули ми вістку від Господа, і по́сланий був між наро́дів посо́л, щоб сказати: Уставайте, і станьмо на нього до бо́ю!
2 I will make you small among the nations, and despised by all!
Оце Я мали́м тебе дав між наро́ди, ти дуже пого́рджений.
3 Your proud heart has misled you, you who live in the clefts of the rock, you who build on high your dwelling. You say to yourselves, ‘Who can bring me down to earth?’
Гордість серця твого обманила тебе, який перебува́єш по щі́линах ске́льних, у високім сиді́нні своїм, що гово́риш у серці своє́му: Хто скине на землю мене́?
4 Though you build high as the eagle, though between the stars you set your nest, from there will I bring you down, says the Lord.
Якщо б ти підні́сся, немов той орел, і якщо б ти кубло́ своє склав поміж зо́рями, — то й звідти Я скину тебе, промовляє Госпо́дь!
5 If thieves had come to you, marauders by night would they not have stolen only as much as they needed? If grape-gatherers had come to you would they not have left some gleanings?
Чи ж до тебе злоді́ї прихо́дили, чи нічні ті грабі́жники, — такий ти пони́щений! — чи ж вони не накра́ли б собі скільки треба? Якщо б до тебе прийшли збирачі́ винограду, чи ж вони не лишили б хоч ви́бірків?
6 Descendents of Esau, all your treasures are looted.
Як Ісав перешу́каний, як криї́вки його перегля́нені!
7 To your border they have driven you, all your allies have betrayed you. Your avowed friends have overpowered you, they have set a trap for you. Where is your wisdom now?
Аж до границі прогнали тебе, обма́нять тебе твої всі сою́зники, переможуть тебе твої при́ятелі! Ті, що хліб твій їдять, пастку розста́влять на тебе, — нема в тому розуму!
8 The Lord says: On that day, I will destroy the wise of Edom, drive wisdom out of Mount Esau.
Чи ж не станеться це того дня, — промовляє Господь, — і ви́гублю Я мудреці́в із Едо́му, а розум з гори Ісавової?
9 Your warriors will be filled with terror, Teman, none will be left alive on Mount Esau.
І настра́шене буде лица́рство твоє, о Тема́не, щоб був ви́тятий кожен з Ісава уби́вством.
10 Because of the violence done to your relatives, the people of Jacob, shame covers you, you are cut off forever.
Через насилля на Якова на брата твого сором покриє тебе, і ти ви́тятий будеш наві́ки.
11 In the day when you stood aloof, in the day when strangers carried away their wealth, and strangers entered into their gates, and over Jerusalem cast lots, you were as one of those strangers.
Того дня, коли став ти навпро́ти, того дня, як чужі полони́ли були його ві́йсько, і коли чужинці́ в його брами ввійшли і же́реба кидали про Єрусалим, то й ти був, як один з них!
12 You should not have gloated over your relatives, in the day of their misfortune. You should not have exulted over the land of Judah in the day of their destruction. You should not have laughed loudly at their distress.
І тому́ не дивися на день свого брата, на день лиха його, і не тішся з Юдиних синів у день їхньої згу́би, і не розкривай своїх уст у день у́тиску.
13 You should not have entered in at the gate of my people in the day of their disaster. You should not have gloated over their calamity, in the day of their disaster, nor stretched out your hand after their wealth in the day of their disaster,
І не входь ти до брами наро́ду Мого́ у день лиха його́, і не пригляда́йся до зла його й ти в день нещастя його́, і не простяга́йте своєї руки́ до багатства його́ в день нещастя його́!
14 nor stood at the crossroads to cut down their fugitives, nor should you have betrayed their refugees in the day of distress.
І на роздорі́жжі не стій, щоб витина́ти його втікачі́в, і в день у́тиску не видавай його ре́шток!
15 Near at hand is the Lord’s day for all the nations. As you have done so will it be done to you. Your deeds will come back on your own head.
Бо близьки́й день Госпо́дній над усіма наро́дами, — як зробив ти, то так і тобі буде зро́блено: ве́рнеться на твою го́лову чин твій!
16 As you have drunk upon my holy mountain, so all the nations will drink in turn; They will drink deep and be as though they had not been.
Бо я́к ви пили́ на святій Моїй горі, так народи усі за́вжди пи́тимуть! І будуть пити вони, і бу́дуть хлепта́ти, і стануть вони, немов їх не було́.
17 But on Mount Zion some will escape, it will be again holy, and those of the house of Jacob will again enter into their possessions.
А на Сіонській горі буде спасі́ння, і буде святою вона, і спа́дки свої́ вже пося́де дім Яковів.
18 For the house of Jacob will be a fire, and the house of Joseph a flame, but the house of Esau will become stubble. They will kindle and devour it. Not even one of the house of Esau will escape, for the Lord has spoken.
І дім Якова стане огнем, і дім Йо́сипа — по́лум'ям, а дім Ісава — соломою, — і будуть пала́ти вони проти них, і їх пожеру́ть, і останку не буде із дому Ісава, бо Госпо́дь це сказав.
19 They will possess the Negeb and Mount Esau, and the Shephelah of the Philistines. They will possess the territory of Ephraim and Samaria, and Benjamin will possess Gilead.
І пося́дуть півде́нні Іса́вову го́ру, а мешка́нці долин — филисти́млян, і пося́дуть Єфремове поле та поле самарі́йське, а Веніями́н — Ґілеа́д.
20 The exiles of Israel will possess the land of the Canaanites as far as Zarephath. The captives of Jerusalem who are in Sepharad will possess the cities of the Negreb.
А полоне́ні ві́йська Ізраїлевих синів заволодіють тим, що хананейське аж до Цорфа́ту, а єрусалимські вигнанці в неволі, що в Сефараді, пося́дуть міста́ полудне́ві.
21 The rescued will come up on Mount Zion to rule Mount Esau, and the kingdom will belong to the Lord.
І спаси́телі при́йдуть на го́ру Сіо́н, щоб го́ру Іса́ва судити, — і царство Господнє настане!

< Obadiah 1 >