Matthew 13
1 That same day, when Jesus had left the house and was sitting by the sea,
Тогож дня вийшов Ісус із господи, та й сїв край моря.
2 such great crowds gathered around him, that he got into a boat, and sat in it, while all the people stood on the beach.
І зібралось до Него багато, народу, так що Він увійшов у човен, та й сїв; а ввесь народ стояв на березї.
3 Then he told them many truths in parables. “The sower,” he began, “went out to sow; and,
І промовляв до него багато приповістями, глаголючи: Ото вийшов сїяч сїяти;
4 as they were sowing, some seed fell along the path, and the birds came and ate it up.
і як він сїяв, инше впало край шляху, й прилетіло птаство, та й повизбирувало його.
5 Some fell on rocky places, where it had not much soil, and, because the soil wasn’t deep, sprang up at once.
Инше ж упало на каменистому, де не мало землї багато, й зараз посходило, бо не мало глибокої землї;
6 As soon as the sun had risen, it was scorched, and, because their roots were not deep enough, withered away.
як же зійшло сонце, то й повяло воно, а, не мавши кореня, посохло.
7 Some, again, fell into the brambles; but the brambles shot up and choked it.
А инше попадало між тернину, й тернина, розвившись, поглушила його.
8 Some, however, fell on good soil, and yielded a return, sometimes one hundred, sometimes sixty, sometimes thirty fold.
Инше яг упало на добру землю, і дало овощ, одно в сотеро, друге в шісьдесятеро, инше ж у трийцятеро.
9 Let those who have ears hear.”
Хто мав уші слухати, нехай слухав.
10 Afterward his disciples came to him, and said, “Why do you speak to them in parables?”
І, приступивши ученики, казали до Него: На що ти глаголеш до них приповістями?
11 “To you,” answered Jesus, “the knowledge of the hidden truths of the kingdom of heaven has been imparted, but not to those.
Він же, озвавшись, рече до них: Вам дано знати тайни царства небесного, їм же не дано.
12 For, to all who have, more will be given, and they will have abundance; but, from all who have nothing, even what they have will be taken away.
Хто бо мав, тому дасть ся, й надто мати ме; а хто не мав, в того візьметь ся й те, що мав;
13 That is why I speak to them in parables, because, though they have eyes, they do not see, and though they have ears, they do not hear or understand.
Тим я глаголю до них приповістями: бо, дивлячись, не бачять, і слухаючи, не чують, анї розуміють.
14 In them is being fulfilled that prophecy of Isaiah which says – ‘You will hear with your ears without ever understanding, and, though you have eyes, you will see without ever perceiving,
І справджуєть ся на них пророцтво Ісаії, що глаголе: Слухом слухати мете, та й не зрозумієте, й, дивлячись, бачити мете, та й не постережете.
15 for the mind of this nation has grown dense, and their ears are dull of hearing, their eyes also have they closed; otherwise some day they might perceive with their eyes, and with their ears they might hear, and in their mind they might understand, and might turn – and I might heal them.’
Затверділо бо серце народу сього, й ушима тяжко чують, й очі свої вони заплющили, щоб инкоди не побачити очима, й не почути ушима, й не зрозуміти серцем, і не навернутись, щоб сцїлив я їх.
16 “But blessed are your eyes, for they see, and your ears, for they hear;
Ваші ж очі блаженні, бо бачать, і уші ваші, бо чують.
17 for I tell you that many prophets and good people have longed for the sight of the things which you are seeing, yet never saw them, and to hear the things which you are hearing, yet never heard them.
Істино бо глаголю вам: Що многі пророки а праведники бажали бачити, що ви бачите, та й не бачили; й чути, що ви чуєте, та й не чули.
18 “Listen, then, yourselves to the parable of the sower.
Оце ж послухайте приповістї про сїяча.
19 When anyone hears the message of the kingdom without understanding it, the evil one comes and snatches away what has been sown in their mind. This is the person meant by the seed which was sown along the path.
Коли хто чує слово царства, й не зрозумів, приходить лукавий, та й хапає, що посїяно у него в серцї. Се - засїяний край шляху.
20 By the seed which was sown on rocky places is meant the person who hears the message, and at once accepts it joyfully;
А засїяний на каменистому, се той, що чує слово, й зараз приймає його з радостю:
21 but, as they have no root, they stand for only a short time; and, when trouble or persecution arises because of the message, they fall away at once.
тільки же не мав він кореня в собі, він до часу; як настане горе або гоненнє за слово, зараз блазнить ся.
22 By the seed which was sown among the brambles is meant the person who hears the message, but the cares of life and the glamour of wealth completely choke the message, so that it gives no return. (aiōn g165)
А засіяний в тернинї, се той, що чув слово, та журба віку сього і омана богацтва глушить слово, й робить ся без'овочним. (aiōn g165)
23 But by the seed which was sown on the good ground is meant the person who hears the message and understands it, and really yields a return, sometimes one hundred, sometimes sixty, sometimes thirty fold.”
Засіяний же на добрій землї, се той, що чує слово й розуміє, й дав овощ; і родить одно в сотеро, друге в шістьдесятеро, инше ж у трийцятеро.
24 Another parable which Jesus told them was this – “The kingdom of heaven is compared to a person who sowed good seed in their field.
Ще иншу приповість подав їм, глаголючи: Уподобилось царство небесне чоловікові, що сїв добре насіннє на ниві своїй;
25 But, while everyone was asleep, their enemy came and sowed weeds among the wheat, and then went away.
як же люде спали, прийшов ворог його, й насїяв куколю між пшеницю, та й піишов.
26 So, when the blades of corn shot up, and came into ear, the weeds made their appearance also.
Як же зійшов засїв, та приніс овощ, показавсь тоді й кукіль.
27 The owner’s servants came to them, and said ‘Was not it good seed that you sowed in your field? Where, then, do the weeds in it come from?’
І прийшли слуги господаря того, та й кажуть йому: Пане, хиба ти не добре насїннє сіяв на твоїй ниві? Звідкіля ж узяв ся кукіль?
28 ‘An enemy has done this,’ was the owner’s answer. ‘Do you wish us, then,’ they asked, ‘to go and gather them together?’
Він же рече Їм: Се зробив чоловік ворог. Слуги ж сказали йому: Чи хочеш, щоб ми пійшли та випололи його?
29 ‘No,’ said he, ‘because while you are pulling up the weeds you might uproot the wheat with them.
Він же рече: Нї, щоб виполюючи кукіль, разом з ним і пшеницї не повиривали.
30 Let both grow side by side until harvest; and then I will say to the reapers, Gather the weeds together first, and tie them in bundles for burning; but bring all the wheat into my barn.’”
Нехай ростуть обоє до жнив, а в жнива я скажу женцям: Зберіть перш кукіль та повяжіть у снопи, щоб спалити, а пшеницю зложіть у клунї в мене.
31 Another parable which he told them was this – “The kingdom of heaven is like a mustard seed, which a person took and sowed in his field.
Иншу приповість подав їм, глаголючи: Царство небесне подібне зерну горчицї, що, взявши чоловік, посіяв на ниві своїй.
32 This seed is smaller than all other seeds, but, when it has grown up, it is larger than the herbs and becomes a tree, so that ‘the wild birds come and roost in its branches.’”
Найдрібнїще воно між усяким насїннєм; як же виросте, то стане найбуйнїщим між яриною, і зробить ся деревом, так що птаство небесне прилїтає кублитись між гіллєм його.
33 This was another parable which Jesus related – “The kingdom of heaven is like some yeast which a woman took and covered up in three pecks of flour, until the whole had risen.”
Иншу приповість сказав їм, глаголючи: Царство небесне подібне квасу, що жінка візьме та й рощиаить ним три мірки борошна (муки), нова все вкисне.
34 Of all this Jesus spoke to the crowd in parables; indeed to them he used never to speak at all except in parables,
Все це говорив Ісус людям приповістями, а без приповістей не говорив їм:
35 in fulfillment of these words in the prophet – ‘I will speak to them in parables; I will utter things kept secret since the foundation of the world.’
щоб справдилось, що сказав пророк, глаголючи: Одкрию в приповістях уста мої, промовлю втаєне від настання сьвіта.
36 Then Jesus left the crowd, and went into the house. Presently his disciples came to him, and said, “Explain to us the parable of the weeds in the field.”
Тоді одіслав Ісус людей та й пійшов до дому; і приступили до Него ученики Його, говорячи: Виясни нам приповість про кукіль на ниві.
37 He answered, “The sower of the good seed is the Son of Man.
Він же, озвавшись, рече їм: Сїючий добре насіннє, се Син чоловічий;
38 The field is the world. By the good seed is meant the people of the kingdom. The weeds are the wicked,
а нива, се сьвіт; добре ж насіннє, се сини царства; а кукіль, се сини лукавого;
39 and the enemy who sowed them is the devil. The harvest time is the close of the age, and the reapers are angels. (aiōn g165)
ворог, що всіяв його, се диявол; жнива, се конець сьвіта; а женцї, се ангели. (aiōn g165)
40 And, just as the weeds are gathered and burnt, so it will be at the close of the age. (aiōn g165)
Оце ж, як той кукіль збираєть ся та палить ся огнем, так буде при кінці сьвіта сього: (aiōn g165)
41 The Son of Man will send his angels, and they will gather from his kingdom all that hinders and those who live in sin,
Пошле Син чоловічий ангели свої, й позбирають вони з царства Його все, що блазнить, і всіх, що роблять беззаконнє,
42 and will throw them into the blazing furnace, where there will be weeping and grinding of teeth.
та й повкидають їх ув огняну піч: там буде плач і скреготаннє зубів.
43 Then will the righteous shine, like the sun, in the kingdom of their Father. If you have ears, listen.
Тодї праведні сияти муть, як сонце в царстві Отця свого. Хто має уші слухати, нехай слухає.
44 “The kingdom of heaven is like a treasure hidden in a field, which a person found and hid again, and then, in their delight, went and sold everything that they had, and bought that field.
Знов, царство небесне подібне скарбу, закопаному на ниві: що, знайшовши його чоловік, приховав, і, радіючи, йде та й продав все, що має, та й купує ту ниву.
45 “Again, the kingdom of heaven is like a merchant in search of choice pearls.
Знов, царство небесне подібне чоловікові купцеві, що шукає добрих перед;
46 Finding one of great value, they went and sold everything that they had, and bought it.
і знайшовши він одну перлу дорогоцінну, пійшов та й продав усе, що мав, та й купив її.
47 Or again, the kingdom of heaven is like a net which was cast into the sea, and caught fish of all kinds.
Знов, царство небесне подібне неводові, що закинуто в море, й що зайняв усячини;
48 When it was full, they hauled it up on the beach, and sat down and sorted the good fish into baskets, but threw the worthless ones away.
як же став повен, то витягли його на беріг, і посїдавши, вибрали що добре, у посуд, а що погане, те геть повикидали.
49 So will it be at the close of the age. The angels will go out and separate the wicked from the righteous, (aiōn g165)
Так буде й при кінцї сьвіту: вийдуть ангели, та й повідлучають лихих зміж праведних, (aiōn g165)
50 and will throw them into the blazing furnace, where there will be weeping and grinding of teeth.
та й повкидають їх ув огняну піч: там буде плач і скреготаннє зубів.
51 “Have you understood all this?” Jesus asked. “Yes,” they answered.
І рече Ісус до них: Чи зрозуміли ви все? Кажуть вони Йому: Так, Господи.
52 Then he added, “So every teacher of the Law, who has received instruction about the kingdom of heaven, is like a householder who produces from his stores things both new and old.”
Він же рече їм: Тим же то кожен письменник, навчений про царство небесне, подібен чоловікові господареві, що виносить із свого скарбу нове й старе.
53 When Jesus had finished these parables, he withdrew from that place.
І сталось, як скінчив Ісус оцї приповістї, пійшов ізвідтіля.
54 Going to his own part of the country, he taught the people in their synagogue in such a manner that they were deeply impressed. “Where did he get this wisdom?” they said, “and the miracles?
І, прийшовши у свою країну, навчав їх у школї їх, так що вони дивувались і казали: Звідкіля в Сього така премудрість і сила?
55 Isn’t he the carpenter’s son? Isn’t his mother called Mary, and his brothers James, and Joseph, and Simon, and Judas?
Хиба Він не син теслї? хиба не Його мати зветься Мария? а брати Його Яков, та Йосій, та Симон, та Юда?
56 And his sisters, too – are not they all living among us? Where, then did he get all this?”
хиба не Його сестри між нами? Звідкіля ж се все в Него?
57 These things proved a hindrance to their believing in him. But Jesus said, “A prophet is not without honor, except in his own country and in his own house.”
І поблазнились Ним. Ісус же рече до них: Не є пророк без чести, хиба що в своїй отчинї та в своїй домівцї.
58 He did not work many miracles there, because of their want of faith.
І не зробив там многих чудес через недовірство їх.
