Mark 8
1 About that time, when there was again a great crowd of people who had nothing to eat, Jesus called his disciples to him, and said,
Тими днями, як було пребагато народу й не мали що їсти, покликавши Ісус учеників своїх, рече їм:
2 “My heart is moved at the sight of all these people, for they have already been with me three days and they have nothing to eat;
Жаль мені народу, що вже три днї пробувають зо мною, і не мають що їсти;
3 and if I send them away to their homes hungry, they will break down on the way; and some of them have come a long distance.”
А коли відпущу їх голодних до домівок їх, помлїють в дорозі; деякі бо з них здалека поприходили.
4 “Where will it be possible,” his disciples answered, “to get sufficient bread for these people in this lonely place?”
І відказали Йому ученики Його: Звідкіля ж сих зможе хто тут нагодувати хлібом у пустині?
5 “How many loaves have you?” he asked. “Seven,” they answered.
І питав їх: Скільки маєте хлібів? Вони ж кажуть: Сїм.
6 Jesus told the crowd to sit down on the ground. Then he took the seven loaves, and, after saying the thanksgiving, broke them, and gave them to his disciples to serve out; and they served them out to the crowd.
І звелів Він народові сїдати на землі; і взявши сім хлїбів, оддавши хвалу, ламав і давав ученикам своїм, щоб клали перед ними; і клади перед народом.
7 They had also a few small fish; and, after he had said the blessing, he told the disciples to serve out these as well.
І мали рибок кілька; й поблагословивши, казав покласти й те.
8 The people had sufficient to eat, and they picked up seven baskets full of the broken pieces that were left.
Їли ж і наситились, і назбирали останків ламаного сім кошів.
9 There were about four thousand people. Then Jesus dismissed them.
Було ж тих, що їли, з чотири тисячі; і відпустив їх.
10 Immediately afterward, getting into the boat with his disciples, Jesus went to the district of Dalmanutha.
І, зараз увійшовши в човен з учениками своїми, прибув у сторони Далманутанські.
11 Here the Pharisees came out, and began to argue with Jesus, asking him for some sign from the heavens, to test him.
І вийшли Фарисеї, та й почали перепитуватись із Ним, допевняючись у Него ознаки з неба, спокушуючи Його.
12 Sighing deeply, Jesus said, “Why does this generation ask for a sign? I tell you, no sign will be given it.”
І зітхнувша Він духом своїм, рече: Чого кодло се ознаки шукає? Істино глаголю вам: Не дасть ся кодлу сьому ознака.
13 So he left them to themselves, and, getting into the boat again, went away to the opposite shore.
І, оставивши їх, увійшов знов у човен, і поплив на той бік.
14 Now the disciples had forgotten to take any bread with them, one loaf being all that they had in the boat.
І забули взяти хлїба, й опріч одного хлїба не мали з собою в човнї.
15 So Jesus gave them this warning. “Take care,” he said, “beware of the leaven of the Pharisees and the leaven of Herod.”
І наказував їм, глаголючи: Гледїть, остерегайтесь квасу Фарисейського й квасу Іродового.
16 They began talking to one another about their being short of bread;
І міркували вони між собою, кажучи: Се, що хлїба не маємо.
17 and, noticing this, Jesus said to them, “Why are you talking about your being short of bread? Don’t you yet see or understand? Are your minds still so slow or comprehension?
І зрозумівши Ісус, рече їм: Чого міркуєте, що хлїба не маєте? Невже ж ви ще не постерегаєте й не розумієте? Чи ще затверділе маєте серце ваше?
18 Though you have eyes, do you not see? And though you have ears, do you not hear? Don’t you remember,
Очі мавши, не бачите? й, уші мавши, не чуєте, й вже не памятаєте?
19 when I broke up the five loaves for the five thousand, how many baskets of broken pieces you picked up?” “Twelve,” they said.
Як пять хлїбів ламав я на пять тисяч, скільки кошиків повних ламаного назбирали ви? Кажуть Йому: Дванайцять.
20 “And when the seven for the four thousand, how many basketfuls of broken pieces did you pick up?” “Seven,” they said.
Як же сїм на чотирі тисячі, скільки кошів повних ламаного назбирали ви? Вони кажуть: Сїм.
21 “Don’t you understand now?” he repeated.
І рече їм: Як же ви не розумієте?
22 They came to Bethsaida. There some people brought a blind man to Jesus, and begged him to touch him.
І приходить у Витсаїду; й приводять Йому слїпого, й просять Його, щоб до него приторкнув ся.
23 Taking the blind man’s hand, Jesus led him to the outskirts of the village, and, when he had put saliva on the man’s eyes, he placed his hands on him, and asked him, “Do you see anything?”
І взявши за руку слїпого, вивів його осторонь села; й, плюнувши на очі його, положив руки на него, й спитав його, чи що бачить.
24 The man looked up, and said, “I see the people, for, as they walk about, they look to me like trees.”
І, позирнувши вгору, каже: Бачу людей, що мов дерева ходять.
25 Then Jesus again placed his hands on the man’s eyes; and the man saw clearly, his sight was restored, and he saw everything with perfect distinctness.
Опісля знов положив руки на очі його, й заставив його позирнути вгору; і сцїлив ся він, і бачив ясно все.
26 Jesus sent him to his home, and said, “Do not go even into the village.”
І відослав його до домівки його, глаголючи: Анї в село не входь, анї розказуй нікому в селї.
27 Afterward Jesus and his disciples went into the villages around Caesarea Philippi; and on the way he asked his disciples this question – “Who do people say that I am?”
І вийшов Ісус і ученики Його у села Кесариї Филипової, і дорогою питав учеників своїх, глаголючи їм: Хто я, - кажуть люде?
28 “John the Baptist,” they answered, “but others say Elijah, while others say one of the prophets.”
Вони ж одказали: Йоан Хреститель; а инші: Ілия; инші ж: Один з пророків.
29 “But you,” he asked, “who do you say that I am?” To this Peter replied, “You are the Christ.”
А він рече їм: Ви ж, хто скажете? Озвав ся ж Петр і каже Йому: Ти єси Христос.
30 At which Jesus charged them not to say this about him to anyone.
І наказав їм, щоб нікому не казали про Него.
31 Then he began to teach them that the Son of Man must undergo much suffering, and that he must be rejected by the elders, and the chief priests, and the teachers of the Law, and be put to death, and rise again after three days.
І почав навчати їх, що мусить Син чоловічий багато терпіти, й відцурають ся Його старші, та архиєреї, та письменники, і вбють, і в третій день воскресне Він.
32 He said all this quite openly. But Peter took Jesus aside, and began to rebuke him.
І явно слово гляголав. І взявши Його Петр, почав докоряти Йому.
33 Jesus, however, turning around and seeing his disciples, rebuked Peter. “Out of my sight, Satan!” he exclaimed. “For you look at things, not as God does, but as people do.”
Він же, обернувшись і поглянувши на учеників своїх, докорив Петру, глаголючи: Іди геть, сатано: бо мислиш не про Боже, а про чоловіче.
34 Calling the people and his disciples to him, Jesus said, “If anyone wishes to walk in my steps, they must renounce self, take up their cross, and follow me.
І, прикликавши народ укупі з учениками своїми, рече їм: Хто хоче йти за мною, нехай одречеть ся себе, й візьме хрест свій, та й іде слідом за мною.
35 For whoever wishes to save their life will lose it, and whoever, for my sake and for the sake of the good news, will lose their life will save it.
Хто бо хоче душу свою спасти, погубить її; хто ж погубить душу свою задля мене та євангелиї, той спасе її.
36 What good is it to a person to gain the whole world and forfeit their life?
Що бо за користь чоловікові, коли здобуде сьвіт увесь, а занапастить душу свою?
37 For what could a person give that is of equal value with their life?
Або що дасть чоловік у замін душі своєї?
38 Whoever is ashamed of me and of my teaching, in this unfaithful and wicked generation, of them will the Son of Man be ashamed, when he comes in his Father’s glory with the holy angels.”
Хто бо соромити меть ся мене й моїх словес між кодлом сим перелюбним і грішним, і Син чоловічий соромити меть ся його, як прийде в славі Отця свого з ангелами сьвятими.
