Acts 9
1 Meanwhile Saul, still breathing murderous threats against the disciples of the Lord, went to the high priest,
Савло ж, ще дишучи грозьбою та вбийством на учеників Господніх, ї приступив до архиєрея,
2 and asked him to give him letters to the Jewish congregations at Damascus, authorizing him, if he found there any supporters of the Way, whether men or women, to have them put in chains and brought to Jerusalem.
і просив від него листів у Дамаск до шкіл, щоб, коли кого знайде, що с путя того будуть, чоловіків і жінок, звязавши, поприводив у Єрусалим
3 While on his journey, as he was nearing Damascus, suddenly a light from the heavens flashed around him.
Ідучи ж був близько Дамаску, аж ось осияло його сьвітло з неба,
4 He fell to the ground and heard a voice saying to him – “Saul, Saul, why are you persecuting me?”
і, впавши на землю, чув голова глаголючий йому: Савле, Савле, чого мене гониш?
5 “Who are you, Lord?” he asked. “I am Jesus, whom you are persecuting,” the voice answered;
Каже ж: Хто єси, Господи? Господь же рече: Я Ісус, котрого ти гониш. Трудно тобі проти рожна прати (упиратись).
6 “Yet stand up and go into the city, and you will be told what you must do.”
І затрусившись та стуманівши, каже: Господи, що хочеш, щоб робив я? А Господь до него: Устань, та йди в город; і скажеть ся тобі, що маєш робити.
7 The men traveling with Saul were meanwhile standing speechless; they heard the sound of the voice, but saw no one.
Люде ж, що йшли з ним, стояли з'умівшись, чуючи голос, нікого ж не бачивши.
8 When Saul got up from the ground, though his eyes were open, he could see nothing. So his men led him by the hand, and brought him into Damascus;
Устав же Савло з землї; як же відтворив очі, нїкого не бачив. І вели його за руку, та й приведи в Дамаск.
9 and for three days he was unable to see, and took nothing either to eat or to drink.
І був він три днї невидющим, і не їв і не пив.
10 Now there was at Damascus a disciple named Ananias, to whom, in a vision, the Lord said, “Ananias.” “Yes, Lord,” he answered.
Був же один ученик у Дамаску, на ймя Ананїя; і рече йому Господь у видїннї: Ананїє! Він же каже: Ось я, Господи.
11 “Go at once,” said the Lord, “to the Straight Street, and ask at Judas’s house for a man named Saul, from Tarsus. He is at this moment praying,
Господь же до него: Уставши, йди на улицю, що зветь ся Простою, та й пошукай у Юдиній хатї Тарсянина, на ймя Савла; ось бо він молить ся,
12 and he has seen, in a vision, a man named Ananias coming in and placing his hands on him, so that he may recover his sight.”
І видїв (Савло) у видїннї чоловіка, на ймя Ананїю, що (нїби) ввійшов і положив руку на него, щоб прозрів.
13 “Lord,” exclaimed Ananias, “I have heard from many people about this man – how much harm he has done at Jerusalem to your people there.
Відказав же Ананїя: Господи, я чув од многих про чоловіка сього, скільки він зла заподіяв сьвятим твоїм у Єрусалимі;
14 And, here, too, he holds authority from the chief priests to put in chains all those who invoke your name.”
і тут має власть од архиєреїв вязати всїх, хто призиває імя Твоє.
15 But the Lord said to him, “Go, for this man is my chosen instrument to uphold my name before the Gentiles and their kings, and the people of Israel.
Рече ж до него Господь: Іди, бо сей у мене вибрана посудина, щоб нести ймя моє перед поган, і царів і синів Ізраїлевих:
16 I will myself show him all that he has to suffer for my name.”
я бо покажу йому, скільки мусить він за ймя моє терпіти.
17 So Ananias went, entered the house, and, placing his hands on Saul, said, “Saul, my brother, I have been sent by the Lord – by Jesus, who appeared to you on your way here – so that you may recover your sight and be filled with the Holy Spirit.”
Пійшовши Ананїя, ввійшов у господу та, положивши на него руки, рече: Савле брате! Господь Ісус, що явивсь тобі в дорозі, котрою йшов єси, післав мене, щоб ти прозрів і сповнив ся Духом сьвятим.
18 Instantly it seemed as if a film fell from Saul’s eyes, and his sight was restored. Then he got up and was baptized,
І зараз із очей йому, мов би луска, спало, і прозрів того часу, та й вставши, охрестив ся.
19 and, after he had taken food, he felt his strength return. Saul stayed for some days with the disciples who were at Damascus,
І прийнявши їжу, покрепив ся. Був же Савло з учениками, що в Дамаску, днїв кілька.
20 and at once began in the synagogues to proclaim Jesus as the Son of God.
І зараз проповідував по школах Христа, що се Син Божий.
21 All who heard him were amazed. “Is not this,” they asked, “the man who worked havoc in Jerusalem among those that invoke this name, and who had also come here for the express purpose of having such persons put in chains and taken before the chief priests?”
Дивувались же усї, хто чув, і казали: Чи се не той, що погубляв у Єрусалимі призиваючих се імя, та й сюди на те прийшов, щоб, звязавши їх, вести до архиєреїв?
22 Saul’s influence, however, kept steadily increasing, and he confounded the Jewish people who lived in Damascus by the proofs that he gave that Jesus was the Christ.
А Савло вбивавсь у силу та в силу, й перемагав Жидів, що жили в Дамаску, доводячи, що се Христос.
23 After some time some of them laid a plot to kill Saul,
Як же сповнилось доволї днїв, змовили ся Жиди, вбити його.
24 but it became known to him. They even watched the gates day and night, to kill him;
Довідав ся ж Савло про змову їх. А вони стерегли воріт день і ніч, щоб його вбити.
25 but his disciples let him down by night through an opening in the wall, lowering him in a basket.
Взявши ж його ученики в ночі, спустили через мур у коші.
26 On his arrival in Jerusalem, Saul attempted to join the disciples, but they were all afraid of him, as they did not believe that he was really a disciple.
Прийшовши ж Савло в Єрусалим, пробував пристати в ученики; та всі боялись його, не діймаючи віри, що він ученик.
27 Barnabas, however, taking him by the hand, brought him to the apostles, and told them the whole story of how Saul on his journey had seen the Lord, and how the Lord had talked to him, and how in Damascus he had spoken out fearlessly in the name of Jesus.
Варнава ж, прийнявши його, повів до апостолів, і розповів їм, як він дорогою видїв Господа, і як він глаголав йому, та як у Дамаску одважно проповідував імя Ісусове.
28 After that, Saul remained in Jerusalem, in close contact with the apostles; and he spoke fearlessly in the name of the Lord,
І ввіходив і виходив з ними в Єрусалимі.
29 talking and arguing with the Jews of foreign birth, who, however, made attempts to kill him.
І одважно проповідував імя Господа Ісуса й розмовляв і змагав ся з Єленянами; вони ж лагодились убити його.
30 But, when the followers found this out, they took him down to Caesarea, and sent him on his way to Tarsus.
Довідавшись же брати, привели його в Кесарию, та й вислали його в Тарс.
31 And so it came about that the church, throughout Judea, Galilee, and Samaria, enjoyed peace and became firmly established; and, ordering its life by respect for the Lord and the help of the Holy Spirit, it increased in numbers.
Церкви ж по всій Юдеї і Галилеї і Самариї мали впокій, будуючись і ходячи в страсї Господнім, а потіхою сьвятого Духа намножувались.
32 Peter, while traveling from place to place throughout the country, went down to visit the people of Christ living at Lydda.
Стало ся ж, як переходив Петр усї, прийшов і до сьвятих, що проживали в Лиддї.
33 There he found a man named Aeneas, who had been bedridden for eight years with paralysis.
Знайшов же там одного чоловіка, на ймя Єнея, що на ліжку лежав вісїм років, будучи розслабленим.
34 “Aeneas,” Peter said to him, “Jesus Christ cures you. Get up, and make your bed.” Aeneas got up at once;
І рече йому Петр: Єнею, оздоровлює тебе Ісус Христос; устань, та й постели собі. І зараз устав.
35 and all the inhabitants of Lydda and of the Plain of Sharon saw him, and came over to the Lord’s side.
І бачили його всі, що жили в Лиддї та в Саронї, котрі навернулись до Господа.
36 At Joppa there lived a disciple whose name was Tabitha, which is in Greek ‘Dorcas’ – a Gazelle. Her life was spent in doing kind and charitable actions.
Була ж в Йоппиї одна учениця, на ймя Тавита, що перекладом зветь ся: Сарна. Ся була повна добрих учинків і милостинї, що робила.
37 Just at that time she was taken ill, and died; and they had washed her body and laid it out in an upstairs room.
Стало ся ж, що тими днями занедужавши, вмерла вона. Обмивши ж її, положили в гірницї.
38 Joppa was near Lydda, and the disciples, having heard that Peter was at Lydda, sent two men with the request that he come to them without delay.
Як же близько була Лидда від Йоппиї, то ученики, почувши, що Петр там, післали двох чоловіків до него, просячи, щоб не загаявсь прийти до них.
39 Peter returned with them at once. On his arrival, he was taken upstairs, and all the widows came around him in tears, showing the coats and other clothing which Dorcas had made while she was among them.
Устав же Петр, та й пійшов а ними. Як же прийшов, повели його в гірницю; і обступили його всї вдовицї плачучи й показуючи одежу й шматтє, що їм посправляла, бувши з ними Сарна.
40 But Peter sent everybody out of the room, and knelt down and prayed. Then, turning to the body, he said, “Tabitha! Stand up.” She opened her eyes, and, seeing Peter, sat up.
Випровадивши ж Петр усїх і приклонивши колїна, молив ся, і, обернувшнсь до тіла, рече: Тавито, встань, вона ж відкрила очі свої і, побачивши Петра, сіла.
41 Giving her his hand, Peter raised her up, and, calling in the widows and others of Christ’s people, presented her to them alive.
Подавши їй руку, підвів її, покликавши ж сьвятих та вдовиць, поставив її перед ними живу.
42 This became known all through Joppa, and numbers of people came to believe in the Lord.
І знане се стало по всій Йоппиї, і многі увірували в Господа.
43 And Peter stayed some days at Joppa with a tanner named Simon.
Стало ся ж, що доволї днїв пробував він у Йоппиї у одного Симона кожемяки (гарбаря).
